Казахстан розпочав самостійне будівництво теплоелектроцентралей у трьох містах країни, відмовившись від допомоги Росії. Про це повідомив прем’єр-міністр Казахстану Олжас Бектенов, передає The Moscow Times.

Чому Казахстан відмовився від російської допомоги?

Спочатку про будівництво об’єктів, яке оцінювалося в $2,7 млрд, Казахстан домовився з Росією. “Поки ми не отримали точної інформації про надання гарантованого здешевленого фінансування з російської сторони, тому в Кокшетау ми вже почали самотужки будувати, не звертаючись ні до кого”, – сказав Бектенов.

Він додав, що за двома іншими ТЕЦ – у Семеї та Усть-Каменогорську потужністю по 360 МВт (у Кокшетау – 240 МВт) – Казахстан поки чекає на відповідь від російської сторони. “Якщо найближчим часом відповіді не буде, теж розглядатимемо варіанти самостійної реалізації цих проєктів”, – заявив Бектенов, зазначивши, що довгого очікування влада собі дозволити не може, оскільки “потрібні і тепло, і електроенергія”.

Які були умови початкової угоди з Росією?

Домовленість про будівництво ТЕЦ на території Казахстану було укладено в листопаді 2023 року під час візиту президента РФ Владіміра Путіна до країни. Згідно з договором, фінансування проєкту, який оцінювався у $2,7 млрд, забезпечують російські банки. Вони мали надати кредити терміном на 15 років.

Однак наприкінці травня заступник прем’єр-міністра Казахстану Роман Скляр повідомляв про труднощі у фінансуванні проєкту. “Існує проблема щодо субсидування процентної ставки за обладнанням, тому ми зараз продовжуємо переговори, коли це питання вирішиться. Інвестор може змінитись, звичайно, якщо Росія не виділить коштів”, – сказав тоді він.

Які альтернативи розглядає Казахстан?

Згодом заступник голови Міненерго Казахстану Бахитжан Ільясов повідомив, що пошук інвесторів ще триває. За його словами, Астана може залучити для цього енергетичні компанії з Китаю та Південної Кореї.

Нагадаємо: Російська державна атомна корпорація “Росатом” була обрана для керівництва над міжнародним консорціумом з будівництва першої атомної електростанції в Казахстані.

Які випадки заниження вартості автомобілів виявили журналісти?

Журналісти видання NGL.media виявили у деклараціях чиновників, правоохоронців, мерів і народних депутатів сотні випадків заниження вартості придбаних автомобілів. Про це йдеться в журналістському матеріалі.

Наприклад, депутат Верховної Ради Максим Соколов, який у жовтні 2022 року всього за 10 тис. грн придбав Toyota Highlander Hybrid 2022 року випуску – це приблизно у 200 разів дешевше реальної вартості. Михайло Соколов заявив NGL.media, що придбав автомобіль з “суттєвими пошкодженнями”, проте відмовився уточнити характер цих пошкоджень.

Які інші приклади заниження вартості автомобілів?

Про “трошки бите” авто розповіла NGL.media і Вікторія Негода, керівниця відділу земельних ресурсів та екології Пристоличної сільської територіальної громади біля Києва. У жовтні 2023 року вона нібито за 100 тис. грн придбала Hyundai Tucson 2022 р.в., хоча насправді ринкова вартість такого автомобіля принаймні вдесятеро вища.

Натомість з правом користування автомобілем ситуація більш заплутана. Під час дослідження реєстру декларацій NGL.media виявили більше тисячі декларантів, які просто не вказують вартість авто. Як пояснює Олексій Бойко, юрист Центру протидії корупції (ЦПК), у таких випадках декларант має право не вказувати вартість, якщо не знає її. Проте, якщо вартість все ж вказана, то НАЗК цілком може запитати про підтверджувальні документи.

Які наслідки можуть бути для чиновників?

Все ж деякі посадовці вказують у деклараціях вартість автомобілів, якими користуються, але які їм офіційно не належать. Наприклад, міський голова Тернополя Сергій Надал у своїй останній декларації вказав, що користується автомобілем Audi Q7 2024 р.в. вартістю 750 тис. грн, яка формально належить його тестеві Богдану Вербовому. Окрім того, що Надал не вказав у декларації, що насправді користується дорожчою спортивною версією Audi SQ7, вказана ним вартість занижена у понад п’ять разів.

Як з’ясували NGL.media, цей автомобіль Богдан Вербовий придбав новим з автосалону у травні минулого року, а нещодавно його продали за 4,7 млн грн.

Ексдепутатка Верховної Ради Ірина Кормишкіна, яка у свіжій декларації вказала, що користується розкішним седаном Mercedes-Maybach S580 2022 р.в., що належить її чоловіку Юрію Кормишкіну. Вартість цього автомобіля Кормишкіна оцінила у 350 тис. грн, хоча його офіційна вартість стартує від 12 млн грн.

Між іншим, власники такого авто щороку повинні сплачувати “податок на розкіш” у розмірі 25 тис. грн. Цікава історія вийшла й у голови Золочівської районної ради Ореста Кавецького. У своїй декларації він вказав, що його дружина Христина Кавецька користується BMW X6 2022 р.в., що зареєстрована на її маму Марію Карвацьку. При цьому вартість BMW X6 вказана лише 100 тис. грн, що принаймні у 20 разів дешевше від найнижчої пропозиції на ринку.

На думку юриста ЦПК Олексія Бойка, занижена вартість майна може бути ознакою приховування власних активів чи прихованого хабаря.

Читайте також: Авто за три копійки. Як топчиновники підтасовують декларації

В Україні відновили понад 50% генеруючих потужностей, які були пошкоджені внаслідок російських атак. Про це повідомив заступник міністра енергетики Микола Колісник.

Він розповів, що ремонтна компанія з відновлення генеруючих потужностей триває щодня і відбувається відповідно до затверджених графіків. Внаслідок російських атак найбільших втрат зазнала теплова та гідрогенерація. Понад 50% пошкодженої генерації вже відновлено завдяки роботі енергетиків та координації з боку уряду, а також допомозі наших міжнародних партнерів, – зазначив Колісник.

Він запевнив, що наразі енергосистема є стабільною і збалансованою, а ризики застосування графіків відключень електроенергії можуть бути спричинені виключно новими атаками РФ на енергооб’єкти.

Яка ситуація з газовими запасами?

Крім цього, заступник міністра повідомив, що обсяги закачування газу до сховищ поступово зростають. Темпи закачування газу до підземних сховищ відповідають графіку та є в півтора раза вищими, ніж торік. Ми впевнені, що зможемо сформувати необхідні запаси до початку опалювального сезону, – зазначив Колісник.

Також, за його словами, Україна матиме необхідні резерви вугілля та ядерного палива для успішного та стабільного проходження наступного опалювального сезону 2025–2026 років.

Нагадаємо: Україна впродовж червня 2025 року закачала до підземних сховищ газу (ПСГ) 1,35 млрд куб м природного газу. Обсяги закачування газу зросли в 1,8 разів у порівнянні з червнем минулого року (0,74 млрд куб м) та на 23% у порівнянні з травнем 2025 року (1,1 млрд куб м).

Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) опублікувала запит на інформацію (RFI) для визначення компанії, яка надаватиме послуги з адміністрування Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови. Про це повідомляє Міністерство економіки України.

Які обов’язки матиме адміністратор фонду?

“Адміністратор фонду опікуватиметься технічними операціями: бухгалтерським обліком, документацією, обробкою транзакцій і дотриманням регуляторних вимог, тоді як усі інвестиційні рішення ухвалюватиме виключно керівна рада фонду з рівною кількістю представників обох країн”, – йдеться у повідомленні.

Який процес відбору компанії?

Зазначається, що публікація RFI є першим етапом відбору кваліфікованого партнера й сама по собі не запускає офіційний тендер. Кваліфіковані українські компанії також можуть подати свої пропозиції до DFC. Остаточний вибір постачальника послуг ухвалюватиметься одностайно керівною радою фонду, до якої увійдуть по три представники від США та України.

Які важливі дати варто пам’ятати?

Нагадаємо: 1 травня міністерка економіки України Юлія Свириденко та міністр фінансів США підписали угоду щодо мінералів. 8 травня Верховна Рада проголосувала за ратифікацію угоди про створення спільного інвестиційного фонду між Україною та США. 12 травня Зеленський підписав ратифікацію угоди про надра зі США. 4 червня Верховна Рада остаточно ухвалила закон про внесення змін до Бюджетного кодексу для реалізації угоди про копалини між Україною та США. Президент Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо реалізації угоди зі США про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови.

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області 27 червня уклала угоду з ТОВ “Трест КМБ-3” про капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку по вулиці Гмирі, 11/6 у Бучі за 30,29 млн грн. Про це пишуть “Наші гроші” з посиланням на “Прозорро”.

Які роботи проводитимуть у будинку?

Цей будинок пошкоджений внаслідок російської атаки у 2022 році. Його капітальний ремонт із підсиленням несучих конструкцій замовили фірмі “Трест КМБ-3” ще у 2023 році за 86,63 млн грн, але згодом суму договору зменшили до 80,29 млн грн. У грудні 2024 році також замовили додаткових робіт на 4,95 млн грн, однак пізніше суму зменшили до 4,42 млн грн. Будинок відновлюють для 110 мешканців.

Чи задоволені мешканці темпами робіт?

Служба відновлення звітує про перебіг робіт. Пів року тому під подібним звітом кипіло обурення мешканців щодо темпів проведення робіт. За нинішнім договором мають виконати оздоблення в житлових приміщеннях, передпокоях, тамбурах і коридорах, а також благоустрій території.

Видання пише, що кошторисні ціни будматеріалів вищі від роздрібних цін у магазинах. “Трест КМБ-3” із села Білогородка Бучанського району Київської області володіє та керує Роман Іваненко ‒ депутат Білогородської сільради від партії “Європейська Солідарність”. До травня 2023 року засновником було АТ “ЗНВКІФ “Ю.Ді.Джи.”, яке входить у групу родини колишнього нардепа від Партії регіонів Віталія Борта. Іваненко є директором цього фонду, а також має частку в ТОВ “Стандарт Девелопмент”, яке також входить до згаданої групи.

Нагадаємо: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області 2 липня за результатами тендеру замовила ТОВ “Українська будівнича компанія” будівництво багатоквартирного житлового будинку вартістю 258,50 млн грн.