Сервіс Whoosh запустив офлайн-функцію керування поїздкою у 15 містах РФ — через звичайні текстові повідомлення на тлі проблем з інтернетом. Про це пише The Moscow Times.

Як працює нова функція?

На тлі масштабних перебоїв з мобільним інтернетом по всій Росії сервіс прокату електросамокатів Whoosh запустив можливість почати та завершити поїздку без застосунку — за допомогою SMS. Для запуску поїздки користувач має надіслати повідомлення на спеціальний номер, ще одне SMS потрібно для завершення.

Втім, нова функція працює не на всіх самокатах: “Ми лише пробуємо працювати без інтернету, і поки це може працювати неідеально”, — підкреслили в компанії.

Яка статистика Whoosh?

За даними Інтерфаксу, станом на червень 2025 року у Whoosh зареєстровано понад 30,5 млн акаунтів, а загальна кількість поїздок сягнула 56,5 млн. Компанія присутня також у Білорусі, Казахстані та країнах Південної Америки. У грудні 2022 року вона провела IPO.

Чому виникають проблеми з інтернетом?

Інтернет у російських регіонах відключають з весни — це торкнулося навіть Москви та Санкт-Петербурга. Причиною стали кібератаки й атаки дронів на критичну інфраструктуру. Влада РФ просить громадян “з розумінням” ставитися до ситуації та користуватися публічним Wi-Fi.

Нагадаємо: У липні Росія встановила антирекорд – 1470 відключень інтернету за місяць. На Уралі та в Сибіру масово зникає мобільний інтернет. У Красноярську, Єкатеринбурзі та інших містах користувачі скаржаться на збої. Станом на 29 липня у Красноярському краї вже чотири дні був відсутній мобільний інтернет. Влада пояснила це “посиленням безпеки”.

Найбільше відгуків у червні 2025 року було на посаду різноробочого у категорії Будівництво – їхня кількість на 105% вища, ніж у червні минулого року (наразі це близько 23 відгуків на 1 оголошення). Про це йдеться в дослідженні OLX Робота.

Які вакансії користуються попитом?

Згідно з аналітикою, на другому місці за кількістю відгуків – вакансії у категорії Початок кар’єри (25 відгуків на 1 оголошення), що, ймовірно, пов’язано із запитом на сезонну роботу у літній період. Також цього літа у Києві є попит на вакансії: бариста; продавець; промоутер; водій.

Як йдеться в дослідженні, минулого року у цей період найбільш затребуваними були посади продавця, натомість різноробочий у будівництві – був на другому місці. Так само у топі були вакансії для людей без досвіду та у сфері HoReCa (бариста, офіціант).

Яка медіанна зарплата у Силах оборони?

Як повідомляє OLX Робота, медіанна зарплата за службу у Силах оборони хоч і зменшилась на 6% у порівнянні з червнем 2024, та все ж залишається найвищою – 70 277 грн. Як і у 2024 році, у топ

Експорт агропродовольчої продукції з України у січні-червні 2025 року склав 11,3 млрд дол. США. Це на 9% менше минулорічних показників за відповідний період. Про це повідомляє заступник директора “Інституту аграрної економіки” Микола Пугачов.

Які ринки залишаються основними для агропродукції?

За даними науковця, частка експорту агропродукції в загальному експорті України за 6 місяців 2025 року складає близько 57%. Основними ринками збуту вітчизняної агропродукції залишаються три регіони – країни Європейського Союзу, Азії та Африки. Їхня сумарна частка склала 92% вартості українського експорту сільгосппродукції.

Хто очолює рейтинг країн-імпортерів?

Пугачов зазначає, що рейтинг країн–імпортерів вітчизняної агропродукції зі значним відривом очолила Туреччина, яка за обсягами закупівель українського продовольства традиційно входить до топ-3. До цієї країни було продано аграрної продукції на суму 1445 млн дол. США – близько 13% у географічній структурі агроекспорту. Іспанія, яка торік за результатами І півріччя очолювала топ-10, перемістилася на другу позицію у рейтингу. Її частка склала 8%. Останньою у топ-10 країн – найбільших імпортерів української с/г продукції є Алжир (289 млн дол. США).

Які групи продукції домінують в агроекспорті?

За інформацією науковця, основними групами в структурі агроекспорту, як і раніше, виступають зернові культури (3990 млн дол. США), олії та жири (3160 млн дол. США), олійні культури (996 млн дол. США), залишки і відходи харчової промисловості (741 млн дол. США), м’ясо та субпродукти (581 млн дол. США). Разом вони забезпечили 84% експорту Україною агропродовольства на ринки країн світу в грошовому виразі, зазначає Пугачов.

Нагадаємо: Станом на 30 липня Україна з початку 2025/26 МР експортувала 1,297 млн тонн зернових і зернобобових культур.

У першому півріччі 2025 року Укрзалізниця перевезла 79,6 млн тонн вантажів — це на 11,8% менше, ніж за аналогічний період торік. Про це повідомляє гендиректор компанії Олександр Перцовський.

За його словами, при такій динаміці за рік буде перевезено лише половину від обсягів довоєнного 2021 року. Перцовський наголосив, що нинішнє навантаження — найнижче в історії залізниці, і це серйозно впливає на здатність компанії утримувати себе, адже саме вантажні перевезення завжди були головним джерелом доходів.

Які вантажі найбільше постраждали?

Найбільше впали обсяги перевезення вугілля і зерна. Натомість незначно зросли обсяги перевезення цементу та будматеріалів. Експорт скоротився на 13,5%, внутрішні перевезення — на 11,7%. Лише імпорт зріс — на 5,4%. Транзитні вантажі майже зникли.

Які зміни чекають на Укрзалізницю?

Нагадаємо: Процедури контрактування, що дають старт виробництву 100 нових пасажирських вагонів для Укрзалізниці, завершені. АТ Укрзалізниця планує у 2025-му скоротити щонайменше 25% адміністративно-управлінського персоналу, або понад 500 посад.

Співробітники Національного антикорупційного бюро України і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомили про підозру п’ятьом особам, причетним до розкрадання 15 млн грн АТ Укрзалізниця під час публічних закупівель фарб та лінолеуму.

Президент Володимир Зеленський підписав закон №13573, що передбачає збільшення видатків на оборонний сектор на 412,3 млрд грн. Про це йдеться на сайті парламенту.

Які зміни передбачає закон?

Згідно з пояснювальною запискою, на національну безпеку та оборону збільшаться видатки на 412 374,9 млн грн, в тому числі: загальний фонд – 401 605,0 млн грн, спеціальний фонд – 10 769,9 млн грн.

Із загального фонду кошти виділять для:

• Міноборони (разом з Держспецтрансслужбою) – 310 843,3 млн грн;
• системи МВС (Держприкордонслужба, Нацполіція, Нацгвардія) – 84 088,0 млн грн;
• Служби безпеки – 1 564,5 млн грн;
• Головного управління розвідки Міноборони – 4 539,7 млн грн;
• Адміністрації Держспецзв’язку – 64,5 млн грн;
• Управління державної охорони – 505 млн грн.

Коли було прийнято рішення?

Нагадаємо: 31 липня Верховна Рада підтримала закон №13573 про зміни до Бюджету-2025, який включає збільшення видатків на оборону. Законом пропонується збільшити видатки на сектор оборони на 412,3 млрд грн, з яких:

• 115 млрд – на грошове забезпечення військовослужбовців всіх Сил Оборони;
• 216 млрд – на закупівлю та виробництво озброєння, військової техніки і дронів;
• решта – інші потреби війська.