Про це Шмигаль сказав на засіданні уряду 19 липня.

Прем’єр повідомив, що президент Володимир Зеленський доручив активізувати обрання керівництва антикорупційних органів в Україні.

“Сьогодні конкурсна комісія з обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури затвердила результати конкурсу. Зі свого боку доручаю секретаріату Кабінету міністрів України невідкладно організувати перше засідання комісії з відбору керівника НАБУ. Розраховуємо, що робота комісії буде швидкою та результативною”, — сказав Шмигаль на засіданні уряду у вівторок.

Нагадаємо, повноваження Артема Ситника на посаді директора НАБУ спливли 16 квітня 2022 року, коли завершився 7-річний термін, визначений законом. Відтоді обов’язки очільника НАБУ до обрання нового директора виконує перший заступник директора агентства Гізо Углава — громадянин України родом із Грузії, який на батьківщині працював у правоохоронних органах та займався боротьбою з корупцією.

Відповідне рішення ухвалено на засіданні комісії у вівторок, 19 липня.

Також комісія ухвалила рішення відправити подання щодо призначення Клименка на посаду керівника САП генеральному прокурору України.

Олександр Клименко народився 1986 року, закінчив Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого у Харкові. З березня 2010 року працював у системі органів внутрішніх справ у Києві. З 2015 року Клименко обіймав посаду старшого слідчого Національної поліції. Розслідував справи, які стосувалися розкрадання майна та коштів, у тому числі й у держкомпанії “Укрзалізниця”.

У березні 2016 року Клименко став детективом Національного антикорупційного бюро, згодом – старшим детективом НАБУ, а у листопаді 2017 – керівником відомства.

Так, за час своєї роботи в Бюро детектив розслідував справи екснардепа Олександра Онищенка, колишнього керівника Державної фіскальної служби Романа Насірова та нинішнього заступника голови Офісу президента Олега Татарова, який відповідає за направлення правоохоронних органів. Клименко також очолює групу прокурорів у справі ексзаступника секретаря РНБО Олега Гладковського.

Нагадаємо, 21 грудня 2021 року комісія із обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури оголосила результати конкурсу на посаду голови САП. Так, детектив Національного антикорупційного бюро Олександр Клименко набрав 246 балів, а прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк – 229 балів. Проте комісія відмовилася затвердити перемогу Клименка.

24 грудня члени комісії з обрання керівництва САП знову не змогли набрати достатньо голосів для обрання голови відомства.

У лютому цього року — до повномасштабного вторгнення росії — конкурсній комісії ще раз не вдалося затвердити результати голосування.

Посли країн Великої сімки тоді були розчаровані черговим зривом призначення глави САП. Про це заявляли і в США. Держсекретар Ентоні Блінкен під час візиту до Києва 19 січня закликав нарешті обрати керівника САП.

У неділю, 19 липня, із таким самим закликом виступив президент України Володимир Зеленський.

Призначення глави САП є однією з вимог Євросоюзу, який надав Україні статус кандидата в члени блоку.

Неправильні сигнали: Чому влада не поспішає виконувати вимоги щодо членства України в ЄС

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

Звільнення генпрокурорки підтримали 264 депутати. Венедіктова була присутня на засіданні профільного комітету та на засідання парламенту.

Перед цим Верховна Рада звільнила керівника СБУ Івана Баканова, його у парламенті не було. Звільнити і Баканова, і Венедіктову пропонував президент Зеленський.

Венедіктова була на посаді генпрокурорки з 17 березня 2020 року. Перед цим вона з грудня 2019-го була тимчасовою очільницею Держбюро розслідувань.

У команді Зеленського Венедіктова відповідала за реформування судової системи. У липні 2019-го вона пройшла до Верховної Ради за списком президентської партії “Слуга Народу” (була третім номером у списку).

Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.

Зазначимо, що до цього часу Жолнович очолювала Департамент соцполітики та охорони здоров’я в Офісі президента.

Напередодні Верховна Рада погодила відставку Марини Лазебної з посади міністерки соціальної політики. Про заяву Лазебної щодо звільнення стало відомо 15 липня.

Оксана Жолнович здобула юридичну освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка, там же стала доценткою кафедри соціального права.

Жолнович чотири рази балотувалася до рад різних рівнів — до Верховної Ради, Львівської міської та обласної рад (від партії “Сила людей”), однак обратися їй не вдавалося.

З 2020 року вона працювала керівницею департаменту соціальної політики й охорони здоров’я Офісу президента, а у 2019-2021 роках також була радницею міністра соціальної політики. 

Віталій Кличко у свій 51-й день народження розповів про нові особисті виклики та подякував воїнам-захисникам.

“Перед минулим днем народження я підкорював особисті вершини. Стрибав з парашутом, підіймався на Казбек, підтягнувся на турніку пів сотні разів. А 51-річчя зустрічаю в зовсім іншій реальності. Про подальші рекорди поки мрію. Сьогодні  інші виклики, які потрібно долати. Дякую всім, хто поруч, хто допомагає і підтримує! Особливо дякую нашим воїнам-захисникам!” – заявив Кличко.

Він також висловив впевненість, що Україна гідно пройде шлях до перемоги.

“Ми всі сьогодні боремося. За нашу державу, за незалежність, за наше майбутнє. Без боротьби перемоги не буває! І всі випробування ми гідно пройдемо, і всі виклики ми подолаємо, і ми переможемо!” – наголосив Кличко.