У Запорізькій області збудували перший спеціальний антидроновий тунель для захисту цивільного і військового транспорту від атак ворожих FPV-дронів. Про це повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров, пише Zprz.city.

Де розташований новий тунель?

Захисний об’єкт вже завершено на одному з найнебезпечніших логістичних напрямків — Оріхівській трасі. “Ми побудували першу антидронову дорогу на Оріхівській трасі — її протяжність 6,5 кілометра. Це лише початок. У нас амбітний план — понад 200 кілометрів захищених шляхів у межах області”, – повідомив Федоров.

Які плани на майбутнє?

“Найближчими днями планую зустріч із міністром оборони для синхронізації дій і пришвидшення реалізації цього проєкту”, — додав він. Зведення тунелів здійснюється за кошти Спільного оборонного фонду. Закуплено все необхідне — від металоконструкцій і сіток до витратних матеріалів.

У проєкт активно залучені бійці запорізької бригади, які поділилися бойовим досвідом, що ліг в основу інженерного рішення. Антидроновий тунель дозволяє безпечніше переміщувати особовий склад, спорядження та евакуювати поранених. А для цивільних — це зменшення ризиків під час руху в межах прифронтових територій, говориться у публікації.

Нагадаємо: Перший віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що Україна готова законтрактувати увесь обсяг дронів-перехоплювачів, який українські компанії можуть виготовити до кінця року.

У другій половині липня закупівельні ціни на молоко зросли через дефіцит молока-сировини та високий експортний попит на біржові товари. Про це повідомляє Асоціація виробників молока.

“Експорт вершкового масла за півріччя виріс на 50%, а девальвація гривні стимулює зростання цін на готову продукцію. Очікується подальше підвищення закупівельних цін на початку серпня, однак існують ризики їх зниження в другій половині місяця через невизначеність із торгівлею з ЄС після скасування АТЗ”, – зазначає аналітик асоціації Георгій Кухалейшвілі.

Чому виник дефіцит молока-сировини?

Нові квоти ще не затверджені через спротив країн Центрально-Східної Європи, що може призупинити експорт української молочної продукції, каже він. За даними асоціації, середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом на 22 липня склала 16,14 грн/кг без ПДВ, що на 14 коп. більше ніж місяць тому. Діапазон цін на цей ґатунок в господарствах варіюється від 15,50 до 16,70 грн/кг без ПДВ. Верхня межа цінового діапазону виросла на 20 коп.

Вищий ґатунок в середньому коштує 15,85 грн/кг без ПДВ (+10 коп.). Ціни на молоко вищого ґатунку коливаються від 15,30 до 16,35 грн/кг без ПДВ. Верхня межа цінового діапазону виросла на 15 коп. Середня ціна на молоко першого ґатунку склала 15,45 грн/кг без ПДВ і не змінилася відносно другої половини минулого місяця. Мінімальна ціна в господарствах становила 15,00 грн/кг. Максимальна ціна становила 15,60 грн/кг. Нижня і верхня межі цінового діапазону залишилися без змін.

Які прогнози щодо цін на молоко?

Ціни на готову продукцію ростуть під впливом девальвації гривні. Покращилася рентабельність виробництва сухого молока, казеїну, сирного продукту. Ймовірне підвищення ціни на молоко-сировину на 20-30 коп. на початку серпня, враховуючи його дефіцит в Україні та бажання виробників збільшити виручку від реалізації молочної продукції поки існує активний попит на біржові товари на зовнішніх ринках, зазначають у асоціації.

Щодо ризиків подальшого зниження закупівельних цін, Кухалейшвілі зазначає, що після відміни Єврокомісією в червні автономних торгівельних заходів (АТЗ), Україна та ЄС переглянули торгову угоду, погодивши нові квоти на експорт української молочної продукції за умови поступового переходу до стандартів ЄС до 2028 року. Втім, новий документ до цих пір не підписаний через позицію Угорщини, Польщі, Румунії, Болгарії та Словаччини навколо мит та квот для українського зерна, які також прописані в угоді.

Існує ризик призупинення експорту молочної продукції з України в ЄС наступного місяця, якщо нові умови не почнуть діяти в найближчий час. Вірогідно, існуючих квот ЄС на масло і сухе молоко вистачить до кінця серпня, тоді як поставки товару з урахуванням мит не є вигідними для українських експортерів, зазначає аналітик.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що у січні-червні 2025 року Україна відправила на експорт 9,3 тис. тонн вершкового масла, що в 3,7 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. У грошовому еквіваленті експорт вершкового масла зріс у 4,2 раза, як порівняти з І півріччям 2024 року, – до $66,6 млн.

Раніше повідомлялося, що Україна різко скоротила експорт молочної продукції до ЄС. У червні 2025 року було експортовано 12,38 тис тонн молочних продуктів на суму 45,63 млн дол. Відносно травня натуральні обсяги експорту скоротилися на 17%, а порівняно з червнем 2024 року виросли на 12%. У той час, як імпорт молочних продуктів у червні знизився: Україна імпортувала 4,46 тис. т на суму 24,03 млн дол. Відносно травня 2025 року натуральні обсяги імпорту скоротилися на 12%, а відносно червня 2024 року збільшилися на 6,6%, уточнили у асоціації.

Україна готова законтрактувати увесь обсяг дронів-перехоплювачів, який українські компанії можуть виготовити до кінця року. Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров за підсумками зустрічі з виробниками дронів та найбільшими волонтерськими фондами України.

“Детально обговорили тему дронів-перехоплювачів. Разом працюємо над захистом українського неба та пошуком відповіді на російський шахедний терор. Держава готова законтрактувати все, що до кінця року зможуть виробити компанії”, – написав Федоров.

Він зазначив, що волонтери та благодійні фонди також активно закуповують перехоплювачі та інвестують у навчання екіпажів пілотів. Перший віцепрем’єр додав, що під час зустрічі також обговорювали логістику та доставку FPV на фронт.

Які ще питання обговорювалися на зустрічі?

Нагадаємо: Кабінет міністрів вперше затвердив список держзамовлень науковцям, які створять 22 наукові розробки.

Другий танкер змінив плани щодо завантаження пального на заводі Nayara Energy в Індії після введення санкцій ЄС. Про це повідомляє Reuters із посиланням на галузеві джерела та дані LSEG.

Що сталося з танкером Chang Hang Xing Yun?

Танкер Chang Hang Xing Yun, зафрахтований PetroChina, відмовився від планів завантажити дизельне паливо на нафтопереробному заводі Nayara Energy в індійському порту Вадінар. Замість цього судно планує 1 серпня завантажити 35 тис. тонн пального в Кувейті та вирушити до Східної Африки.

Які наслідки для заводу Nayara Energy?

Це вже другий танкер, який скасував завантаження на заводі Nayara після введення нових санкцій Європейським Союзом. Раніше порт покинув без вантажу танкер Talara, зафрахтований BP. Нафтопереробний завод Nayara частково належить російській “Роснефті” (49,13%). Він потрапив під новий пакет санкцій ЄС за співпрацю з Росією у розпал повномасштабної війни проти України.

За даними джерел у галузі, державні індійські компанії утримуються від закупівлі пального з цього заводу та вимагатимуть дозволу уряду перед укладанням нових контрактів. Аналітики попереджають, що санкції можуть поставити під загрозу постачання до Європи близько 200 тис. барелів дизельного палива та 50 тис. барелів авіагасу на добу.

У Nayara заявили, що санкції є “несправедливими”, а уряд Індії висловив незгоду з обмеженнями.

Нагадаємо: Нафтовий танкер Talara, зафрахтований великою енергетичною компанією BP, вийшов з порту Вадінар індійського нафтопереробного заводу Nayara Energy, що потрапив під санкції, так і не завантаживши дизельне паливо.

Як повідомлялося, 18 липня, Рада ЄС прийняла 18-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів, які вдарять по енергетичному, банківському та військовому секторах Росії, а також торгівлі з ЄС. У той же час, частина нового пакету санкцій проти Росії, яка спрямована на обмеження потоку пального, виготовленого з російської сирої нафти, набуде чинності лише у січні 2026 року, повідомив Bloomberg.

До топ-5 експортерів електроенергії за перше півріччя 2025 року увійшли ДТЕК Західенерго, Укргідроенерго, Енергоатом, Д.Трейдінг та Енергетична компанія України. Про це повідомляє галузеве видання ExРro.

Сумарно за перше півріччя 2025 року було експортовано 688 тис. МВт-год електроенергії, що у 2,8 раза більше за показники аналогічного періоду 2024 року. Частка державних компаній (Енергоатом, Укргідроенерго, Енергетична компанія України та Нафтогаз України) у структурі експорту становила 40%. Загалом, експорт здійснювали 37 компаній.

Які зміни в імпорті електроенергії?

Нагадаємо: Протягом 7–11 липня імпорт електроенергії в Україну зріс удвічі порівняно з попереднім – до 44 тис. МВт·год. Водночас обсяги експорту скоротилися до 32,2 тис. МВт·год.