Комплекс “Харківводовідведення” з початку року вже оновив понад півтора кілометра каналізаційних трубопроводів. Про це з посиланням на Харківську міську раду повідомляє “Думка”.

Як повідомив директор комплексу Ігор Вороненко, настільки масштабна реконструкція колекторів в Україні проводиться вперше. За його словами, більшість тунельних колекторів у Харкові було збудовано ще в 1970-х роках, і вони не витримують сучасних навантажень та підземних коливань, спричинених вибухами.

Де тривають роботи?

Роботи тривають у кількох районах міста – Індустріальному, Салтівському та Основ’янському. “Модернізація ділянок водовідведення потребує численних інженерних і технічних, часто нестандартних, рішень. Наприклад, система стоків в Індустріальному районі проходить на глибині 13–15 метрів, і навіть із використанням спецтехніки земляні роботи виконувати надзвичайно складно”, – розповів Вороненко.

Які результати реконструкції?

Попри складні умови, під час реконструкції було організовано тимчасове перекачування стоків, тож харків’яни не відчули жодних незручностей. Наразі аналогічні роботи тривають і на інших ділянках.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що після масових обстрілів і втрати більшості підприємств на Харківщині вирішили створити перший в Україні підземний індустріальний парк. Але харківські підприємці стикаються з відсутністю грантів і державної підтримки через розташування в червоній зоні.

Раніше повідомлялося, що Харківщина стане першою областю в Україні, де з’явиться підземний дитячий садок. Про це в ефірі телемарафону “Єдині новини” розповів голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

Раніше повідомлялося, що у рамках майстер-плану відновлення Харкова було презентовано сім пілотних проектів. Зокрема, було презентовано проєкти створення наукового кварталу (на місці ринку Барабашово), створення сучасного транспортного вузла та торговельно-розважального культурного центру на території залізничної станції приміського вокзалу “Левада”.

Компанія Trump Media & Technology Group Corp., якій належить Truth Social, придбала Bitcoin та пов’язані з ними цінні папери на суму близько $2 мільярдів у рамках раніше оголошеного плану перетворитися на компанію з криптовалютною скарбницею. Про це повідомляє агентство Bloomberg.

Крім того, близько $300 мільйонів капіталу було виділено на стратегію придбання опціонів на Bitcoin та пов’язані з ним активи, повідомила компанія у понеділок. Trump Media планує і надалі купувати Bitcoin та зв’язані активи, а також конвертувати свої опціони в Bitcoin залежно від ситуації на ринку.

Яка стратегія компанії щодо криптовалют?

У травні компанія приєдналася до хвилі фірм, які копіюють криптоскарбничу стратегію, започатковану Майклом Сейлором. І це не єдина компанія, пов’язана з родиною Дональда Трампа, яка взялася за зберігання активів у Bitcoin. Наприклад, PSQ Holdings, у правлінні якої перебуває Дональд Трамп-молодший, також оголосила про наміри досліджувати криптовалютну стратегію.

«Ці активи допомагають забезпечити фінансову незалежність нашої компанії, захищають нас від дискримінації з боку фінансових установ і створять синергію з утилітарним токеном, який ми плануємо запровадити у Truth Social», — заявив Девін Нуньєс, генеральний директор Trump Media.

Які наслідки для акцій компанії?

Компанія, що базується в Сарасоті, штат Флорида, також зазначила, що використовуватиме біткоїн і пов’язані з ним цінні папери для отримання доходу, а також можливо придбає додаткові криптоактиви. Після оголошення цієї новини акції Trump Media зросли більш ніж на 7% на премаркеті, хоча загалом з початку року впали приблизно на 45%.

Нагадаємо: Медіагрупа родини Трампів планувала залучити $3 мільярди, щоб інвестувати в криптовалюти, зокрема Bitcoin, на тлі того, як президент США обіцяє зробити країну “криптовалютною столицею світу”.

Минулого тижня Фонд державного майна України провів 4 приватизаційних аукціони на понад 109 мільйонів гривень. Про це ФДМУ повідомляє на своїй сторінці у Facebook.

“Команда Фонду державного майна України провела 4 успішних онлайн-аукціонів з приватизації у системі ‘Прозорро.Продажі’. Загальна сума переможних ставок за результатами торгів становить 109,43 млн гривень“, – говориться у повідомленні.

“Загальне зростання ціни відбулося у 6,79 раза. За лоти змагалися 26 учасників, тобто у середньому на лот припадало 6,50 охочих придбати державні об’єкти”, – повідомляє ФДМУ.

Які об’єкти були найбільш популярними?

Найдорожчим об’єктом минулого тижня став єдиний майновий комплекс державного підприємства Українського державного інституту по проекуванню підприємств рибного господарства і промисловості ‘Укррибпроект’ в місті Київ, який продали за 91 млн гривень.

Також попитом серед інвесторів користувався гараж загальною площею 385,4 м² в місті Львів. Ціна об’єкта зросла з 644,1 тис. гривень до фінальних — 18,01 млн гривень.

Які плани на найближче майбутнє?

Цього тижня фонд планує провести 24 онлайн-аукціона з приватизації, і серед пропозицій купівлі є масштабні об’єкти, додають у ФДМУ. Зокрема, це єдиний майновий комплекс державного підприємства ‘Славутський комбінат ‘Будфарфор’, державний пакет акцій у розмірі 100% статутного капіталу АТ ‘Смоли’, державний пакет акцій у розмірі 50% +1 акція статутного капіталу ПАТ ‘Рівненський радіотехнічний завод’ та інші.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що ФДМУ за 91 мільйон гривень продав єдиний майновий комплекс ‘Укррибпроекту’, що розташований у Києві. У торгах змагалося 13 учасників, що зумовило зростання вартості у 6,04 раза: від стартової ціни — 15,07 млн грн.

Також раніше повідомлялося, що за результатами першого півріччя 2025 року від приватизації до державного бюджету вже надійшло 820,5 млн гривень та 156,59 млн гривень ПДВ, тож сукупний економічний ефект склав понад 977 млн гривень.

Також повідомлялося, що на торги з продажу ПАТ ‘Сумихімпром’ ніхто не прийшов. Тому ФДМУ вирішив зменшити стартову ціну приватизації підприємства з виробництва добрив та азотних сполук з 1,158 млрд до 1,088 млрд гривень.

Раніше повідомлялося, що Рівненський автомобільний ремонтний завод знову повернули у власність держави, адже приватному власнику, який мав погасити заборгованість перед бюджетом та працівниками підприємства, зробити цього так і не вдалося.

“Радабанк” не погоджується зі звинуваченнями Антимонопольного комітету України (АМКУ) щодо неповного надання інформації на запити та оскаржуватиме рішення про накладення штрафу в розмірі 8,17 млн грн. Про це йдеться в повідомленні банку.

“Банк не згодний з прийнятим Комітетом рішенням та скористається правом оскарження рішення Антимонопольного комітету України після його отримання. Уся інформація, яка надавалася на запити Комітету, була повною та надана в межах, визначених чинним законодавством”, – зазначено в повідомленні.

Чому АМКУ наклав штраф на Радабанк?

В повідомленні також йдеться, що рішення про штраф АМКУ ухвалив без належної оцінки вимог закону “Про банки та банківську діяльність” щодо порядку розкриття інформації, яка є банківською таємницею. У банку стверджують, що інформацію за запитами банк надав своєчасно та в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.

Хто є бенефіціаром Радабанку?

Бенефіціаром АТ “АБ Радабанк” є Тетяна Городницька. Нагадаємо: Антимонопольний комітет України 17 липня оштрафував АТ “АБ Радабанк” на 8,17 млн грн за інформаційне порушення. Комітет надіслав банку дві вимоги про обставини отримання клієнтом банківської гарантії. Проте “Радабанк” надав інформацію не в повному обсязі.

За перше півріччя 2025 року експорт російської пшениці до Китаю впав у грошовому вимірі більш ніж у 15 разів — з $38,9 млн до $2,5 млн. Про це повідомляє російське видання The Moscow Times.

Чому Росія не постачає пшеницю до Китаю?

У червні Росія взагалі не поставила жодного кілограму пшениці до КНР, хоча рік тому за цей місяць обсяг експорту сягав $6,4 млн. Про це свідчать дані Головного митного управління Китаю. Російська пшениця втратила конкурентоспроможність на китайському ринку.

За той же період Китай імпортував пшениці з Канади на $361,3 млн, з Австралії — на $190,2 млн, а з Казахстану — на $5,8 млн. У 2024 році постачання російської пшениці до КНР становили $87,3 млн — це було в 2,5 раза більше, ніж у 2023-му.

Яка ситуація з експортом ячменю?

Схожа тенденція спостерігається й у експорті російського ячменю. За перші шість місяців 2025 року він впав із $100,1 млн до $42,2 млн. У червні експорт зменшився більш ніж у 14 разів — до $743,6 тис. Для порівняння, Китай закупив ячменю з Австралії на $927,3 млн, з Канади — на $195,9 млн, а з Аргентини — на $93,1 млн. У 2024 році Росія продала КНР ячменю на $177,1 млн.

Єдиним винятком стала кукурудза: її експорт з РФ до Китаю зріс удвічі — до $49,4 млн (торік було $19,9 млн). У червні 2025-го поставки зросли до $19,7 млн, тоді як рік тому — лише $3,4 млн.

Аналітики прогнозують для Росії найгірший експортний зерновий сезон за останні 17 років. За оцінками Інституту кон’юнктури аграрного ринку, у липні РФ експортує лише 2 млн тонн пшениці (проти 3,6 млн торік).

Нагадаємо: Росія різко наростила свої дронові спроможності для війни в Україні завдяки китайським компаніям, які офіційно не визнають співпрацю з РФ. Голова Китайської народної республіки Сі Цзіньпін пообіцяв посилити підтримку Росії на тлі погрози президента США Дональда Трампа запровадити вторинні санкції щодо торговельних партнерів Москви.