Рахункова палата під час аудиту виявила недоліки у процесі використання виділених коштів та реалізації невідкладних заходів щодо усунення наслідків руйнування Каховської ГЕС, але ефективність використання коштів покращилася. Про це йдеться на сайті Рахункової палати.

“Виконавці у визначений термін не використали значної частини виділених на відновлення коштів та, відповідно, заплановані заходи не було реалізовано. А терміново ухвалені рішення про виділення та використання коштів – не завжди були достатньо обґрунтованими та в окремих випадках не враховували нормативно-правових вимог”, – говориться у повідомленні.

Які ризики виникають при реалізації проєкту?

Крім того, Рахункова палата вважає, що запроваджені при реалізації експериментального проєкту спрощені процедури відбору виконавців, неналежний внутрішній контроль за використанням коштів та виконанням договірних зобов’язань “створили ризики неекономного та нерезультативного використання бюджетних коштів”.

Рахункова палата повідомляє, що після її рекомендацій підходи до контролю за ціноутворенням у кошторисах проєктів з відновлення удосконалено. “Такі заходи здійснюються об’єктами контролю на виконання рекомендацій Рахункової палати, наданих за результатами аудиту ефективності заходів щодо усунення наслідків руйнування Каховської ГЕС”, – говориться у повідомленні.

Які заходи вживаються для покращення ситуації?

Так, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомило, що ним забезпечено процедуру реалізації експериментальних проєктів лише за наявності їх фінансово-економічних розрахунків. Хоча не уточнило перелік вжитих заходів.

Також Мінрозвитку схвалено проєкт кошторисних норм України – настанови з визначення поточної ринкової ціни будівельних ресурсів. Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України задля регулювання вартості робіт з відновлення створило інформаційно-аналітичну систему “База даних цін”, що дає змогу моніторити ціни на трудові, матеріальні та технічні ресурси і дорожні роботи та уникнути завищення їх вартості.

Окрім цього, агентство розробляє порядок з організації та здійснення внутрішнього контролю в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, “з метою недопущення використання коштів держбюджету з порушенням законодавства”.

Також для належного забезпечення водою м. Миколаїв Агентство відновлення розпочало перемовини з Європейським інвестиційним банком щодо залучення міжнародної допомоги для будівництва водозабору з річки Південний Буг, магістрального водогону та реконструкції Жовтневого водосховища.

“Загалом, з 16 наданих Рахунковою палатою рекомендацій об’єкти контролю виконали дев’ять, по трьох – розпочали роботу, ще чотири – очікують впровадження. Тож контроль за виконанням рекомендацій триває”, – зазначає Рахункова палата.

Нагадаємо: 6 червня 2023 року Оперативне командування “Південь” повідомило, що російськими окупаційними військами здійснено підрив Каховської ГЕС. Зруйнована росіянами Каховська ГЕС була однією з десяти діючих в Україні гідроелектростанцій. В масштабах усієї енергосистеми гідроенергетика забезпечує генерацію порівняно невеликим обсягом електроенергії – останнім часом цей показник коливався в межах від 7-8% від усього споживання.

Тодішній генеральний директор Укргідроенерго Ігор Сирота заявив, що на будівництво нової гідроелектростанції на місці зруйнованої Каховської ГЕС знадобиться щонайменше 5 років. Згодом уряд затвердив постанову про експериментальний проєкт з початку відбудови Каховської ГЕС, яку підірвали росіяни. Проєкт розрахований на два роки. Повідомлялося, що на першому етапі буде спроєктовано всі інженерні конструкції, підготовлено необхідну базу для відновлення. Другий етап розпочнеться після деокупації територій, де розташована ГЕС. Країни-партнери передали Україні допомогу для ліквідації наслідків підриву Каховської ГЕС на загальну суму 136 млн гривень.

Державні нафтопереробні заводи Індії припинили закупівлі російської нафти, оскільки Москва перестала надавати знижки, а США пригрозили 100% митами на індійські товари. Про це пише Reuters із посиланням на індійських урядовців та аналітиків.

Чому Індія зупинила закупівлі російської нафти?

Після вторгнення РФ в Україну, Індія стала одним з найбільших покупців російської нафти, користуючись великими знижками. Але в червні ці знижки практично зникли, а окремі партії стали навіть дорожчими за нафту з Близького Сходу. Тепер державні компанії, зокрема Indian Oil та Bharat Petroleum, не подають заявки на купівлю російської нафти.

Які наслідки загроз США для Індії?

Крім того, адміністрація Дональда Трампа пообіцяла ввести 100% мита на індійські товари, якщо Нью-Делі не припинить підтримувати “ворогів Америки”, таких як Росія. Нагадаємо: Президент США Дональд Трамп анонсував запровадження 25% мита на торгівлю з Індією, згадавши, що ця країна купує російську нафту і зброю.

Які альтернативи має Індія для забезпечення нафтою?

Індія впевнена, що зможе задовольнити свої потреби в нафті завдяки альтернативним джерелам, якщо поставок із Росії торкнуться вторинні санкції. Танкери, які потрапили під санкції США, почали з’являтися в складному ланцюжку морських поставок, що перевозить російську нафту до Індії, яка наразі фіксує рекордний рівень імпорту цієї нафти.

Господарський суд міста Києва відмовив ТОВ “Азовмаш” у позові до Російської Федерації про стягнення збитків на суму 19,5 млн доларів. Мова йшла про відшкодування втрат, спричинених військовою агресією у Маріуполі, де підприємство втратило майнові активи та зазнало упущеної вигоди.

Чому суд відмовив у позові?

Суд, в рамках розгляду справи про стягнення збитків на суму 19 514 415,29 доларів, встановив, що ТОВ “Азовмаш”, яке займалося торгівлею продукцією підприємств групи “Азовмаш” у Маріуполі, не надало достатніх доказів реальності заявлених збитків. “Зокрема, інвентаризаційний опис від 01.12.2022 року не підтвердив фактичної наявності втраченого майна, а висновок експертизи від 29.06.2023 року базувався на неналежних документах, таких як акти звірки, які не є первинними бухгалтерськими документами”, – йдеться у повідомленні.

Які наслідки рішення суду?

Крім того, позивач не довів реальність упущеної вигоди у розмірі 434 630 701,50 грн, оскільки фінансова звітність за 2019-2021 роки показала значно менший прибуток. Суд підкреслив, що відсутність належних доказів знищення майна унеможливила встановлення реального розміру збитків. Рішення суду ще може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Нагадаємо: раніше Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виграв другий позов до Росії за збитками внаслідок російської агресії для банків, що виводяться з ринку. 17 липня Господарський суд Києва повністю задовольнив позовні вимоги Фонду до країни-агресора на загальну суму 498,5 млн грн. Східний апеляційний господарський суд ухвалив рішення на користь ПАТ “Алчевський коксохімічний завод” (АКХЗ), зобов’язавши Російську Федерацію виплатити понад 927,5 млн грн компенсації за знищення критично важливої документації підприємства.

Минулого року повідомлялося, що Москва збагачує дружнього до Кремля Рамзана Кадирова, дозволяючи йому грабувати Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, що раніше належав Рінату Ахметову. Також повідомлялося, що Господарський суд Запорізької області відкрив справу про банкрутство ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, який входить до групи “Метінвест”.

Які умови нової угоди між США та Південною Кореєю?

Південна Корея інвестує $350 млрд у США, отримає полегшення митного тиску, а Трамп називає укладену з країною угоду “всеосяжною перемогою”. Про це пише Reuters. У середу президент США Дональд Трамп оголосив про досягнення нової торговельної угоди з Південною Кореєю, в межах якої тариф на імпорт з цієї країни знизиться з погрожуваних 25% до 15%. Це сталося після переговорів з делегацією Сеула у Вашингтоні.

Які інвестиції передбачені угодою?

Нова угода має зняти напругу в торговельних відносинах між країнами та гарантувати США суттєві південнокорейські інвестиції. Сеул погодився інвестувати $350 млрд у різні сектори американської економіки, включаючи мікросхеми, суднобудування, атомну енергетику, біотехнології та енергетичну інфраструктуру. Частина коштів піде на закупівлю американських енергоносіїв.

Які є ризики та невизначеності?

Президент Південної Кореї Лі Чже Мюн, який нещодавно прийшов до влади, назвав угоду важливою для зняття невизначеності на експортних ринках. Він відвідає Білий дім протягом двох тижнів. Попри позитивні сигнали, експерти вказують на те, що деталі угоди залишаються неясними — незрозуміло, як саме буде структуровано інвестиції, хто профінансує проєкти і в які строки.

Міністр торгівлі США Говард Лутнік заявив, що 90% прибутків від угоди “отримають американці”. У Південній Кореї ж наголосили, що це радше “реінвестиція”, а не одноразовий дарунок. Водночас деякі сектори — як-от сталь, алюміній і мідь — залишилися поза новою угодою, і обговорення тривають. У Південній Кореї угоду вже назвали “кращим з поганих сценаріїв”, враховуючи складну політичну ситуацію в країні після імпічменту попереднього президента.

Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) на запит слідчого органу провело масштабну операцію з розшуку активів осіб, підозрюваних у співпраці з окупантами. Про це повідомляє пресслужба АРМА.

Які активи були виявлені?

Йдеться, що підозрювані причетні до фінансування окупаційної адміністрації РФ на території тимчасово окупованої Донецької області, виведення грошових коштів до країни-агресора та ведення бізнесу в тимчасово окупованому Криму. АРМА виявило та розшукало значний обсяг майна колаборантів:

• Корпоративні права у статутних капіталах товариств на суму 72,251,368 гривень;
• 45 одиниць автомобільного транспорту;
• 44 об’єкти нерухомого майна;
• 20 одиниць сільськогосподарської техніки з комплектуючими;
• 11 земельних ділянок.

Загальна вартість виявлених активів становить десятки мільйонів гривень, повідомили в АРМА.

Що відомо про посадовця?

Нагадаємо: АРМА розшукало активи посадовця, який протягом тривалого часу використовував своє службове становище для незаконного збагачення.