Після того, як військовослужбовець Сергій Гнєзділов публічно заявив про своє самовільне залишення частини, чимало військових назвали це зрадою побратимів, які залишаються в окопах. А інші обурилися не тільки вчинком колеги, а й тим, як медіа героїзують “самоволку”, хоча вона є злочином.

“Як військові ми не можемо це толерувати. Бо є багато випадків, коли через СЗЧ одних – інші підрозділи втрачали своїх побратимів”, – вважає лейтенант ЗСУ Масі Наєм.

На думку заступника командира 3 ОШБр і колишнього командира полку “Азов” Максима Жоріна, це показове СЗЧ матиме сумні наслідки. “Дисципліна – одна з основ будь-якої армії. А подібні випадки дуже сильно демотивують бійців і провокують робити те ж саме”, – підкреслює Жорін.

Про те що мобілізовані бійці можуть спробувати піти в СЗЧ на знак протесту самого факту мобілізації, припускає і військовий Віктор Трегубов. Він намагався дискутувати про це з самим Гнєзділовим, але той його забанив. Виявилося, що Гнєзділов хоч і воював 5 років, але в СЗЧ пішов не з фронту, а з лікарняного і вже довгий час перебуваючи в Києві.

“Фестиваль “Виделкафест” Сергій влаштовував не в Часовому Ярі, а в Чорноморську. І я далекий від думки, що процес організації він суміщав з обов’язками командира піхотного взводу”, – відзначив Трегубов.

Водночас журналістка Тетяна Даниленко помітила в історії Гнєзділова подвійні стандарти деяких медіа. “З 2014 вони топили за те, щоб ветеранам, солдатам, героям війни не давали жодних поблажок при вчиненні ними правопорушень. Коли правопорушення здійснює “свій”, то це вже не правопорушення, а важливий акт громадянської непокори”, – написала вона.

Так. Вибачте, це вже переходить межі пристойності.

Я повертаюсь до питання демаршу Сергія Гнезділова. Хотів його тегнути на початку написання цього тексту, але вже не тегну, а чому – поясню нижче.

Люди в коментарях явно вважають, що Сергій пішов в СЗЧ з фронту.

Це просто неправда. І, судячі з подій останнього дня, Сергію комфортно з цією неправдою – він не тільки не уточнює, коли люди в обговоренні його вчинку позиціонують це саме так, але й сам каже про “п’ять років на фронті”. Ні, не п’ять.

Виправте мене, будь ласка, але подкаст “Громадського” Сергій вів не з окопу під Бахмутом, а з офісу компанії на площі Слави, що в Києві. Я знаю, бо я в нього там був. А веде він цей подкаст з жовтня минулого року. А виходить цей подкаст раз на тиждень. Ні, я припускаю, що можна записати кілька випусків водночас. Але вибачте, будь-хто, хто бачив особливості служби, не сумістить в голові “піхотні труди” з постійними виїздами на запис телешоу.

Захищався від “хлопців Карася” Сергій не в Покровську, а в Києві, біля Європейського дому, куди прийшов з дівчиною споглядати фільм.

Фестиваль “Виделкафест” Сергій влаштовував не в Часовому Ярі, а в Чорноморську. І я, як людина, що влаштовувала масові події, далекий від думки, що процес його організації він суміщав з обов’язками командира піхотного взводу.

Фото з песиком Старлінком Сергій постить не з Курщини, а з Поштової площі.

Зрештою, вчора Сергій сам сказав, що у “СЗЧ” він пійшов з лікарняного. Що… дивно. А тепер увага. Я не заперечую, що Сергій воював. Я знаю, що він воював, ще й як.
Я не маю проблем з тим, що Сергій зараз перебуває в Києві. Я навіть переконаний, що цьому є якесь офіційне, законне та моральне пояснення. Я теж перебуваю в Києві, не мені докопуватись.

Але зараз він, м’яко кажучи, трішки кривить душею, коли намагається подати свій демонстративний вчинок як вчинок втомленого піхотинця. Бо це як “вбивство в стані афекту” через рік після стану афекту. Себто, “втеча з фронту” після року в тилу.

На моє пряме питання, де він був останній рік, Сергій моментально мене забанив. До цього ми обговорювали його вчинок впродовж доби, але саме просте та безоціночне питання викликало таку швидку і нервову реакцію. Можливо, його має запитати про це хтось інший.

Можливо, цей пост потребує розголосу ще до того, як ще більше людей почнуть бачити ситуацію трішки не так, як вона виглядає насправді.

Автор: Віктор Трегубов

Вы наверняка что-то слышали о безглютеновых макаронах. Они – неотъемлемая часть меню людей, которые страдают непереносимостью клейковины. Такое метаболическое состояние называют целиакией. Ее диагностируют примерно у 1% населения мира. Тем не менее это миллионы людей, которые нуждаются в особенном меню.

В этой статье собрана важную и полезную информацию о безглютеновой пасте, ее видах и особенностях.

Варианты глютен-фри макарон

Сырьем для них может выступать любой подходящий по текстуре и вкусу продукт. Главное, чтобы в нем не было глютена. Существует заблуждение, что продукты этой категории стоят дорого. Это не всегда так: как правило, цены на безглютеновые макароны зависят от вида сырья и некоторых особенностей производства. К примеру, продукт из красной чечевичной муки будет стоить дороже, чем гречневые макароны – просто потому, что сама чечевица имеет более высокую цену.
Наиболее доступными вариантами в Украине сегодня являются безглютеновые макароны из:

1. гречихи;
2. риса;
3. нута;
4. зеленых бобов;
5. картофеля;
6. кукурузы;
7. овса.

Производители предлагают их в разных формах – короткие и длинные, в виде рожек, лапши, паутинки, бабочек, гнезд и так далее.
Существуют разновидности безглютеновой пасты из нескольких ингредиентов, например, из чечевицы, амаранта и топинамбура. Стоят они довольно дорого, но иногда побаловать себя можно.

Как производят безглютеновые макароны

Процесс изготовления макаронных изделий без глютена практически не отличается от производства обычной пшеничной пасты. Поэтапно он выглядит следующим образом:

1. Мука из сырья, не содержащего глютена, сортируется. Если это предусмотрено рецептурой – смешиваются разные виды, затем полученная смесь просеивается.
2. С помощью промышленного миксера замешивается простое тесто из теплой воды и муки.
3. Полученная масса тщательно проминается на специальных вальцовых агрегатах.
4. Далее эту массу прессуют через фигурные отверстия, режут или штампуют – в зависимости от того, какое изделие должно получиться.
5. Полученные сырые макароны сушат в сушильных камерах, на открытых поддонах или в подвешенном виде. Конечная влажность не должна превышать 13%.

После этого готовые изделия остается лишь упаковать. Таким образом получают пасту без глютена, которую вы можете заказать в маркете важных штук MAUDAU в удобном формате по доступным ценам.
Готовить из пасты без глютена можно те же блюда, что и из обычных пшеничных макаронных изделий. Она органично сочетается с мясными, овощными, рыбными винными и сливочными соусами, хорошо запекается, подходит для супов и салатов. Создавая сложные многокомпонентные блюда, нужно внимательно изучить каждый ингредиент рецепта. Помимо макарон, другие компоненты также не должны содержать злаковую клейковину.