Найкращий спосіб запобігти спробам Китайської Народної Республіки (КНР) захопити Тайвань – не дати РФ перемогти в Україні. Таку заяву зробив голова Комітету Палати представників із закордонних справ США конгресмен-республіканець Майкл Маккол. Тим часом КНР проводить військові навчання поблизу Тайваню, викликаючи серйозні побоювання з боку Штатів. Що і чому відбувається зараз навколо Тайваню та взагалі в Тихоокеанському регіоні? Як на це впливає російсько-українська війна? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Коли РФ зазнає неминучої поразки, заспокоїться і КНР Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко поділився такою думкою:
Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!
“Ситуація навколо Тайваню – це дуже складне геополітичне питання. Ідеться тут, у тому числі, про майбутню роль КНР у світових справах. І російсько-українська війна має у цьому випадку серйозне значення”.
У випадку, якщо Україна розтрощить Росію, зірка Китаю закотиться, можливо, назавжди, пояснює експерт. Якщо ситуація буде іншою, у КНР з’являться шанси створити “вісь зла” за участю РФ, Північної Кореї, інших режимів, які не хочуть демократичного розвитку, зробивши ставку на тоталітаризм.
“Тайвань – лише один із елементів цієї великої гри, – наголошує Володимир Огризко. – Якщо Китай побачить, що справи в Росії покращуються, я не виключаю, що він розпочне агресивні дії проти Тайваню. Отже, можна говорити, що його доля вирішується зараз на полях битв в Україні”.
Екс-глава МЗС упевнений, що коли РФ зазнає неминучої поразки, заспокоїться і КНР. А поки цього не сталося, Пекін продовжить провокувати, зокрема американців, своїми діями навколо Тайваню.
“Але я думаю, що перемога Україна перекреслить спроби КНР дестабілізувати ситуацію і в Китайському морі, і в Тихому океані загалом”, – констатує Володимир Огризко.
За логікою Пекіна, слід створити умови для перемоги “Гоміньдану” – і просто зачекати Експерт програми “Міжнародна та внутрішня політика” аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич вважає, що у ситуації з Тайванем ми бачимо продовження вибудовування зон впливу КНР та США, продовження їхнього протистояння. При цьому, наголошує він, варто розрізняти агресивну риторику та реальні дії.
“Парламент Тайваню поділено приблизно порівну на дві частини. Останні дві каденції там править Велика зелена коаліція на чолі із Демократичною прогресивною партією (ДПС). Ця партія не проти курсу на перетворення Тайваню на повноцінну незалежну державу. Альтернатива їм – Велика синя коаліція на чолі з “Гоміньданом” (буквально “Китайська Національна партія”), яка свого часу і створювала Тайвань. І виступає проти перетворення його на незалежну державу. Те, що влада КНР називає “одна країна – дві системи”, представники “Гоміньдану” називають “одна країна – два шляхи”, не маючи нічого проти політичної реінтеграції з материковим Китаєм. У форматі двох систем, об’єднаних в одну державу”, – пояснює експерт.
За його словами, соціологія Тайваню показує, що не більше 25% населення виступає за однозначну незалежність.
“У 2024 році на Тайвані відбудуться чергові парламентські вибори. На яких, з великою ймовірністю, до влади прийде “Гоміньдан”. Про нинішні відносини якого з материковим Китаєм можна судити з двох моментів. По-перше, саме партія “Гоміньдан” була першою зарубіжною політсилою, яка привітала Комуністичну Партію Китаю (КПК) із початком ХХ з’їзду, що відбувся у жовтні 2022 року. По-друге, нещодавно завершився великий візит керівництва партії “Гоміньдан” на материковий Китай. І якщо дана політсила прийде до влади в Тайвані, є підстави вважати, що вона спробує зрушити з мертвої точки питання політичної реінтеграції з КНР”, – зазначає Ігор Тишкевич.
За логікою Пекіна, продовжує він, слід створити умови для перемоги “Гоміньдану” – і просто зачекати. За логікою ж Вашингтона – вигідніша агресивна риторика в стилі “КНР збирається захопити Тайвань”. Цементуючи цим на території Тайваню електоральне ядро для нових молодих партій, які виступають за повну незалежність від КНР.
“Тут немає нічого нового, – запевняє експерт. – Давайте згадаємо ті самі українські вибори. Коли розпочинається передвиборча кампанія, емоції зашкалюють – і заяви звучать досить різкі. І звинувачення опонентів у держзраді, і таке інше. Тайвань у цьому сенсі – не виняток. Тільки на карту поставлено більше. Для КНР і особисто Сі Цзіньпіня це питання принципу, питання політичної репутації – найближчими кількома роками зрушити з мертвої точки (в ідеалі – завершити) питання реінтеграції з Тайванем. А для США не менш важливо – утримання Тайваню поза курсом на інтеграцію з КНР, тим самим суттєво послаблюючи позиції Китаю як у регіоні, так і у світі. Оскільки, умовно кажучи, якщо держава не змогла розібратися навіть із “тайванською проблемою”, то її амбіції на участь в інших можливих конфліктних ситуаціях, на розширення своєї зони впливу є сумнівними. І це створить додаткову аргументацію для партнерів США щодо зміцнення антикитайської коаліції в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні”.
Тож, констатує Ігор Тишкевич, на карту поставлено багато. І тема війни в Україні в даному випадку йде фоном, не будучи головною у питанні Тайваню, вважає він. Просто за такого політичного протистояння використання додаткових аргументів і прийомів – дуже зручне.
Читайте також на порталі “Коментарі” — “відплив” документів про контрнаступ ЗСУ: хто і що за цим стоїть.
