Росіяни почали активніше закуповуватися готівковою валютою. За півроку обсяг заощаджень зріс майже на 1,5 млрд доларів до 93,5 млрд доларів, більший приріст спостерігався лише в першій половині 2022 року. Про це повідомляє російське видання “Коммерсант”.

Що вплинуло на поведінку інвесторів?

На поведінку інвесторів вплинув міцний рубль, але ринок в найближчому часі чекає його девальвації. Тримати долари в вкладах безглуздо, пояснюють російські експерти. “Є очікування, що курс долара буде рости, все більше прогнозів, що буде саме така динаміка, відповідно, на цьому фоні виник якийсь попит. Доларові депозити залишаться фактично з нульовою доходністю”, – йдеться у публікації.

Які перспективи готівкової валюти?

Збереження в готівковій валюті швидше підійдуть на короткострокову перспективу. Якщо вибирати між готівкою та квазівалютними інструментами, виходить, що є додаткова вигода від того, щоб брати на себе менше рублевих та російських емітентів, ніж, наприклад, наприкінці минулого року. На довгому горизонті купівельна спроможність готівкової валюти втрачається на 2-4% щороку. У окремі роки інфляція в США досягала 9%, тому такий формат зумовлений приблизно тим же, що й купівля золота, говорять експерти.

“В цілому росіяни продовжують тримати гроші на рублевих рахунках, зазначав Центробанк за підсумками першої половини 2025 року”, – пише “Коммерсант”.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що китайська валюта так і не змогла замінити росіянам звичні долар і євро. Юань не став валютою заощадження для росіян. Якщо раніше населення активно заощаджувало в доларах і євро, то на поточний момент населення не заощаджує, або не так багато заощаджує в такій валюті, як юань.

Раніше також повідомлялося, що російська економіка переживає зростаючий дефіцит ключових світових валют через посилення західних фінансових санкцій, під які, за даними Центробанку РФ, уже потрапило 95% національної банківської системи. На тлі погіршення економічної ситуації на російських підприємствах стрімко зростають борги із зарплати та приховане безробіття. Найбільш виражене приховане безробіття — в автопромі та будівництві. Компанії скорочують робочий час і зарплати, щоб утримати ключових спеціалістів, тоді як попит на продукцію падає.

Раніше повідомлялося, що фінансової “подушки безпеки” на випадок втрати роботи немає у 38% росіян, які працюють. Серед тих, у кого є заощадження, 13% зможуть прожити на них менше місяця, 24% – від одного до двох, 12% – від трьох до шести.

Які зміни спостерігаються на ринку нерухомості?

У значній частині регіонів України спостерігається зростання вартості квадратного метра на первинному ринку. Про це йдеться в дослідженні від маркетплейсу DIM.RIA. Київ залишається найдорожчим містом: середня вартість квадратного метра у столиці — $1 401/м². Найнижчі ціни — у прифронтових регіонах, таких як Сумська та Запорізька області.

Яка ситуація з попитом на новобудови?

Водночас зацікавленість у новобудовах серед користувачів у серпні зросла по всій території країни. “І хоч найбільший приріст попиту зафіксовано у Сумській області (+62%), у кількісному значенні зацікавленість користувачів залишається дуже низькою через близькість до бойових дій та кордону з країною-агресором. Найбільше користувачі шукають новобудови для покупки в Київській та Львівській областях”, – інформують аналітики.

Які зміни в ціні вторинного житла?

За їхніми даними, найбільше зростання пропозиції про продаж вторинного житла з’явилося у Закарпатській та Черкаській областях. Натомість значне скорочення оголошень відбулось на Волині та в Києві. За даними маркетплейсу, вартість вторинного житла у порівнянні з минулим місяцем чіткої тенденції не демонструє: ціни коливаються у межах кількох відсотків у різних регіонах. У річному вимірі — зростання майже по всій країні. Зокрема, у Києві середня вартість однокімнатної квартири у серпні становить $95,2 тис, що на 12% вище, ніж рік тому.

Якщо розглядати столицю детальніше, найдорожчим залишається Печерський район, де за однокімнатну квартиру в середньому потрібно заплатити $141 тис., а найбюджетнішим — Деснянський, де середня вартість становить $54 тис. Зростання інтересу до вторинного житла зафіксовано практично у всіх регіонах України: найбільша динаміка — у Рівненській (+34%) та Тернопільській (+25%) областях. У Хмельницькій області у серпні зафіксовано найпомітніше зниження попиту — падіння на 22 %, йдеться в аналітиці.

Читайте також: Субурбанізація загальмувала. Як живе ринок новобудов у передмісті Києва.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства спільно з Національним банком України працює над розробкою більш деталізованого механізму валютного контролю для підтримки бізнесу. Про це повідомив очільник міністерства Олексій Соболев, передає Інтерфакс-Україна.

“Уряд прийняв рішення рекомендувати збільшити терміни до 270 днів (валютних розрахунків для окремої продукції машинобудування – ред). Підемо у розмови з Нацбанком. Ви бачите самі статистику: на жаль, цього року дефіцит торговельний збільшується щомісяця”, – сказав Соболев, відповідаючи на питання від бізнесу щодо збільшення термінів валютної виручки під час заходу з нагоди відкриття офісів податкових консультацій ДПС у Києві у понеділок.

Чому ситуація з валютними надходженнями погіршується?

Він пояснив, що ситуація зараз гірша, ніж була на початку року: валютних надходжень менше, ніж Україна виводить. Міністр зазначив, що руйнування інфраструктури внаслідок атак РФ змушують Україну додатково імпортувати обладнання, і це створює додатковий тиск на баланс.

Які кроки вживаються для стабілізації ситуації?

“Нам здається, що необхідно напрацювати більш детальний механізм, який незагально все посуне, щоб уникнути ризиків відтоку валюти та нових розривів, які можуть загрожувати макрофінансовій стабільності. Ми працюємо зараз з НБУ, щоб можна було це зробити”, – наголосив Соболев.

Він додав, що для відновлення бізнесу критично важливим є доступ до обладнання, постачання якого іноді триває понад 80 днів, тому необхідно знайти баланс між валютними надходженнями та можливістю підприємств інвестувати в оновлення виробництва.

Нагадаємо: Кабінет міністрів розпорядженням від 21 червня 2024 року рекомендував НБУ збільшити термін розрахунків у сфері машинобудування зі 180 до 270 днів, але центробанк відхилив рекомендації.

З 10 вересня стартують оновлення щодо процесу реєстрації в системі єЧерга для водіїв. Це частина оновлення цифрових сервісів, яке спрощує логістику та зменшує бюрократичне навантаження для бізнесу. Про це інформує ДСБТ “Укртрансбезпека”.

Що змінюється в реєстрації?

“Відтепер не потрібно подавати заявку в модуль “18-60” (відомий як “Шлях”). З 8:00 10 вересня система єЧерга буде працювати як єдине вікно. Тобто перевізник чи водій будуть заповнювати дані один раз, під час бронювання місця в онлайн-черзі для перетину кордону”, – говориться у повідомленні.

Дані про водія перевірятимуться Державною прикордонною службою України на основі єЧерги. Зі свого боку система єЧерга буде верифікувати всі дані з ліцензійною справою перевізника, наявній в Єдиному комплексі інформаційних систем “Укртрансбезпеки” (ЄКІС).

Які вимоги до водіїв?

“До виїзду допускаються лише ті водії, які внесені в електронний кабінет перевізника в ЄКІС “Укртрансбезпеки”, мають актуальні паспортні дані, які співпадають із закордонним паспортом та використовують саме той закордонний паспорт, який внесений у єЧергу та ЄКІС “Укртрансбезпеки”, уточнюється у повідомленні.

Перевізникам радять перевірити актуальність і точність даних водіїв у ЄКІС; “У разі звільнення водія – обовʼязково перевірте, чи не має він активної черги в єЧерзі; Якщо є – спочатку замініть водія в єЧерзі, потім проставляйте дату його звільнення в ЄКІСі”, – пише “Укртрансбезпека” у Telegram.

Які результати роботи системи?

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що для забезпечення прогнозованості часу очікування та врахування перевезення пріоритетних товарів оновлено правила реєстрації в “єЧерзі” для вантажних автомобілів. Також повідомлялося, що “єЧерга” працює для ліцензованих транспортних засобів (вантажівок та автобусів) на пунктах пропуску з усіма країнами. Завдяки системі кордон на виїзд з України за онлайн-записом перетнули понад 2,2 млн транспортних засобів. З них понад 200 тис. – автобуси.

В Україні обсяг вантажних перевезень у січні – липні 2025 року впав на 12,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 181,2 млн тонн.