Україна все ще без F-16 та ракет більшої дальності: чому так – що може змінитися

З’явилася інформація, що на президента США Джо Байдена тиснуть його соратники з Демократичної партії, вимагаючи ухвалити рішення про відправку в Україну винищувачів F-16 та ракет більшої дальності. Які шанси, що ми матимемо те, що давно просимо? Чому партнери дозовано озброюють Україну, фактично дозволяючи росіянам знову та знову вбивати мешканців нашої країни? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Питання не в тому, чи отримаємо ми винищувачі і ракети більшої дальності, а як пізноЕксперт Міжнародного інституту демократій, екс-командир 2-ї роти 24-го батальйону “Айдар” Євген Дикий розмірковує так:

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Виходячи з попередніх прецедентів (із системами ППО, танками), шанси на отримання винищувачів F-16 і ракет більшої дальності близькі до ста відсотків. Питання не в тому, чи отримаємо, а – як пізно”.

За словами експерта, попередні прецеденти показують, що все, необхідне нам, приходило із затримкою у півроку та більше. Причому завжди спрацьовує комплекс причин, наголошує він. Спочатку треба подолати політичний блок, щоби взагалі почали щось давати. А потім вже партнери починають збирати все, що нам потрібно, готувати це до використання. І виявляється, що прямо зі складу нам практично нічого дати одразу не можуть.

“До того ж, це – Захід. Ніхто там наперед нічого не готує до передачі Україні. З надією на те, що політичний блок закінчиться – і можна буде оперативно передати. Ні. Спершу чекають на політичне рішення, а потім починають його виконувати (знаходити щось на складах, приводити в бойовий стан, підвозити ближче до кордонів України, навчати наших військових та інший персонал). Зрештою маємо подвійну затримку”, – пояснює Євген Дикий.

Що стосується власне західних літаків і ATACMS (MGM-140 ATACMS – американський оперативно-тактичний ракетний комплекс виробництва Lockheed Martin з балістичною ракетою малої дальності), тут ми, на жаль, поки що лише на першій стадії, з жалем зазначає експерт.

“А саме – на стадії подолання політичного блоку “діда Байдена”. Чому все відбувається саме так? Справа в тому, що Байден — дуже стара людина, йому йде 81-й рік. І він хоче запам’ятатися не як президент, за якого розпочалася Третя світова війна. Він навіть офіційно оголосив дві цілі щодо російсько-української війни. Перша – не дати Путіну перемогти. Друга – не допустити Третьої світової (ядерної) війни. І ми регулярно стаємо жертвою того, що з двох названих цілей – друга для Байдена важливіша. Він страшенно боїться ескалації, яка б призвела до прямої участі НАТО, включаючи Штати, у війні проти Росії”, – пояснює Євген Дикий.

Що найцікавіше, продовжує експерт, – у Путіна схожий страх. Він неймовірно боїться прямої сутички з арміями НАТО. Чудово розуміючи, що в такому разі РФ не має жодних шансів.

“Але оскільки у Путіна залишається ядерна кнопка, Байден так само страшенно боїться прямого зіткнення НАТО з РФ. І щоразу, коли він опиняється перед вибором – чергова українська потреба, яка може так роздратувати Росію, що та застосує ядерну зброю, або відкладення такої потреби – він обирає друге. Ставлячи на безмірну обережність. Абсолютно невиправдано, на мій погляд. Тому що РФ не застосує ядерну зброю. А, якщо й застосує – то тактичну. По нам, по українцям. Але ми чомусь цього не боїмося. І у відповідь на ядерні погрози Кремля – бронюємо для себе місця на оргії на горі Щекавиця. А ось Байден, сидячи в Білому домі із протиатомним бункером, чомусь боїться. Саме тому ми постійно впираємось у ті чи інші обмеження”, – аргументує Євген Дикий.

При цьому, наголошує він, точно не Байден винен у тому, що ми не готувалися до цієї війни.

“Не Байден, не наші союзники винні, що Україна профукала попередні вісім років війни малої інтенсивності з РФ, не готуючись до великої війни. І не через Байдена ми опинилися в повній залежності від союзників зі зброєю та боєприпасами, – підкреслює експерт. – А от, коли ми, зі своєї вини, у такій залежності опинилися, на жаль, наші люди тепер змушені розуміти, в тому числі тому, що у “діда Байдена” є такі фантомні страхи ядерної війни”.

Нам потрібно набагато більше тієї ж підтримки озброєнням, що є заразКолишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, голова Луганської військово-цивільної адміністрації (2015-2016 роки), керівник та засновник волонтерської групи “Народний тил” Георгій Тука поділився такою думкою:

“Для мене залишається незрозумілим, чому наші партнери поводяться саме так. Спілкуюся безпосередньо із досить впливовими республіканцями, скажімо так, “антитрамповськими” – правильними – республіканцями. І знаю, що вони, висловлюючись дипломатичною мовою, “вкрай стурбовані” низьким рівнем підтримки України озброєннями з боку США. Якась нерішучість проглядається у цьому сенсі з боку Білого дому”.

При тому, що з інших питань Адміністрація Байдена демонструє відкритість, підкреслює експерт.

“Розуміючи, що неможливо переоцінити ту допомогу, яку ми отримуємо від американців, об’єктивно – нам потрібно куди більше за ту ж підтримку озброєнням. Причому якісно іншої підтримки”, – констатує Георгій Тука.

Читайте також на порталі “Коментарі” – ПАРЄ визнала депортацію українських дітей геноцидом: що це дасть.

ЗМІ дізналися, чому навчають український спецназ перед контрнаступом

Бійці українських підрозділів спецназу тренуються на понад десяти військових полігонах у Німеччині, готуючись до майбутнього контрнаступу ЗСУ. Як повідомляє портал “Коментарі”, про це пише німецьке видання “Bild”.

Зазначається, що німецька армія зараз допомагає готувати не лише пересічних бійців, танкістів та артилеристів, а й бійців спецпризначення. Зокрема їх навчають тактиці міського бою, що особливо важливо для звільнення окупованих міст.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Операції в густонаселених районах вимагають особливих навичок, бої часто відбуваються на дуже коротких дистанціях і на кількох [висотних] рівнях, а небезпека мін-пасток особливо висока”, — пише видання.

Боям у відкритому полі теж приділяється увага. Українських спецназівців навчають тому, як атакувати супротивника, що опався, що дуже актуально з урахуванням того, скільки траншей і окопів накопали росіяни на захопленій території під час підготовки до українського контрнаступу.

Окремий напрямок підготовки – навчання навичкам виживання у тилу ворога.

За інформацією “Bild”, зараз у Німеччині проходить навчання “чотиризначна кількість” українських військовослужбовців, включаючи “тризначну кількість” членів екіпажів танків Leopard 1. Скільки навчається спецназівців — не уточнюється.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію, в якій визнала геноцидом депортацію українських дітей та дорослих на територію росії. За словами президента України Володимира Зеленського, відомі дані 20 тисяч дітей, вивезених та розпорошених по Росії. Але таких дітей може бути набагато більше, запевняє він. Що означає ця резолюція? Чи справді вона допоможе притягнути Росії, її керівника, а також самопроголошеного президента Білорусі (Лукашенка, як і Путіна, визнали причетним до цього геноциду), до відповідальності? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Контрнаступ відкладається, тому що чекаємо на F-16: відповідь Зеленського

Україна продовжує активно готуватись до контрнаступу. Отримання бойових літаків від союзників значно допомогло б Україні. Але початок контрнаступу ВСУ не буде прив’язаний до їхнього отримання. Як повідомляє видання “Коментарі”, таку заяву під час інтерв’ю для представників фінських, шведських, датських та норвезьких ЗМІ зробив президент України Володимир Зеленський.

“Нам буде набагато складніше (Ред. – якщо партнери не передадуть літаки), ми втрачатимемо більше людей. Це може гальмувати відповідні процеси деокупації нашої держави”, — заявив Зеленський.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

За його словами, є країни, які хочуть передати Україні F-16 чи інші види авіації, але для цього потрібна політична воля.

На уточнююче питання, чи могли бойові літаки відігравати вирішальне значення в контрнаступі ЗСУ, він сказав: “Якщо чесно, це дуже допомогло б”.

“Ми розуміємо, що так затягувати ми не будемо, і починатимемо (Ред. – контрнаступ) ще до того, як у нас з’являться F-16 або щось ще. Заспокоювати Росію тим, що нам потрібно кілька місяців, щоб навчатися на літаках, і лише потім ми почнемо – ні, то не буде”, – зазначив президент.

Він додав, що є розуміння, що українським військам потрібно йти вперед уже зараз, але паралельно потрібно продовжувати вести діалог із союзниками про передачу сучасних винищувачів Україні.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Володимир Зеленський вперше заявив про ризик, що війна затягнеться на роки, а то й десятиліття.

Також видання “Коментарі” повідомляло – про що говорять чергові вибухи у Криму – які шанси повернути півострів цього року.

У ГУР оригінально прокоментували вибухи у Севастополі

Вибухи в Севастополі в українській розвідці розвалили “Божою карою за Умань”. Як повідомляє портал “Коментарі”, таку заяву в інтерв’ю “РБК-Україна” зробив представник ГУР Міноборони України Андрій Юсов.

У ГУР проінформували, що внаслідок вибуху в Севастополі 29 квітня було знищено понад 10 резервуарів із нафтопродуктами. Їхня загальна ємність — близько 40 тисяч тонн.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“У місті Севастополь 29 квітня трапився “бавовна”, яка є божою карою, у тому числі за вбитих цивільних в Умані, серед яких п’ятеро дітей. Ця страта буде довготривалою. та об’єктами, які забезпечують армію агресора”, — розповів Андрій Юсов.

Він також додав, що Головному управлінню розвідки відомо про крадіжки, які здійснювали місцеві окупанти на цьому та інших об’єктах.

“Слід зазначити, що нам відомо про розкрадання посадовими особами окупаційних властей нафтопродуктів та інші корупційні дії на цій нафтобазі та інших об’єктах окупантів. Це, безумовно, розширює можливості українських Сил безпеки та оборони”, — зазначив представник ГУР МО.

Зазначимо, у ніч на 29 квітня невідомий безпілотник атакував резервуар із паливом окупантів у Козачій бухті Севастополя. Про що говорять почастішали удари по Криму? Які шанси на деокупацію півострова вже цього року? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.                                                                                                         

Читайте також на порталі “Коментарі” — президент Володимир Зеленський вперше заявив про ризик, що війна затягнеться на роки, а то й десятиліття.

Чому Молдова продовжує розворот від Москви – про що говорять недавні події

Молдова дедалі активніше протистоїть російському впливу. Так, прем’єр-міністр Дорін Речан оголосив, що влада країни склала “чорні списки” рос-чиновників, яким заборонено в’їжджати на територію Молдови. Серед тих, хто потрапив під заборону, – російський президент Володимир Путін. У відповідь на традиційно неадекватну реакцію на це з боку екс-президента РФ, заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва, міністерство закордонних справ Молдови викликало “на килим” російського посла. Про що говорить те, що відбувається зараз у Молдові та навколо Молдови? Видання “Коментарі” із цим питанням звернулося до експертів.

Якби Кремль отримав у Молдові лояльний режим, як у Білорусі, це була б ще одна лінія фронту проти УкраїниВетеран зовнішньої розвідки генерал-лейтенант Василь Богдан нагадує, що ще під час горбачовської Перебудови головою Верховної Ради СРСР був Анатолій Лук’янов. І він придумав таку теорію і тактику – як зберегти всі радянські республіки у складі Союзу, що вже руйнується: створити в кожній певні автономні формування, які потім, у разі чого, можна було б використовувати для сепаратистських рухів. Тим самим змушуючи центральне керівництво республік відмовитись від ідей незалежності.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Молдова потрапила до числа таких “експериментів”. Окрім Придністров’я, там є й Гагаузія, які активно використовувалися та використовуються росіянами у своїх цілях. Кремль бачив Молдову виключно своєю сферою впливу. І всіляко намагався дестабілізувати обстановку, якщо при владі не знаходилися проросійські сили типу Додона і його так званої “Соціалістичної партії”. Безумовно, демократія у Молдові ще слабка. Як і мілітарна складова цієї держави. Без підтримки ЄС, країн розвинених демократій Заходу їй було б дуже важко. Звідси й бажання євроінтеграції. При тому, що в НАТО йти Молдова поки що не збирається”, – зазначає експерт.

За його словами, ситуація загострилася після того, як молдовський парламент ухвалив рішення про те, що державною мовою стане румунська. Це спричинило потужні інформаційно-психологічні операції з боку Кремля проти демократичної влади Молдови. З одночасною активізацією всередині республіки проросійських сил, спрямованих на те, щоб змінити владу, припинити курс до Європи, згорнути демократичні процеси.

“Якби Кремль отримав у Молдові лояльний, скажімо навіть, сателістичний режим, як у Білорусі, це була б ще одна лінія фронту проти України. І Москва могла б використовувати ситуацію не тільки як шантаж, а й як реальний військовий компонент. Завезти літаками через Кишинів своїх військових, підключити до війни Придністров’я. Здійснити якісь мілітарні дії проти української території, яка межує із молдовською, – пояснює ризики генерал. – Офіційний Кишинів всіляко цьому чинить опір. Європейський Союз останнім часом приділяє серйозну увагу ситуації всередині Молдови. Робляться конкретні кроки щодо фінансової допомоги. Крім того, до Молдови прямують конкретні місії. І для посилення економіко-фінансової складової, і для виявлення агентів Кремля та посилення мілітарної складової. Подається чіткий сигнал Кремлю – Молдова перебуває під пильною увагою Західного світу, який не дозволить РФ здійснити дестабілізацію там”.

Як і Україна, Молдова за планом Путіна могла стати форпостом росіян для ескалації ситуації в Європі. Але ці плани зараз ламаються, наголошує Василь Богдан.

Ситуація складна, продовжує він, але, судячи з обіцянок і конкретних кроків з боку ЄС, є впевненість, що ситуація в Молдові стабілізується.

“У самому Придністров’ї ніхто, особливо пересічні громадяни, не зацікавлені в ескалації, у втягуванні їх у війну з Україною. Намагання провести там мобілізацію провело до негативних наслідків. Місцеві мешканці негайно почали виїжджати. Тож все швидко згорнули. Однак там залишається певний російський контингент, який може спробувати себе якось проявити. Але, по-перше, він не такий великий. А по-друге, без підтримки місцевої еліти, місцевого населення (а такої підтримки немає) войовничих настроїв, шанси – нульові. До того ж, – наголошує експерт, – та територія України, яка межує з молдовською, зокрема з Придністров’ям, значно зміцнена. Там є такі мілітарні потужності, які забезпечать гідну відсіч у разі спроби агресії”.

Відбувається серйозна розбудова політики МолдовиПолітолог, викладач Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка, експерт з міжнародної політики Петро Олещук розмірковує так:

“Справді, останнім часом відбувається трансформація позиції Молдови. І це відображення глобальних геополітичних змін, що відбуваються на пострадянському просторі. Після початку широкомасштабної агресії РФ проти України, після низки поразок, які зазнала окупаційна армія, вплив РФ стрімко падає. І це відчувається не лише у випадку з Молдовою, а й на прикладі того ж таки Кавказького регіону. Вірменія та Азербайджан дедалі більше йдуть з-під російського впливу. А такі держави як ті ж самі США, беруть на себе функції посередництва у вирішенні їх багаторічного протистояння”.

У Молдові, наголошує політолог, ситуація подібна. Довгий час, нагадує він, Росія мала там дуже серйозний вплив. Спираючись на економічні, політичні та інші інструменти. На вплив російської агентури, зокрема, низка проросійських молдовських політиків. Маючи такий важіль впливу, як фактично окуповане росіянами Придністров’я частина Молдови, де досі знаходиться військовий контингент РФ. Все це, наголошує Петро Олещук, серйозно впливало на політику офіційного Кишинева.

“Але зараз ситуація змінюється, – говорить експерт. – Росія має все менше можливостей на когось впливати, адже вона витрачає всі свої ресурси виключно на продовження війни проти України. У таких умовах, а також після того, як Молдова разом з Україною вийшла статусом кандидата в члени ЄС, відбувається серйозна перебудова політики Молдови. Вона стрімко позбавляється російського впливу”.

Залежність Молдови від РФ вже не така критична, ніж у 90-х, і Путін розуміє цеПоліттехнолог Петро Охотін звертає увагу, що Російської Федерації характерно вимірювати свій успіх не економічним зростанням, а розширенням територій впливу.

“Логічно, що Молдова викликає інтерес Кремля. Він, як уже бувало, намагається привести до влади там проросійських політиків. Але залежність Молдови від РФ вже не така критична, ніж у 90-х. І Путін розуміє це”, – наголошує експерт.

На його думку, зараз розпочалася психологічна гра, де йдуть спроби схилити Кишинів на бік Москви.

“Психологічна — тому що тут йдеться більше про спроби рефлективного управління повісткою Молдови, а не чіткими діями проти неї”, — пояснює Петро Охотін.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Володимир Зеленський вперше заявив про ризик, що війна затягнеться на роки, а то й десятиліття.