Уряд обмежив дистрибуцію лікарських засобів в Україні

Уряд обмежив ринок дистрибʼюції лікарських засобів, встановивши обмеження на відсоток постачання товарів від одного дистрибʼютора. Про це йдеться у повідомленні пресслужби МОЗ.

Які нові вимоги для дистриб’юторів?

Уряд встановив вимогу щодо рівних умов для всіх дистриб’юторів у межах угод з однаковими цінами, умовами оплати та постачання. А також обмеження, за яким обсяг постачання одного препарату від виробника або імпортера одному дистриб’ютору не може перевищувати 20% від загального чистого доходу від реалізації цього лікарського засобу за попередній рік. Перевищення цієї межі допускається лише у разі, якщо інші дистриб’ютори не подали відповідних заявок на закупівлю.

Коли набудуть чинності зміни?

Зміни до ліцензійних вимог набудуть чинності за 2 місяці після публікації постанови. Наразі ринок дистрибʼюції лікарських засобів контролюють дві компанії: “БаДМ” та “Оптима-фарм”. Дніпровська “БаДМ” (належить Олександру Дитятковському та Олександру Суходольському) у вересні 2021 року забезпечувала близько 40% постачань ліків в аптеки, писало видання Forbes, а “Оптима-фарм” (належить Андрію Губському) – близько 45%.

Нагадаємо: У середу, 16 липня 2025 року, правоохоронні органи провели обшуки в офісі фармкомпанії “Артеріум”, що належить Костянтину Жеваго, і на підприємствах компанії у Києві та Львові.

Держава планує виплатити 85 млрд боргів за судовими рішеннями

У 2025 році держава винна понад 85 мільярдів гривень за рішенням судів і планує виділити окремий бюджет для виплати цих боргів. Про це повідомила перша заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак.

Марчак зазначила, що раніше держава одразу перераховувала розмір пенсії, призначених відповідно до рішення суду, водночас нараховані судами суми доплат за минулі періоди ставали у чергу. За її словами, на 2025 рік держава виплатила борги лише за тими рішеннями, які набрали чинності до 20 листопада 2020 року. Інші – ще й досі “стоять в черзі”.

Які нововведення запроваджує уряд?

У відповідь на це уряд затвердив постанову про єдиний порядок виплат пенсій та доплат, призначених за рішеннями судів. У Пенсійного фонду зʼявляться окремо виділені кошти саме на виплати за судовими рішеннями. Також для виконання судових рішень будуть застосовуватись однакові правила і для поточних судових рішень і для донарахованих доплат за попередні роки.

Виплати здійснюватимуться всім одночасно, пропорційно до коштів, наявних в бюджеті ПФУ в кожен конкретний місяць. Окрім цього вся інформація про рішення, прийняті Пенсійним фондом на виконання, буде міститись на порталі ПФУ.

Коли почнуться виплати?

Марчак додала, що постанова уряду вже набула чинності, триває технічна підготовка до її реалізації. “Вона (постанова, – ЕП) — не “чарівна паличка”, яка миттєво закриє 85 млрд боргів. Але це системний, справедливий і прозорий механізм, який дозволяє почати рух у правильному напрямку і повернути державі репутацію того, хто виконує взяті на себе зобовʼязання”, – зазначила перша заступниця міністра.

Читайте також: За кошт бідних. Чому прокурори отримують по 200 тисяч гривень пенсії та що урядовці планують з цим робити?

Атака на Павлоград: руйнування та жертви

Російські загарбники у ніч на 19 липня атакували Павлоград різними видами зброї та пошкодили промислові підприємства міста. Про це повідомляє очільник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.

Які наслідки атаки для Павлограда?

“Пекельні ніч та ранок для Павлограда. Наймасованіша атака на місто. Вибух за вибухом. Російські терористи цілили ракетами та безпілотниками”, – повідомив Лисак. Він додав, що від удару постраждали пожежна частина, промислові підприємства, п’ятиповерхівка. На місці виникли пожежі.

Скільки людей постраждало?

Внаслідок атаки помер як мінімум 1 чоловік 57 років. Нагадаємо: Внаслідок ворожої атаки безпілотниками на Одесу в місті пошкоджені багатоквартирні житлові будинки, горіла багатоверхівка, загинула людина, є постраждалі.

Головні новини: держбюджет, санкції та виноробня

Про що говорять сьогодні?

Про держбюджет. На що пішли за півріччя 1,9 трлн грн з загального фонду держбюджету (це на 21,5% більше порівняно з аналогічним періодом торік) і де Україна знайде $19 мільярдів зовнішнього фінансування, бракуватиме наступного року.

Які урядові ініціативи обговорюються?

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров надумав запустити в Україні аналог американського Департаменту ефективності уряду (DOGE).

Що відбувається з конфіскованими активами?

Суд задовольнив клопотання Офісу генпрокурора і передав в управління Нацагентства з розшуку та менеджменту активів понад 1,5 млрд грн екснардепа Володимира Макеєнка.

Які зміни на ринку цін?

Черешня подорожчала: сезон закінчується, її лишилося мало.

Що нового в санкціях?

Нові санкції Євросоюзу, накладені на індійський завод, що переробляє російську нафту, можуть завадити “Роснєфті” позбутися пакета акцій у ньому.

Яка ситуація на ринку криптовалют?

Загальна капіталізація ринку криптовалют перевищила чотири трильйони доларів на тлі ухвалення нового закону у США.

Яка історія виноробні Vino Demidi?

Ексклюзиви ЕП: Виноробня Vino Demidi: як підприємець з Київщини перетворює село на винний курорт. Колись тут у кожному дворі обпалювали глину, а тепер витримують вино із сортів, яких немає ні на Закарпатті, ні на Одещині. Історія виноробні Vino Demidi.

Індонезія бореться з китайським імпортом: нові виклики

Індонезія стала боротися з потоком дешевих китайських товарів задовго до того, як президент США Трамп застосував тарифи як зброю для покарання Індонезії. Про це йдеться у статті New York Times.

Які наслідки конкуренції з Китаєм?

“Індонезійські робочі місця не витримують конкуренції з Китаєм. Країна вже понад десять років бореться з надмірним впливом Китаю на всі аспекти своєї економіки”, – пише видання. “Тиск став настільки сильним, що попередній президент Індонезії погрожував введенням тарифів на китайські товари на рівні 200 відсотків. А нинішній президент Прабово Субіанто навіть закликав топити судна, що перевозять контрабандний текстиль, більшість з яких прибуває з Китаю”, – говориться у публікації.

Видання звертає увагу на прискорення китайського експорту на тлі сповільнення економічного зростання. Оскільки споживання всередині країни є слабким, китайські фабрики, підживлювані державними кредитами та підтримкою, звернулися до Південно-Східної Азії через її близькість та ринковий потенціал. Населення однієї лише Індонезії становить 284 мільйони.

Як змінилася торгівля між Індонезією та Китаєм?

“Темпи експорту з Китаю до Південно-Східної Азії лише зросли після запровадження паном Трампом останніх тарифів на китайські товари, які фактично закрили найбільший ринок Китаю – Сполучені Штати. Протягом кількох місяців експорт Китаю до Південно-Східної Азії стрімко зростав – минулого місяця на 17,5 відсотка порівняно з попереднім роком. За останніми даними, у квітні щомісячний імпорт китайських товарів до Індонезії зріс на 51%”, – пише NYT.

“Сплеск китайського експорту в регіон викликав гнів Трампа, який вважає, що Китай робить все більше для того, щоб перенаправляти свої товари через інші країни, щоб уникнути його нових податків на американських імпортерів. Цього тижня Індонезія та США домовилися про торговельну угоду, яка передбачає 19-відсоткове мито на індонезійські товари в США або ще більше мито, якщо буде встановлено, що товари перенаправляються через Індонезію з країни з вищою тарифною ставкою”, – говориться у статті.

“Але економісти кажуть, що явище, яке розлютило Трампа, не є таким великим фактором в Індонезії, як у таких країнах, як В’єтнам. Більшість китайських товарів, що надходять до Індонезії, розкуповують індонезійські споживачі”, – зазначає NYT.

Індонезія стала залежною від Китаю щодо інвестицій, які допомагають розбудовувати її інфраструктуру. Це також найбільший покупець природних ресурсів, таких як пальмова олія та вугілля, які є рушійною силою індонезійської економіки. Але здатність Китаю виробляти дешеві товари у величезних масштабах за допомогою щедрих державних субсидій експортерам призвела до того, що Індонезія частіше програє в торгівлі з Китаєм.

Економіка Індонезії настільки переплелася з економікою Китаю, що, за однією з оцінок, коли економіка Китаю сповільнюється на один відсотковий пункт, це призводить до зниження темпів економічного зростання Індонезії на 0,3 відсоткових пункти.

Які угоди укладаються між країнами?

“На початку 2000-х років регіональний торговельний блок Асоціація держав Південно-Східної Азії уклав пакт з Китаєм, який зобов’язав країни знизити свої тарифи. Індонезія, яка є членом АСЕАН, знизила майже всі свої бар’єри для китайських товарів. Це стало головною причиною того, що Китай розглядає АСЕАН як ринок, де він може диверсифікувати свій експорт”, – говориться у публікації.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що китайські автовиробники, такі як BYD, Chery, Changan, GAC Auto та SAIC Motor, оголосили про нові проєкти або розширення своїх заводів за кордоном з 2023 року. Популярними напрямками для інвестицій є Таїланд, Індонезія та Бразилія. Також повідомлялося, що Apple запропонувала витратити 100 млн дол на виробничі потужності в Індонезії після того, як уряд цієї південно-східної азійської країни заборонив продавати свої останні iPhone. Індонезія назвала пропозицію Apple несправедливою.

Наприклад, Apple вклала понад 244 трильйони рупій (15 мільярдів доларів) у виробничі потужності у В’єтнамі, де продажі її продукції на ринку становлять лише близько 1,5 мільйона одиниць. У академії розробників в Індонезії Apple інвестувала лише близько 1,5 трильйона рупій, а там вона продає близько 2,5 мільйона пристроїв. Потім повідомлялося, що Apple планує інвестувати 1 мільярд доларів у виробничий завод в Індонезії, який виробляє компоненти для смартфонів та інших продуктів. Та Індонезія заявила, що і пропозиція американського технологічного гіганта інвестувати $1 млрд у місцеве виробництво все ще недостатня для виконання вимог країни щодо місцевого контенту.

Індонезія та Apple домовилися про зняття заборони на продаж iPhone 16 лише після 5 місяців перемовин. Також повідомлялося, що Трамп пригрозив країнам БРІКС 100%-ми митами, якщо вони створять власну валюту замість долара. БРІКС – це об’єднання найбільших за площею і населенням країн, що розвиваються, засноване у 2009 році. До нього входять Бразилія, Росія, Індія і Китай, пізніше додались Південно-Африканська Республіка, Іран, Єгипет, Ефіопія, Об’єднані Арабські Емірати та Індонезія.