Родина київських судді та прокурора придбала апартаменти у елітних готельних комплексах в Буковелі, ринкова вартість яких не збігається із задекларованими ними доходами. Про це йдеться в розслідуванні hromadske.

Яка вартість апартаментів?

У 2023 році родина Грабців — заступника начальника Київської обласної прокуратури Ігоря Грабця та судді Київського обласного господарського суду Світлани Грабець — інвестувала в елітні готельні комплекси в Буковелі. Ринкова вартість двох різних апартаментів у двох різних готельних комплексах — майже 550 тисяч доларів, тобто понад 20 мільйонів гривень за курсом на момент купівлі. Це мінімальна ціна цієї нерухомості. Питання про походження коштів на майно родина у своїх відповідях проігнорувала.

У своїх майнових деклараціях заступник керівника Київської обласної прокуратури Ігор Грабець вказав, що у вересні 2023-го інвестував у будівництво. hromadske з’ясувало, що йдеться про апартаменти в преміальному комплексі Mountain Residence у Буковелі. Площа апартаментів у Mountain Residence, які придбав прокурор Ігор Грабець, відносно невелика — майже 63 м². Але й ціни на нерухомість у цьому комплексі преміальні. Нині такі апартаменти продаються за більш ніж 350 тисяч доларів.

Звідки кошти на купівлю?

У травні 2023-го інвестиція в іще не завершений будинок становила від мінімальних 4 тисяч доларів за квадратний метр до майже 5 тисяч доларів. А вже у вересні 2023-го, саме того місяця, коли прокурор інвестував у цей преміальний готель, квадратний метр у Mountain Residence коштував щонайменше 4350 доларів. Отже, мінімальна ринкова вартість апартаментів прокурора на момент купівлі мала б становити приблизно 273 тисячі доларів, або майже 10 мільйонів гривень, зазначають розслідувачі.

Офіційно прокурор Грабець придбав апартаменти в цьому комплексі в більш ніж чотири рази дешевше за ринкову вартість. Нерухомість обійшлася йому у 2,4 мільйона гривень, тобто приблизно 65 тисяч доларів проти ринкових понад 270. Грошей, щоб придбати апартаменти за їхньою ринковою вартістю, у суддівсько-прокурорської родини офіційно не було. Хоча Світлана та Ігор Грабці декларували значні заощадження. 220 тисяч доларів готівкою подружжя декларувало 2022 року, перед придбанням апартаментів у Буковелі. А вже наприкінці 2023 року, після купівлі, заощаджень готівкою залишилось цілих 185 тисяч доларів. Різниця всього у 35 тисяч доларів.

Що відомо про батька судді?

Батько судді Світлани Грабець — пенсіонер і колишній прокурор Юрій Дьомін, придбав апартаменти в іншому буковельському готелі. Комплекс має назву Glacier Premium Apartments. Юрій Дьомін придбав нерухомість у ньому того самого місяця, коли і його зять, у вересні 2023-го. Площа цих апартаментів відносно невелика — всього 61 квадратний метр. Проте в той період наприкінці 2023-го один квадратний метр у цьому готелі коштував щонайменше 4,5 тисячі доларів. Мінімальна ринкова вартість об’єкта мала б становити приблизно 275 тисяч доларів. Та батькові судді Світлани Грабець офіційно апартаменти обійшлася у 3,5 раза дешевше ринкової вартості. На них чоловік витратив близько 75 тисячі доларів.

Як пише hromadske, правоохоронні органи мають провести експертизи щодо вартості згаданої нерухомості. Нагадаємо: Національне агентство з питань запобігання корупції скерувало до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 25 матеріалів на понад 109 млн грн, за рішенням суду активи можуть бути стягнені на користь держави. Прокуратура вимагає визнати необґрунтованими активи одного з керівників Управління стратегічних розслідувань в Одеській області на суму понад 2,8 млн грн. Аналіз доходів та видатків посадовця, членів його сімʼї і родичів показав, що він не міг купити три машини за рахунок законних прибутків. Раніше повідомлялося, що НАЗК перевіряє спосіб життя полковника СБУ Івана Калабашкіна, родичі якого володіють майном на $2 мільйони. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розпочало моніторинг способу життя полковника СБУ після розслідування про майно його родичів. Вищий антикорупційний суд частково задовольнив позов прокуратури про конфіскацію активів, формально оформлених на родичів керівника районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Харкова.

З січня по серпень 2023 року в Україну було імпортовано 907 автобусів (включаючи мікроавтобуси), що на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє Укравтопром з посиланням на дані Держстату.

З цієї кількості 263 одиниці були новими, а 644 одиниці – вживаними. Загальна митна вартість цього імпорту становила $46,4 млн (+33%). Імпорт нових автобусів обійшовся у $16,1 млн, а митна вартість вживаних автобусів склала $30,3 млн.

Які країни постачають автобуси в Україну?

Найбільшим постачальником нових автобусів була Туреччина – 218 одиниць, на яких Туреччина заробила $12,9 млн. Водночас найбільшу кількість вживаних автобусів було імпортовано з Німеччини – 198 одиниць, загальна митна вартість яких склала $8,3 млн.

Яка динаміка продажів автобусів в Україні?

Нагадаємо, що у вересні українські перевізники придбали 507 нових та вживаних автобусів. Це на 16,1% менше у порівнянні з серпнем та на 26,8% менше, ніж у вересні 2024 року.

Санкціонований російський нафтовий танкер Komander, який проходив Суецьким каналом, 28 жовтня зламався, загрожуючи проходженню інших суден. Про це повідомляє The Maritime Executive.

За даними видання, танкер завантажився у Мурманську і, ймовірно, прямує до Китаю. Вчора опівдні адміністрація каналу отримала повідомлення про несправність двигуна танкера, і він сів на мілину.

Адміністрація Суецького каналу направила п’ять буксирів, щоб зняти його з мілини, і змогла зробити це у короткий термін. Вона повідомила, що весь рух відновився до нормального режиму.

Що відомо про танкер Komander?

Судно, яке наразі ходить під назвою Komander, є ще одним яскравим прикладом тактики тіньового флоту. Побудований у 2004 році, танкер дедвейтом 150 580 тонн за останні три роки змінив чотири назви та шість прапорів.

У 2023 році судно перейшло до компанії Gatik Shipmanagement, відомої своєю експлуатацією російських суден. Його зареєстрували під прапором Габону, у 2024 році — Панами. Цього року країною реєстрації вказали вже Гаяну, Коморські Острови, а з вересня цього року — Росію.

Які наслідки для міжнародних санкцій?

Протягом цього часу судно також змінювало назву. За даними видання, танкер належить компанії з Гонконгу та знаходиться в управлінні Росії. Сполучені Штати Америки, Великобританія та ЄС включили його до своїх санкційних пакетів за транспортування російської нафти за ціною вище встановленого ліміту G7.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Механік Степанов, зовсім нове риболовне судно довжиною 50 метрів, побудоване в 2025 році, почало дрейфувати в бік Данії через проблеми з двигуном. Підозріле російське риболовне судно стало причиною спецоперації NATO в протоці Ересунн біля берегів Швеції, у якій брала участь берегова охорона Швеції, а також кораблі Данії та Британії.

Також повідомлялося, що так званий тіньовий флот Росії перемістив перевантаження нафти з Лаконської затоки біля Греції до міжнародних вод. Грецьку владу непокоять потенційні розливи нафти у більш неспокійному відкритому морі.

Раніше повідомлялося, що Європейський Союз готує правові підстави для зупинки танкерів так званого тіньового флоту Росії у Балтійському морі. У новому, 19-му пакеті санкцій планується додати ще 120 нафтотанкерів із тіньового флоту, збільшивши його чорний список до 568 суден.

Профільне видання Lloyd’s List написало, що хоча Євросоюз прагне отримати більші повноваження для огляду танкерів тіньового флоту, підготовлений проєкт декларації не може кардинально вплинути на транспортування російської нафти у обхід міжнародних санкцій.

The New York Times пише, що Росія зуміла обійти західні санкції, створивши тіньовий флот нафтових танкерів. Близько 17% від усіх діючих суден такого класу використовується для перевезення російської нафти.

Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) заявив, що у законопроєкті про державний бюджет на 2026 рік не передбачено фінансування для придбання нових пасажирських вагонів. Про це йдеться у публікації на сайті КВБЗ.

“Законопроєктом про Державний бюджет України на 2026 рік, що розглядається у Верховній Раді, фінансування для придбання нових пасажирських вагонів не передбачено”, – зазначає КВБЗ.

Які наслідки відсутності фінансування?

ПАТ “КВБЗ” разом із підприємствами-суміжниками за державним замовленням АТ “Укрзалізниця” здійснює постачання нових пасажирських вагонів у рамках реалізації публічного інвестиційного проєкту “Придбання пасажирських вагонів”, що передбачає закупівлю 366 одиниць. У 2025 році підписано договори на постачання наступних 100 вагонів, а поставка нових вагонів 2026 року розпочнеться до початку літніх перевезень. Інвестиційним проєктом передбачено закупівлю ще 200 вагонів у період 2026-2027 років.

Що буде, якщо фінансування не буде?

“У разі невключення таких видатків до держбюджету проєкт буде призупинений, і державного замовлення на пасажирські вагони не буде. Це призведе до непоправних незворотних наслідків – відтоку фахівців та вмирання галузі пасажирського вагонобудування”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, що влітку цього року “Укрзалізниця” підписала з “Крюківським вагонобудівним заводом” контракти на виробництво нових пасажирських вагонів. Раніше повідомлялося, що “Укрзалізниця” завершила прийом всіх 66 нових вагонів цьогорічної партії, які поповнили одразу 4 флагманські поїзди, що сполучатимуть прифронтові Харківщину, Дніпропетровщину та Донеччину з Галичиною та Закарпаттям.

Також варто зазначити, що вагоноремонтні підприємства “Укрзалізниці” очікують, що цей рік закінчать зі збитками у 600 мільйонів гривень через падіння обсягів залізничних перевезень та профіцит вантажних вагонів на ринку. Окрім того, Агентство з розшуку та менеджменту активів відкрило прийом пропозицій щодо управління 25% статутного капіталу ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод”.

З 28 жовтня в усіх пунктах пропуску на українсько-угорському кордоні запрацювала система Entry/Exit System (EES), яка передбачає збір біометричних даних громадян третіх країн. Про це повідомляє Держприкордонслужба.

“EES впроваджується для прискорення прикордонного контролю, підвищення безпеки та точного обліку термінів перебування іноземців у ЄС”, – йдеться в повідомленні.

За даними угорської сторони, раніше система почала діяти в пунктах пропуску “Берегшурань – Лужанка” (з 12 жовтня) та “Захонь – Чоп” (з 21 жовтня).

“Звертаємо увагу громадян: функціонування EES не впливає на загальний порядок перетину кордону”, – наголосили в ДПСУ.

Нагадаємо: 27 жовтня було можливе уповільнення руху на в’їзд у пунктах пропуску “Нижанковичі – Мальховіце”, “Смільниця – Кросценко” та “Грушів – Будомєж” у зв’язку з початком роботи цифрової Системи в’їзду/виїзду (Entry/Exit System, EES).