росія готується до війни з НАТО

Через два роки після повномасштабного вторгнення в Україну, Кремль розширює збройні сили країни для конфлікту з НАТО протягом наступних 10 років.

Про це заявили в середу, 14 березня, в керівники зовнішньої і військової розвідки Естонії, пише Foreign Policy.

“У росії все більш-менш знову йде за планом”, — сказав Каупо Росін, генеральний директор Служби зовнішньої розвідки Естонії під час зустрічі з журналістами у Вашингтоні.

Він зазначив, що російське військове керівництво зробило висновки з помилок перших етапів війни і адаптується з нехарактерною для нього швидкістю.

“Схоже, що росіяни, в принципі, перетворюються на організацію, що навчається у військовій сфері”, — сказав Росін, додавши, що зараз вони вирішують проблеми, з якими стикаються на полі бою, за лічені місяці.

Росін також сказав, що росіяни завжди розв’язували свої проблеми масовістю, що працювало для них протягом всієї історії.

Він додав, що реформи російських збройних сил, швидше за все, призведуть до створення низькотехнологічної армії радянського зразка з “великою кількістю вогневих засобів і артилерії”.

ЄС виділить €500 млн на виробництво боєприпасів

Європейська комісія виділила 500 млн євро на виробництво боєприпасів (ASAP). Це дасть змогу європейській оборонній промисловості збільшити потужності з виробництва боєприпасів до 2 млн снарядів на рік до кінця 2025 року.

Про це повідомляє пресслужба Єврокомісії.

Очікується, що за підтримки ASAP до кінця 2025 року Європа досягне річного обсягу виробництва снарядів у 2 мільйони одиниць.

Зазначається, що Єврокомісія в рекордно короткі терміни завершила оцінку в рамках положення ASAP і відібрала 31 проєкт, покликаний допомогти європейській промисловості збільшити виробництво і готовність боєприпасів.

Відібрані проєкти охоплюють п’ять галузей: вибухові речовини, порох, снаряди, ракети, а також сертифікація випробувань і відновлення.

Фінансування проєктів становитиме 513 мільйонів євро з бюджетів ЄС і Норвегії.

“Це фінансування дасть змогу залучити додаткові інвестиції від промисловості за рахунок співфінансування, внаслідок чого загальний обсяг інвестицій у ланцюжок поставок становитиме близько 1,4 млрд євро”, – ідеться в повідомленні.

Очікується, що угоди про надання грантів з відібраними заявниками буде підписано в травні 2024 року.

Існує загроза прориву ДРГ з півночі

Речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко заявив, що на кордоні з росією залишається загроза застосування ворогом диверсійно-розвідувальних груп.

Про це він повідомив під час телемарафону.

“Залишається загроза застосування ворогом диверсійно-розвідувальних груп, які намагаються заходити на нашу територію”, — сказав Андрій Демченко.

Він наголосив, що найбільш активним напрямком для цього залишається Сумська область, також окупанти іноді здійснюють “вилазки” в Харківську область. Проте українські військові добре розуміють загрозу, постійно тренуються, налагоджують взаємодії між підрозділами, що стоять поруч, аби всі складові мали один напрямок та відстежували спроби заходу ДРГ. Для цього українці використовують технічні засоби, а саме БПЛА, аби завчасно виявляти окупантів та знищувати.

За словами Демченка, росіяни не припиняють обстрілювати Чернігівську, Сумську і Харківську області з різного виду зброї.

У ЗСУ почалися ротації – Сирський

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський у четвер, 14 березня, продовжив роботу в бригадах, що тримають оборону на Запорізькому напрямку. Там командування почало проведення ротацій в бригадах.

Про це Сирський повідомив у Telegram.

За словами Сирського, наразі в тому районі оперативна обстановка під контролем наших військ.

“Ворог продовжує атакувати наші позиції в районах Роботине, Вербове, але без особливого успіху”, — ідеться у повідомленні.

Макрон поїде на перемовини з Шольцем

Президент Франції Еммануель Макрон 15 березня поїде до Берліна, щоб зустрітися з канцлером Німеччини Олафом Шольцем у спробі зменшити напруженість у питаннях щодо України. До них також пізніше має приєднатися прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

Про це повідомляє POLITICO із посиланням на високопоставлених німецьких та французьких чиновників.

Чиновники в уряді Туска висловили симпатію до більш жорсткої риторики Макрона, а міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський нещодавно заявив, що присутність військ НАТО в Україні “не є чимось немислимим”. Високопоставлений німецький чиновник заявив, що метою п’ятничних переговорів буде надіслати новий сигнал єдності й від них не очікується “жодних конкретних рішень чи оголошень”.

Лідери мають намір продемонструвати єдність після напруженого періоду, коли франко-німецькі тертя щодо України переросли у відкриту ворожнечу. Давно тліюча напруженість почала закипати наприкінці лютого, коли Макрон відмовився виключити відправку західних військ в Україну, пообіцявши зробити «все можливе, щоб росія не змогла виграти цю війну». Більш обережний Шольц виключив використання сухопутних військ європейських країн.