Кулеба вперше за 12 років відвідав Китай

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вперше приїхав до Китаю за час великої війни та загалом з 2012 року. Про це він повідомив в Instagram.

Кулеба обговорить з очільником МЗС Китаю “шляхи до справедливого миру”.

Кулеба стверджує – це “перший двосторонній візит міністра закордонних справ України до КНР з 2012 року”. Водночас колишній очільник МЗС Павло Клімкін перебував з робочим візитом у Китаї у 2016 році, де зустрівся із Ван Ї та китайськими високопосадовцями.

“Маємо уникнути конкуренції мирних планів. Дуже важливо, що Київ та Пекін ведуть прямий діалог та обмін позиціями”, – наголосив він та зазначив, що очільники МЗС також обговорять двосторонні відносини між країнами.

Водночас речниця МЗС КНР Мао Нін зазначила, що Китай планує обговорити із Кулебою думки щодо “реалізації консенсусу між главами держав, просування китайсько-української співпраці та питань, які становлять взаємний інтерес для обох сторін”.

Вона наголосила, що у питанні “української кризи” Китай завжди підтримував пошук дипломатичного рішення шляхом припинення вогню та бойових дій.

Зеленський анонсував чотири безпекові угоди

Команда Офісу президента України готує ще чотири нові безпекові угоди з іншими державами. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 22 липня, яке він опублікував у Facebook.

“Уже найближчим часом ми розпочнемо перемовини й маємо доволі оперативно підготувати документи до підписання. Це для нас і оборонна підтримка, це для нас і фінанси, і гуманітарна взаємодія”, – сказав президент.

Він зазначив, що разом із тими буде вже майже 30 угод із партнерами.

“Ми ставили собі завдання, щоб це були різні країни – не лише країни НАТО. Але всі однаково готові допомагати нам у захисті спільних цінностей. І це буде. Хоч би що відбувалось у світі, нам потрібні свої інструменти для підтримки наших людей, для підтримки нашої держави, свої безпекові домовленості, які працюватимуть за будь-яких умов. Саме так ми й рухаємося”, – заявив Зеленський.

Угорщина може припинити експорт електроенергії в Україну

Угорський уряд, ймовірно, розглядає можливість припинення експорту електроенергії в Україну у відповідь на рішення Києва зупинити транзит російської нафти.

Про це повідомив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, наголосивши, що Будапешт вважає дії України “ворожими”.

За словами Сійярто, рішення України нібито може підірвати енергетичну стабільність Угорщини та Словаччини, які залежать від нафтопроводу “Дружба” для задоволення своїх потреб. Щороку через цей трубопровід проходить близько двох мільйонів тонн нафти від російської компанії “Лукойл”, що є критично важливим для енергетичного балансу обох країн.

“Країна, яка прагне вступити до ЄС, ставить під загрозу енергопостачання двох країн-членів ЄС, особливо влітку, коли споживання енергії досягає свого піку”, – заявив угорський міністр.

Сійярто також підкреслив, що Україна імпортує електроенергію з Угорщини, що робить її рішення про зупинку транзиту нафти особливо проблематичним. Він висловив надію на швидке вирішення проблеми, зважаючи на високе споживання енергії в регіоні влітку.

Міністр закордонних справ Угорщини планує обговорити цю проблему на засіданні Ради Євросоюзу із закордонних справ. Якщо конфлікт не буде вирішено, Угорщина може зіткнутися з труднощами у забезпеченні своїх громадян та промисловості необхідними енергоресурсами.

“Це неприйнятний крок з боку України, країни, яка хоче бути членом Європейського Союзу й одним рішенням ставить під фундаментальний ризик постачання нафти до двох країн-членів ЄС”, – наголосив Сійярто під час пресконференції в Брюсселі.

Буданов прокоментував смерть Ірини Фаріон

Вбивство громадської діячки Ірини Фаріон доводить, що ворог у будь-який спосіб намагається роз’єднати українців. Про це повідомив очільник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов.

За його словами, вбивство Фаріон – це виклик для всього українського суспільства, а також злочин проти основоположних прав та свобод українців.

“Ця трагедія ще раз продемонструвала: ворог прагне використовувати будь-які інструменти, щоб роз’єднати нашу націю. Отже, ми не маємо права забувати, що, незважаючи на наші відмінності у політичних позиціях, право на думку, право відстоювати свої переконання – священне”, – додав начальник ГУР.

Буданов зазначив, що право на думку – фундамент для свободи, тому кожен, хто на нього зазіхає, має бути покараний.

“Ірина Фаріон загинула за українську позицію. Ми не маємо права терпіти подібні злочини та продовжуємо захищати Україну як на фронті, так і всередині нашої держави”, – уточнив він.

 

У НАБУ назвали претензії до законопроєкту про угоди корупціонерів зі слідством

Національне антикорупційне бюро має дві застороги до законопроєкту щодо підвищення ефективності укладення угод про визнання винуватості, без урахування яких у цьому документі залишатимуться корупційні ризики.

Про це йшлося під час робочої зустрічі керівництва НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з представниками Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності, інформує пресслужба НАБУ.

Зазначається, що сторони обговорили пропоновані урядовим законопроєктом №11340 зміни до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у частині укладення угод про визнання винуватості. У НАБУ і САП наполягають на необхідності доопрацювання цього документу.

“Наголошуємо на необхідності передбачити такі умови при укладенні угоди про визнання винуватості: застосування до організатора злочину звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання нижчого від нижчої межі, передбаченої за такий злочин, можливе виключно за одночасної наявності двох умов: викриття ним іншого організатора та відшкодування збитків; застосування до інших осіб, які не є організаторами злочину, звільнення від відбування покарання з випробуванням за особливо тяжкий злочин чи призначення покарання нижчого від нижчої межі, передбаченої за такий злочин, можливе виключно за одночасної наявності двох умов: викриття інших осіб та відшкодування збитків”, – зазначається у повідомленні.

У НАБУ вважають, що без урахування цих змін у законопроєкті залишатимуться корупційні ризики.