Протягом 2024/25 маркетингового року Україна експортувала 580 тис. тонн цукру, що становить 32% від виробленого в країні обсягу. Експорт зменшився на 16% порівняно з минулим “цукровим сезоном”, коли було експортовано 692 тис. тонн. Про це повідомила Національна асоціація цукровиків України “Укрцукор”, підбиваючи підсумки 2024/25 маркетингового року, який завершився 31 серпня.

Куди експортується український цукор?

Із загального експорту 2024/25 маркетингового року 17% було спрямовано в країни ЄС, в той час як 83% – на світовий ринок. У 2023/2024 маркетинговому році співвідношення становило 77% ЄС та 23% – світовий ринок. Основними країнами-імпортерами українського цукру у 2024/25 році були, крім ЄС, Туреччина, яка купила 14% українського цукру, та Лівія – 10%. Північна Македонія купила 8% обсягу, Ліван та Сомалі по 5%.

Які прогнози на наступний сезон?

Серед країн ЄС основним покупцем українського цукру була Болгарія, куди поїхало 59% всього обсягу. “Аграрії України вже розпочали збирання цукрового буряку для переробки у сезоні 2025/26. Уточнені площі до збирання становлять 198 тис. га. Прогноз виробництва цукру – 1,5 млн. тонн“, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, що цього року 27 цукрових заводів України планують виробити 1,5 млн тонн продукції. Це менше на 300 тис. тонн порівняно з минулим сезоном, але цей обсяг перекриває внутрішнє споживання цукру, яке з 2022 року оцінюється на рівні 900 тис. тонн. Зазначимо також, що цього сезону працюватиме на два заводи менше, ніж минулого.

У 2024 році українські виробники встановили історичний рекорд з експорту цукру, направивши на зовнішні ринки 746,3 тис. тонн цієї продукції на суму $419 млн грн.

Раніше повідомлялося, що ціна на ф’ючерси на сирий цукор виросла вперше за чотири дні через занепокоєння щодо слабших врожаїв цукрової тростини в найбільшому виробнику — Бразилії. У Лондоні ціна на білий цукор піднялася на 1,6%.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

З Варшави до Пекіна по Новому Шовковому шляху вирушив перший поїзд з європейськими товарами. До цього контейнери на цьому маршруті були переважно завантажені товарами з Азії до Європи, і завантажити поїзд у протилежному напрямку вдалося вперше. Про це повідомляє логістичний оператор Польщі PKP Cargo Connect.

“Вперше вантажний потяг, що прямує до Китаю, вирушив з терміналу у Варшаві. Він транспортує продукцію з Європи, зокрема з Польщі, Німеччини, Чехії, Литви та Латвії”, – зазначили в PKP Cargo Connect.

Компанія PKP Cargo Connect співпрацює з китайським оператором Henan Zhongyu International Port Group. Найближчим часом з терміналу на Марівільській у Варшаві вирушать три потяги з польським взуттям, автомобільними компонентами з місцевих заводів та чеським пивом.

Які переваги залізничного сполучення?

Перевезення залізницею до Китаю триватиме від одинадцяти до тринадцяти днів, що є значною економією часу в порівнянні з морським транспортом, хоча витрати можуть бути вищими.

“Запуск залізничного сполучення з Китаєм вписується в ширший контекст розвитку перевезень на Новому Шовковому Шляху. Головний маршрут цього шляху проходить через термінал поблизу Тересполя, біля польсько-білоруського кордону”, – зазначають експерти.

Яка роль України в цьому процесі?

Після спалаху війни в Україні у 2022 році значення цього маршруту зменшилося, проте наразі спостерігається повторне зростання його ролі. Термінали на кордоні з Білоруссю вже кілька років стикаються з проблемою перевантаження, а нещодавно Брюссель вирішив, що не виділить кошти на їх розширення.

Нагадаємо, що Білгород-Дністровський морський порт підписав меморандум з Batumi International Container Terminals LLC і претендує на роль великого хабу для вантажів з Китаю. Акціонери спільного підприємства Middle Corridor Multimodal Ltd на позачергових загальних зборах домовилися про входження ТОВ “Китайські залізничні контейнерні перевезення” до членів СП.

Управління маршрутом (Транскаспійський маршрут) буде здійснюватися компаніями Китаю, Казахстану, Азербайджану та Грузії. Як раніше розповіли в “Укрзалізниці”, Україна попри війну залишається перспективною країною для побудови диверсифікаційного сполучення між Азією та країнами ЄС.

Раніше повідомлялося, що UZ Cargo Poland у партнерстві з LTG Cargo Polska Sp. z o. o. перевезла нафтопродукти за маршрутом Литва – Польща – Україна. Як повідомили в “Укрзалізниці”, UZ Cargo Poland вперше перевезла нафтопродукти як ліцензований залізничний перевізник ЄС на визначеному маршруті територією Польщі.

В Україні кількість учасників небанківського фінансового ринку в серпні зменшилася з 799 до 791. Кількість банків залишилася незмінною – 60. Про це йдеться на сайті Національного банку України.

Які зміни відбулися на ринку?

За даними НБУ, упродовж серпня з реєстрів примусово було виключено сім фінансових установ: п’ять фінансових компаній, одного ризикового страховика та один ломбард. Ще дві кредитні спілки та одного страхового брокера було виключено з реєстрів за ініціативою заявників. Водночас було включено до реєстрів два страхових брокери.

Крім того, у серпні НБУ анулював примусово ліцензії трьом фінансовим компаніям, одному ризиковому страховику та одному ломбарду. Було анульовано добровільно (на підставі поданої заяви) ліцензії двом фінансовим компаніям та двом кредитним спілкам.

Скільки установ працює на ринку?

Станом на 1 вересня на ринку небанківських фінансових послуг працювали:

• 418 фінансових компаній (було 423),
• 50 страховиків non-life (було 51),
• 10 life-страховиків (кількість не змінилася),
• один страховик зі спеціальним статусом,
• 104 ломбарди (було 105),
• 88 кредитних спілок (було 90),
• один лізингодавець (кількість не змінилася),
• 45 страхових брокерів (було 44),
• 74 колекторських компанії (кількість не змінилася).

На платіжному ринку діє 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні (кількість не змінилася) та 10 міжнародних (кількість не змінилася). Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють 17 платіжних установ (кількість не змінилася), 12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг (кількість не змінилася), один банк ‒ емітент електронних грошей (кількість не змінилася) та один оператор поштового зв’язку (кількість не змінилася).

До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 48 комерційних агентів (кількість не змінилася) та 32 технологічних оператори платіжних послуг (було 31), інформує НБУ.

Нагадаємо: В Україні у липні кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася з 812 до 799.

9 вересня Кабінет міністрів затвердив новий Порядок організації та проведення атестації посадових осіб митних органів. Про це інформує Міністерство фінансів. Новий Порядок передбачає проведення одноразової атестації згідно з чинним законодавством.

Основна мета – підтвердити, що посадові особи митних органів мають кваліфікацію, яка відповідає високим стандартам, необхідним для їхньої ефективної роботи, зазначили у відомстві.

Які етапи включає процес атестації?

Процес атестації складатиметься з трьох етапів:

• тестування на знання Конституції України, митного та антикорупційного законодавства;
• тест на логіку та здатність працювати з інформацією;
• співбесіда, під час якої комплексно оцінюється професійна компетентність та доброчесність.

Весь процес атестації, включно з тестуванням та співбесідою, буде фіксуватися за допомогою безперервної відео- та аудіофіксації. Результати кожного етапу будуть оприлюднюватися на офіційному веб-сайті Держмитслужби.

Які наслідки за відмову від атестації?

Згідно з новим Порядком, відмова від проходження атестації або її неуспішне проходження є підставою для припинення державної служби. Як повідомляє міністерство, журналісти та представники медіа можуть бути присутні на будь-якому етапі проведення атестації. Для цього необхідно буде акредитуватися, подати повідомлення і письмове зобов’язання про нерозголошення даних. Кількість присутніх визначатиметься площею приміщення, але не може бути менше, ніж дві особи.

Нагадаємо: За січень-серпень митні органи виявили 6 437 порушень митних правил на 7,7 млрд грн.

Аграрії півдня Росії, де зосереджено значну частину збору озимих зернових в країні, вже вдруге стикаються з умовами посухи. Витрати на посівний матеріал, паливно-мастильні матеріали та добрива зросли на 15-20%. Про це повідомляє російське інформагентство “Интерфакс”.

“Витрати на зимову посівну кампанію у 2025 році зросли на всіх основних напрямках у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Вартість паливно-мастильних матеріалів (ПММ) зросла на 10-15%, ціни на добрива – в залежності від виду, зросли на 20%”, – зазначили в агрохолдингу “Степ” (Краснодарський край).

Також на 13-13% зросла вартість насіння, а витрати на утримання вітчизняної техніки, комплектуючих до неї та трудовитрати також зросли. Загальне зростання собівартості посівної оцінюється на рівні не менше 15%. “Тривожать ціни на ПММ – фізичних обсягів дизельного пального не вистачає, а те, що є в наявності – розпродають за спекулятивними цінами”, – додали аграрії.

У ІП Гусейнов (Ростовська область) повідомили, що подорожчало не лише паливо, але й запчастини на сільгосптехніку – ціни на них зросли в 2-3 рази. “Закупили нову техніку – посівний комплекс, комбайни. Якість нової техніки не відповідає стандартам, які були навіть 3-5 років тому. Все йде на здешевлення витрат на цю техніку, а ціна на неї не знижується, навпаки, техніка стає дорожчою. Субсидії також урізають”, – повідомили в агрокомплексі “Лабінський” (Краснодарський край).

У Міністерстві сільського господарства та продовольства Дагестану також підтвердили зростання вартості пального. Внаслідок підвищення цін на пальне, оплати на залучені трудові ресурси та інші витрати очікується збільшення витрат на 15-20% на проведення осінньої посівної кампанії.

Нагадаємо, що окупаційна влада РФ перетворила вкрадене українське зерно на глобальний бізнес, і нині його закуповують 70 країн світу, зокрема Єгипет, Туреччина та Іран. З Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей до РФ вивезли близько 2,5 млн тонн пшениці нового врожаю.

Раніше повідомлялося, що Росія відновила поставки зерна до Сирії, у тому числі краденого українського збіжжя. Кремль планує збільшити відсоток вкраденого зерна з окупованих областей України від загального врожаю РФ, адже в самій Росії цього року через посуху, санкції та обмежений доступ до техніки зберуть “компактний урожай”.

Також раніше повідомлялося, що Україна планує звернутися до Європейського Союзу з проханням накласти санкції на бангладешські компанії, які імпортують пшеницю з окупованих Росією українських територій. Бангладеш не зміг зупинити цю торгівлю після того, як Україна офіційно повідомила, що це зерно крадене і надала докази.

Раніше повідомлялося, що Росія постачає, ймовірно, викрадене в України зерно хуситам, які контролюють більшу частину Ємену. Такий висновок на основі вивчення даних про переміщення судна, що транспортувало зерно, зробили розслідувачі Bellingcat і Lloyd’s List.