Кабінет міністрів України спростив процедури відновлення елементів газотранспортної системи та ліній електропередач. Про це повідомило Міністерство енергетики.

“Таким чином компанії зможуть швидше реалізувати проєкти з будівництва та реконструкції елементів газотранспортної системи, зокрема спеціальних перемичок для реверсного постачання газу”, – пояснили у відомстві.

Які зміни впроваджуються для електропередач?

Крім того, буде спрощено умови для будівництва нових ліній електропередач, особливо у прифронтових регіонах, – для забезпечення швидкого відновлення та надійного постачання електроенергії споживачам.

“Уряд ухвалив стратегічне рішення, спрямоване на посилення стійкості енергетичної системи України в умовах підготовки до осінньо-зимового періоду. Такий крок дасть можливість швидко відновлювати пошкоджені війною лінії електропередачі та будувати нові, особливо в прифронтових зонах”, – зазначила міністр енергетики Світлана Гринчук.

Які результати вже досягнуті?

За її словами, вказане рішення також значно скоротить строки підготовки та реалізації технічних рішень, спрямованих на посилення надійності та гнучкості системи транспортування природного газу.

Нагадаємо: За перше півріччя 2025 року оператори системи розподілу відремонтували понад 14,4 тис км трас повітряних ліній електропередачі.

Наразі білоруська економіка перебуває у стагнації через інтеграцію з Російською Федерацією. Про це повідомили у Службі зовнішньої розвідки України.

“У першому півріччі 2025 року ВВП Білорусі зріс лише на 2,1%, що на 2,9 п. п. нижче, ніж роком раніше. Інфляція сягнула 7,3%. Спад пояснюється шоковою ситуацією в сільському господарстві (мінус 8,1 % у річному вимірі) та скороченням попиту на білоруські товари в Росії – ключовому торговельному партнері, на який припадає 60% товарообігу. Поставки споживчих товарів, обладнання та пиломатеріалів у РФ знизилися більш ніж на 70%”, – розповіли у СЗР.

Яка ситуація з зовнішньою торгівлею?

Зазначається, що зовнішньоторговельний дефіцит у січні-квітні зріс до $856 мільйонів: експорт зменшився на 0,3%, імпорт зріс на 4,7%.

Які ризики для білоруської економіки?

“Промвиробництво додало лише 0,3%, підтримане внутрішнім попитом. Стагнація російської економіки (мінус 4% у річному вимірі в І кварталі) обмежує фінансові можливості Мінська. Погіршення платіжного балансу підживлює ризики швидкої девальвації білоруського рубля, що вдарить по купівельній спроможності та соціальній стабільності”, – заявили у розвідці.

За даними установи, санкції Заходу обмежують канали диверсифікації, підсилюючи структурну прив’язку до російських ринків, логістики та фінансування. Нагадаємо: Білорусь обговорює можливість залучення додаткового фінансування від Росії.

За минулий тиждень у межах Державної програми ‘Доступні кредити 5-7-9%’ підприємці отримали від уповноважених банків 291 пільговий кредит на загальну суму 0,7 млрд грн, зокрема, від банків державного сектору економіки – 182 кредити на 0,3 млрд гривень. Про це інформує Міністерство фінансів.

Скільки кредитів отримали підприємці з початку року?

З початку 2025 року за програмою 5-7-9 підприємці отримали 15 891 кредит на 49,1 млрд грн, з яких від банків державного сектору економіки – 10 723 кредити на 22,3 млрд гривень. Міністерство також повідомляє, що усього за час дії воєнного стану в Україні видано 85 526 кредитів на 325,5 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 62 585 кредитів на 164,1 млрд грн).

На які цілі видано кредити?

З них станом на 28 липня поточного року:

• 45,76 млрд грн – на інвестиційні цілі;
• 75,79 млрд грн – на фінансування оборотного капіталу;
• 48,75 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників;
• 45,20 млрд грн – на переробку сільськогосподарської продукції;
• 2,78 млрд грн – на фінансування енергосервісу;
• 57,28 млрд грн – на антивоєнні цілі;
• 38,35 млрд грн – кредитування в зоні високого воєнного ризику.

Усього з моменту старту Програми підписано 120 348 кредитних договорів на 415,1 млрд грн, з них банками державного сектору економіки – 83 061 договір на 190,7 млрд гривень.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики пропонує розширити програму ‘Доступні кредити 5-7-9%’, зокрема для фінансування ОПК, за рахунок неефективних програм.

Раніше повідомлялося, що індустріальні парки ‘КРОНОСПАН РІВНЕ’ у Рівненській області та ‘КИТ’ у Київській отримали державне фінансування на загальну суму 203 млн грн в межах затвердженої урядом програми стимулювання.

Раніше тодішній прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що в Україні налічується близько сотні індустріальних парків, з яких 38 створені за останні півтора року. Минулого року на розбудову інфраструктури в цих локаціях перерахували понад 925 млн грн, цьогоріч передбачили в держбюджеті 500 млн грн.

Також повідомлялося, що у першому кварталі 2025 року українці уклали 2,17 млн договорів із мікрофінансовими організаціями (МФО) на загальну суму 12,72 млрд грн.

Акції американських компаній, які експортують скраплений природний газ, зросли до 9% на передторгових торгах у понеділок після підписання енергетичної угоди між ЄС і США. Про це пише Reuters.

Яка угода була підписана?

Євросоюз погодився закупити СПГ зі США на 750 мільярдів доларів протягом трьох років у рамках масштабного торговельного пакту. Щорічний обсяг закупівель сягне 250 мільярдів.

Які компанії виграли від угоди?

На тлі цієї новини котирування компаній NextDecade, Venture Global і Cheniere Energy піднялися на 7–8,8%. Також зросли акції Expand Energy та EQT Corp — на 1,6% і 3% відповідно. Інвестори очікують зростання експорту та доходів виробників.

США стали найбільшим у світі постачальником СПГ у 2023 році, випередивши Австралію та Катар. Попит з Європи залишається основним драйвером через енергетичну кризу та санкції проти Росії.

Згідно з угодою, більшість європейських товарів ввозитимуться до США з митом 15%, хоча раніше розглядалися ставки до 30%. Це позитивний сигнал для промислових секторів обох сторін. Аналітики очікують, що збільшення експорту з США може знизити світові ціни на газ. Утім, наразі попит з боку ЄС стимулює розширення виробництва.

Нагадаємо: ЄС витратить 750 мільярдів на закупівлю американських енергоносіїв у межах нової торговельної угоди з США, щоб повністю відмовитися від російських поставок.

Бюро економічної безпеки повідомило про підозру експрезиденту української компанії-авіаперевізника в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. Авіакомпанія афілійована до одного з українських олігархів. Про це повідомляє пресслужба БЕБ.

За даними джерел ЕП, йдеться про авіакомпанію МАУ. Як повідомляє джерело УП, підозрюваний керівник компанії – Євгеній Дихне.

Які деталі розслідування?

Розслідуванням встановлено, що авіаперевізник здійснював міжнародні та внутрішні авіарейси, для чого уклав низку лізингових договорів про оренду літаків у кіпрської компанії. Користуючись Конвенцією між урядами України та Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування, під час виплати доходів колишнє керівництво української компанії застосувало пільгову ставку 0% замість 10%, зазначили правоохоронці.

Проте детективи БЕБ встановили, що застосування такої пільгової ставки не відповідало умовам укладених договорів та фактичним обставинам експлуатації літаків.

Які наслідки для компанії?

Таким чином експрезидент, за попередньою змовою з головним бухгалтером та іншими особами, які у тому числі контролювали діяльність української та кіпрської компаній, умисно ухилилися від сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб з джерелом їх походження з України в розмірі більше ніж 164,5 млн грн, повідомили в БЕБ.

Досудове розслідування триває, встановлюється повне коло осіб причетних до незаконної діяльності.

Нагадаємо: Господарський суд м. Києва 22 листопада 2023 року вирішив відкрити провадження у справі про банкрутство компанії Міжнародні авіалінії України (МАУ). В грудні 2024 року детективи БЕБ заарештували 7 літаків за ухвалою слідчого судді. Зроблено це в рамках розслідування кримінального провадження стосовно ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Правоохоронці повідомили про підозру екскерівнику та колишньому головному бухгалтеру української компанії-авіаперевізника МАУ в ухиленні від сплати до державного бюджету понад 344 млн грн податків.