З січня по серпень 2023 року в Україну було імпортовано 907 автобусів (включаючи мікроавтобуси), що на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє Укравтопром з посиланням на дані Держстату.

З цієї кількості 263 одиниці були новими, а 644 одиниці – вживаними. Загальна митна вартість цього імпорту становила $46,4 млн (+33%). Імпорт нових автобусів обійшовся у $16,1 млн, а митна вартість вживаних автобусів склала $30,3 млн.

Які країни постачають автобуси в Україну?

Найбільшим постачальником нових автобусів була Туреччина – 218 одиниць, на яких Туреччина заробила $12,9 млн. Водночас найбільшу кількість вживаних автобусів було імпортовано з Німеччини – 198 одиниць, загальна митна вартість яких склала $8,3 млн.

Яка динаміка продажів автобусів в Україні?

Нагадаємо, що у вересні українські перевізники придбали 507 нових та вживаних автобусів. Це на 16,1% менше у порівнянні з серпнем та на 26,8% менше, ніж у вересні 2024 року.

Санкціонований російський нафтовий танкер Komander, який проходив Суецьким каналом, 28 жовтня зламався, загрожуючи проходженню інших суден. Про це повідомляє The Maritime Executive.

За даними видання, танкер завантажився у Мурманську і, ймовірно, прямує до Китаю. Вчора опівдні адміністрація каналу отримала повідомлення про несправність двигуна танкера, і він сів на мілину.

Адміністрація Суецького каналу направила п’ять буксирів, щоб зняти його з мілини, і змогла зробити це у короткий термін. Вона повідомила, що весь рух відновився до нормального режиму.

Що відомо про танкер Komander?

Судно, яке наразі ходить під назвою Komander, є ще одним яскравим прикладом тактики тіньового флоту. Побудований у 2004 році, танкер дедвейтом 150 580 тонн за останні три роки змінив чотири назви та шість прапорів.

У 2023 році судно перейшло до компанії Gatik Shipmanagement, відомої своєю експлуатацією російських суден. Його зареєстрували під прапором Габону, у 2024 році — Панами. Цього року країною реєстрації вказали вже Гаяну, Коморські Острови, а з вересня цього року — Росію.

Які наслідки для міжнародних санкцій?

Протягом цього часу судно також змінювало назву. За даними видання, танкер належить компанії з Гонконгу та знаходиться в управлінні Росії. Сполучені Штати Америки, Великобританія та ЄС включили його до своїх санкційних пакетів за транспортування російської нафти за ціною вище встановленого ліміту G7.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Механік Степанов, зовсім нове риболовне судно довжиною 50 метрів, побудоване в 2025 році, почало дрейфувати в бік Данії через проблеми з двигуном. Підозріле російське риболовне судно стало причиною спецоперації NATO в протоці Ересунн біля берегів Швеції, у якій брала участь берегова охорона Швеції, а також кораблі Данії та Британії.

Також повідомлялося, що так званий тіньовий флот Росії перемістив перевантаження нафти з Лаконської затоки біля Греції до міжнародних вод. Грецьку владу непокоять потенційні розливи нафти у більш неспокійному відкритому морі.

Раніше повідомлялося, що Європейський Союз готує правові підстави для зупинки танкерів так званого тіньового флоту Росії у Балтійському морі. У новому, 19-му пакеті санкцій планується додати ще 120 нафтотанкерів із тіньового флоту, збільшивши його чорний список до 568 суден.

Профільне видання Lloyd’s List написало, що хоча Євросоюз прагне отримати більші повноваження для огляду танкерів тіньового флоту, підготовлений проєкт декларації не може кардинально вплинути на транспортування російської нафти у обхід міжнародних санкцій.

The New York Times пише, що Росія зуміла обійти західні санкції, створивши тіньовий флот нафтових танкерів. Близько 17% від усіх діючих суден такого класу використовується для перевезення російської нафти.

Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) заявив, що у законопроєкті про державний бюджет на 2026 рік не передбачено фінансування для придбання нових пасажирських вагонів. Про це йдеться у публікації на сайті КВБЗ.

“Законопроєктом про Державний бюджет України на 2026 рік, що розглядається у Верховній Раді, фінансування для придбання нових пасажирських вагонів не передбачено”, – зазначає КВБЗ.

Які наслідки відсутності фінансування?

ПАТ “КВБЗ” разом із підприємствами-суміжниками за державним замовленням АТ “Укрзалізниця” здійснює постачання нових пасажирських вагонів у рамках реалізації публічного інвестиційного проєкту “Придбання пасажирських вагонів”, що передбачає закупівлю 366 одиниць. У 2025 році підписано договори на постачання наступних 100 вагонів, а поставка нових вагонів 2026 року розпочнеться до початку літніх перевезень. Інвестиційним проєктом передбачено закупівлю ще 200 вагонів у період 2026-2027 років.

Що буде, якщо фінансування не буде?

“У разі невключення таких видатків до держбюджету проєкт буде призупинений, і державного замовлення на пасажирські вагони не буде. Це призведе до непоправних незворотних наслідків – відтоку фахівців та вмирання галузі пасажирського вагонобудування”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, що влітку цього року “Укрзалізниця” підписала з “Крюківським вагонобудівним заводом” контракти на виробництво нових пасажирських вагонів. Раніше повідомлялося, що “Укрзалізниця” завершила прийом всіх 66 нових вагонів цьогорічної партії, які поповнили одразу 4 флагманські поїзди, що сполучатимуть прифронтові Харківщину, Дніпропетровщину та Донеччину з Галичиною та Закарпаттям.

Також варто зазначити, що вагоноремонтні підприємства “Укрзалізниці” очікують, що цей рік закінчать зі збитками у 600 мільйонів гривень через падіння обсягів залізничних перевезень та профіцит вантажних вагонів на ринку. Окрім того, Агентство з розшуку та менеджменту активів відкрило прийом пропозицій щодо управління 25% статутного капіталу ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод”.

З 28 жовтня в усіх пунктах пропуску на українсько-угорському кордоні запрацювала система Entry/Exit System (EES), яка передбачає збір біометричних даних громадян третіх країн. Про це повідомляє Держприкордонслужба.

“EES впроваджується для прискорення прикордонного контролю, підвищення безпеки та точного обліку термінів перебування іноземців у ЄС”, – йдеться в повідомленні.

За даними угорської сторони, раніше система почала діяти в пунктах пропуску “Берегшурань – Лужанка” (з 12 жовтня) та “Захонь – Чоп” (з 21 жовтня).

“Звертаємо увагу громадян: функціонування EES не впливає на загальний порядок перетину кордону”, – наголосили в ДПСУ.

Нагадаємо: 27 жовтня було можливе уповільнення руху на в’їзд у пунктах пропуску “Нижанковичі – Мальховіце”, “Смільниця – Кросценко” та “Грушів – Будомєж” у зв’язку з початком роботи цифрової Системи в’їзду/виїзду (Entry/Exit System, EES).

Індія та Росія підписали угоду про спільне виробництво пасажирських літаків за кілька тижнів до візиту очільника Кремля Владіміра Путіна. Про це повідомляє Bloomberg.

Індійська державна компанія Hindustan Aeronautics Ltd (HAL) підписала угоду з російською компанією United Aircraft Corp (UAC) про виробництво цивільних пасажирських літаків SJ-100, йдеться в заяві HAL від вівторка. У ній не зазначається, чи передбачає угода передачу технологій Індії або відповідні інвестиції.

Які наслідки угоди для Індії?

Підписання угоди свідчить про те, що відносини між Москвою та Нью-Делі залишаються міцними, незважаючи на зростаючий тиск з боку Білого дому. Оголошення з’явилося напередодні запланованого візиту Путіна до Індії в грудні.

“Це також буде перший випадок, коли в Індії буде вироблено повністю пасажирський літак. Ця співпраця між HAL та UAC є результатом взаємної довіри між організаціями”, — йдеться в заяві.

Що передбачає угода?

В рамках угоди HAL отримає права на виробництво двомоторних вузькофюзеляжних літаків SJ-100 для індійських замовників, додано в заяві. Ця угода підкріплює прагнення прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді збільшити місцеве виробництво і може забезпечити більше літаків для короткомагістральних перевезень, оскільки Індія планує збільшити кількість аеропортів до 350 до 2047 року.

Нагадаємо: Індійські нафтопереробні компанії не робили нових замовлень на купівлю російської нафти з моменту запровадження санкцій і чекають роз’яснень від уряду та постачальників.