Рашисти про українську оборону Бахмута: від “перемоги” до “зради”

За даними українського журналіста Юрія Бутусова, українські захисники Бахмута відійшли за річку Бахмутку, закріпившись у центральній та західній частині міста. Противник, за його даними, контролює східну частину міста. Під час сьогоднішнього засідання Ставки, скликаної Володимиром Зеленським, і головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, і командувач Сухопутними військами Олександр Сирський висловилися за продовження оборони міста.

Керівник Пентагону також зазначив, що не вважає стратегічним програшем можливий відступ українських захисників із міста.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Свою думку про хід та наслідки захисту міста висловили українські експерти.

Як оцінює перебіг битви за Бахмут противник? Рашисти розділилися у оцінках.

Так кремлівський політолог Марков заливається дифірамбами Пригожину та його ПВК “Вагнер”, розповідаючи про “великі втрати ЗСУ”:

“Найпопулярніший західний міф — що Вагнер наступає в Бахмуті, тому що буквально завалює позиції української армії тілами зеків, йдуть живими хвилями одна за одною. Усе це брехня, — стверджує Марков. — Це продовження старого міфу про те, що “Червона Армія виграла війну у культурного цивілізованого Вермахту, по-азіатськи завалюючи трупами позиції Вермахта”. Це була брехня тоді. За удари в лоба з великими втратами в Червоній армії командирів знімали з посади і віддавали під трибунал. Це брехня і зараз. Для Пригожина бійці Вагнера не “м’ясо”, а бізнес-ресурс. Адже він же бізнесмен. Тому наступ Вагнера йде дуже технологічно штурмовими групами. І втрати ЗСУ в обороні вищі за втрати Вагнера в наступі”.

Насправді, раніше сам Пригожин публікував фото із десятками трупів вагнерівців, знищених українськими захисниками.

А ось колишній лідер сепаратистів “ДНР” Ігор Стрєлков, який останнім часом критикує Кремль, наводить слова рашиста Андрія Морозова, на прізвисько “Мурз”. Той упевнений, що стратегічно Україна виграє битву за Бахмут, “обмінюючи” втрати особового складу на час. Останнє, припускає рашист, Україна використає для підготовки якісного резерву – виучування нових частин, формування бронетанкового кулака. Їх, припускає противник, Україна введе в дію на запорізькій чи донецькій ділянці фронту, коли наступальний тиск російських частин ослабне через втрати під Бахмутом. При цьому може повторитись сценарій Харківського наступу, коли українські частини прорвали ослаблений російський фронт.

“Що означатиме зараз взяття Артемівська? Те, що противник вважає вичерпаним оборонний потенціал цього району, — пише рашист. — Командування ЗСУ не влаштовує співвідношення втрат наступаючих і обороняючих, і воно, цілком можливо, справді вже виводить із міста найбільш цінні частини, цінні кадри. Завдання яких — дати привестися до ладу і стати на нові позиції нових оборонних ліній тим, хто далі буде потрошити чергових “штурмуючих”. Росія отримає руїни міста та його околиць, море піару та переможних реляцій. А потім почнеться бойове застосування ЗСУшниками тих резервів, які вони накопичували весь той час, поки ми свої резерви, погано підготовлені і керовані, витрачали в “штурмах” на фронті від Вугледару до Кремінної. Весь той час, поки ЗС РФ воювали минулого літа, восени та взимку за допомогою “барсів”, “ахматів” і різних ЧВКашників, ЗСУ навчалися повноцінно воювати “великими батальйонами”, бригадами, а потім і корпусами, які вони зараз створюють у тилу і обкатують за час, який їм купила оборона Артемівська”.

Вчені дослідили чорнобильських собак: опубліковані результати

Через майже чотири десятиліття після аварії на Чорнобильській АЕС сотні собак живуть навколо покинутого місця
у 30-кілометровій зоні відчуження. Через свій унікальний статус популяція стала
об’єктом нового міжнародного дослідження, яке має на меті з’ясувати як
радіоактивне середовище впливає на генетику тварин. Про це повідомляє портал “Коментарі”
з посиланням на доповідь у науковому журналі Science Advances.

Вчені у своїх
дослідженнях проаналізували 302 генетичні структури собак. Згідно з
дослідженнями науковці змогли виділити три генетичні популяції собак у зоні
відчуження, які відрізнялись між собою. Генетична різниця була помітна з
собаками, які живуть вже за 15 км від епіцентру. Також чорнобильські собаки відрізнялись своїми генами і від інших популяцій диких собак.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

Вчені повідомляють, що результати не дозволяють без сумніву стверджувати, що саме
випромінювання є причиною генетичних відмінностей. Проте отримані зразки в
результаті експерименту, можуть допомогти краще зрозуміти віддалені наслідки
радіаційного опромінення.

Співавторка
досліджень, генетик Елейн Острандер вважає, що дослідники мають чудову
можливість почати відповідати на запитання про те, як вижити в такому ворожому
середовищі впродовж 15 поколінь. Острандер стверджує, що зразки собак є дуже
цінні, адже тварини часто живуть в тих самих місцях і харчуються так само як і
люди.

“У нас ніколи
не було можливості виконати таку роботу на тварині, яка відображає нас так
добре, як собаки”, — сказала вона.

За даними організації Chernobyl Dog Research Initiative, яка займається ветеринарною допомогою у зоні відчуження, на території мешкає понад 800 диких собак.

Раніше портал “Коментарі” повідомляв, що Росія викликає міжнародний гнів: можливо, вони виловлюють останню зграю.

Також “Коментарі” писали про те, куди сховатись від ядерного вибуху: найбезпечніші місця в будинку.

Понад 60% українців – за збереження 8 березня: чому так – як пояснити таку позицію

Більшість українців (1,3 млн із понад 2,1 млн, які взяли участь в опитуванні, яке проводили у додатку “Дія”) проголосували за збереження 8 березня як вихідного на честь Міжнародного жіночого дня. Як оцінюєте дані опитування? Видання “Коментарі” із цим питанням звернулося до експертів.

Поки українське суспільство позитивно сприймає 8 березня, нехай залишається принаймні тимчасово На думку аналітика Фонду громадської дипломатії Олександри Ковальчук, такі результати говорять про те, що багато українців не асоціюють Міжнародний жіночий день із чимось радянським чи радянською спадщиною. Тобто не вкладають туди негативну конотацію.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Напевно, потрібний певний трансформаційний період відходу від цих традицій. А можливо – і їхнє збереження. У будь-якому випадку потрібна дискусія. Діалог у суспільстві – свідчення високого рівня культури та політичної культури зокрема”, – зазначає Олександра Ковальчук.

Слід розуміти, продовжує вона, що багато людей, вихованих у російськомовному просторі, в радянській Україні, все життя відзначали і 23 лютого (спочатку як День Радянської армії та військово-морського флоту, потім як День захисника Вітчизни, своєрідний День чоловіків) та 8 березня — Міжнародний жіночий день.

“Від 23 лютого ми відвикли досить швидко, особливо протягом минулого року, адже російська широкомасштабна агресія проти України розпочалася наступного дня після 23-го. Чи відійде в історію 8 березня поки що говорити зарано. Адже ця дата пов’язана з чимось добрим – весною, квітами, увагою до жінки (бабусі, мами, дружини, доньки). У цих традиціях виховувалися покоління. І відмовитись від них не так просто, – пояснює аналітик. – Важлива альтернатива. Є пропозиція зробити 25 лютого (день народження Лесі Українки) Днем української жінки. Але дата також стоїть поряд із 24-м, початком повномасштабного вторгнення РФ, а тому сприймається важко. Та й загалом лютий важкий за сприйняттям для українців місяць. Березень у цьому сенсі кращий. Звучать пропозиції зробити відповідною датою День народження Шевченка (9 березня) або День матері (друга неділя травня). Але, можливо, не варто винаходити велосипеда. Поки що українське суспільство позитивно сприймає 8 березня, нехай залишається. Принаймні тимчасово. На якийсь перехідний період. А там, можливо, з’явиться гідна альтернатива (як стало з 14 жовтня як День захисників та захисниць України)”.

До того ж, зазначає Олександра Ковальчук, 8 березня – це все ж таки не суто радянське чи пострадянське свято, а міжнародне.

“Правда, і світ із часів Клари Цеткін та Рози Люксембург значно змінився. Емансипація зробила крок далеко вперед, фемінізм має зараз трохи інший прояв. Але, якщо свято не політизувати, не вкладати якісь перекручені смисли, можливо, його можна просто переосмислити, як і багато радянської спадщини. Немає сенсу все викреслювати. Але питання, безперечно, дискусійне”, – резюмує аналітик.

Спершу варто було б запропонувати чітку та гарну альтернативу 8 березня, а вже потім проводити голосування Голова Центру політичних студій “Доктрина”, політичний консультант Ярослав Божко пояснює:

“Насамперед тут спрацювала звичка багатьох громадян і відсутність чіткої конотації свята як однозначно продукту радянського і, що важливіше, російського культурного впливу. Певною мірою для багатьох воно трактується надто в побутовій манері, всупереч тому, що його коріння лежить у соціалістичній парадигмі суспільства, що просувається в СРСР”.

У роки після сталінського режиму, продовжує експерт, свято було переформоване на якийсь “побутовий” і “народний”, який не має такої прив’язки до комунізму як, наприклад, 1 травня (День міжнародної солідарності трудящих) або 9 травня (День перемоги), 7 листопаду (День Жовтневої революції) чи 23 лютого (День захисника Вітчизни). Це дозволило йому зберегтися як моделі, наголошує Ярослав Божко.

“Однак важливо також і те, що запропоноване альтернативне свято – День української жінки – поки не було наділене суттєвим брендингом, символьним рядом, якимось зрозумілим і добре прокомунікованим підґрунтям, яке частина суспільства, яка підтримала ідею зі збереженням 8 березня, могла б обрати натомість. Це комунікаційна проблема, – упевнений експерт. – Тому що спочатку варто було б запропонувати чітку та гарну альтернативу. Тоді вона була б більш життєздатною і в ході такого голосування. Сподіваюся, що такі зміни відбудуться у майбутньому. Адже запит на демонтаж радянських культурних маркерів в українському громадському просторі дуже великий”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — в Україні новий директор НАБУ : що можна сказати про Семена Кривоноса – які очікування.

У Маріуполі водії автобусів влаштували страйк: яка причина

У тимчасово окупованому Маріуполі Донецької області водії автобусів влаштували страйк через невиплату заробітної плати. Про це повідомляє портал “Коментарі” з посиланням на Telegram-канал радника мера Маріуполя Петра Андрющенка.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Страйк припав на майже повну відсутність дизельного пального для роботи автобусів”, — йдеться у повідомленні.

Петро Андрющенко зазначив, що дизельного пального немає, бо всі залишки після маріупольських “бавовни” цивільні окупанти передали військовим окупантам.

“Тому навіть, якщо заспокоїти водіїв автобуси на лінію все одно не вийдуть”, — додав радник мера.

Варто нагадати, що міністр оборони Росії Сергій Шойгу під час нібито поїздки на окуповані території України побував у захопленому Маріуполі. Російський міністр “інспектував” так звану роботу з відновлення міста, яке зруйнували самі ж окупанти, а також нагороджував загарбників за їхні звірства проти українців.

Читайте також на порталі “Коментарі” — битва за Бахмут продовжує залишатися топ-темою для обговорення. За словами українського журналіста, головного редактора сайту Цензор.нет Юрія Бутусова, центр міста контролюють ЗСУ, а східна частина вже захоплена росіянами. Важливість цієї битви та її ймовірні наслідки видання “Коментарі” обговорило з експертами.

Також видання “Коментарі” повідомляло – аналітики Інституту вивчення війни (ISW) припускають, що провальні атаки російських військ на Донбасі створюють добрі умови для контрнаступу ЗСУ. Про що говорить ситуація на фронтах кінця зими – початку весни? Як вона може розвиватися в найближчому майбутньому? Журналісти “Коментарів” із цими питаннями звернулися до експертів.

Раніше “Коментарі” писали – окупанти готуються до наступу ЗСУ на Маріуполь: подробиці.

Проблема розмінування: на міні підірвався трактор

На Херсонщині на вибухівці, залишеній російськими окупантами, підірвався трактор. Трагедія сталася у селі Зелений Гай. Про це повідомляють “Коментарі” з посиланням на Херсонську обласну військову адміністрацію.

Як повідомляють посадовці, під час виконання польових робіт трактор натрапив на невідомий вибухонебезпечний предмет. Від отриманих травм одна людина загинула на місці, ще одна – отримала поранення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Жителі Херсонщини, вкотре нагадуємо, що зараз дуже НЕБЕЗПЕЧНО відвідувати території, які ще не обстежили сапери, — закликають місцевих мешканців посадовці. — Тому задля вашої безпеки наполегливо радимо утриматись від відвідин полів, лісосмуг та інших потенційно замінованих територій. Якщо ви побачили вибухонебезпечний предмет, відійдіть на безпечну відстань та викличте рятувальників або правоохоронців. У жодному разі не намагайтеся знешкодити його самостійно — цим займаються виключно професійні вибухотехніки”.

Раніше Херсонська ОВА повідомляла про підрив на міні місцевого мешканця, який пішов за дровами до лісосмуги — йому відірвало частину стопи.

На думку міністра економіки України Юлії Свириденко, на розмінування України може піти до 70 років після війни.

“Тож для вирішення цієї проблеми в найкоротші терміни потрібна потужна підтримка міжнародних партнерів — фінансова, технологічна, організаційна, — заявляла вона в ЗМІ.

Також українські аерозовідники показали обличчя “руського міра” без прикрас — військові з аеророзвідки “Фалькон” зробили детальні знімки вулиць Бахмуту і жахливих руйнувань, які зазнало місто-фортеця після приходу окупантів.