Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) отримала підводні безпілотні апарати Deep Tracker, здатні виконувати низку корисних задач.

Оператори безпілотних систем ДСНС в Херсонській області вже тренуються керувати новітніми підводними дронами. Відповідні кадри опублікувала пресслужба відомства в Telegram.

Підводні дрони будуть допомагати рятувальникам під час аварійно-рятувальних та пошукових робіт, а також в ході розмінування під водою. Судячи з фото, це техніка від канадської компанії Deep Tracker.

“Її використання — зменшення ризиків для особового складу”, — наголосили у ДСНС.

Що відомо про дрони Deep Tracker?

У травні цього року Міністерство економіки України повідомило, що підрозділи підводного розмінування ДСНС отримали 16 дронів Deep Tracker Revolution для пошуку мін та інших вибухонебезпечних предметів під водою.

Безпілотники Deep Tracker оснащені високоякісними камерами, здатними передавати зображення у якості 4К та сонарами (гідролокаторами). Дрони керуються через кабель довжиною 300 метрів та живляться від літій-іонних акумуляторів.

“Ці дрони – це очі наших саперів під водою. Два сонари, камери для візуального огляду дають зовсім інші можливості з пошуку та виявлення залишків війни у водоймах”, – наголосив тоді заступник Міністра економіки України Ігор Безкаравайний.

Нагадаємо, в Україні розробили підводний дрон Toloka-1000, який вже проходить останні випробування й незабаром надійде у серійне виробництво. Фокус також повідомляв, що китайська компанія Chasing Innovation випустила підводний дрон Dory Explore, оснащений металошукачем і сіткою.

Збройні сили Російської Федерації запустили по Україні безпілотник «Гербера», який, незважаючи на очікування, не був оснащений CRPA антеною. Цю інформацію опублікував український фахівець у галузі радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов у своєму Telegram-каналі, хоча пізніше допис було видалено.

Чому дрон «Гербера» без антени?

Експерт зазначив, що замість монтажу на «Герберу» CRPA антени, призначеної для захисту дрона від глушіння засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ), росіяни просто приклеїли на пінопласт пластикову кришку від антени. При цьому самої антени на БПЛА не виявлено. «Думав, що мене складно здивувати», — написав «Флеш».

Які функції виконує дрон «Гербера»?

Дрони «Гербера» використовуються росіянами як фальш-цілі, що відволікають протиповітряну оборону (ППО) України від дорожчих «Шахедів». Цей БПЛА складається з дешевих матеріалів, таких як картон, фанера та пінопласт, тому ворогу не шкода їх втрачати.

Окрім того, «Гербери» проводять візуальну розвідку. Попри низьку якість камер та каналів передачі відео, дрони можуть передавати LTE-каналами зафіксовані точки розміщення української ППО. Для цього БПЛА отримують SIM-карти українських операторів.

Іноді ворог використовує дрони «Гербера» для завдавання ударів. В Україні вже були зафіксовані версії, оснащені осколковою бойовою частиною. Нагадаємо, в Україні збили російський безпілотник на штучному інтелекті V2U, який неможливо вивести з ладу засобами РЕБ.

Резервне копіювання ваших файлів має велике значення. Адже одного разу ви можете втратити весь проєкт, над яким довго працювали, якщо дані не були збережені в хмарі. Хмарне сховище підстрахує на випадок відмови жорсткого диска, випадкового збою або пошкодження ваших файлів.

Один з експертів видання особливо наголошує, що резервним копіюванням справді не слід нехтувати — адже хмарне сховище дає впевненість у тому, що ваші файли в безпеці, навіть якщо щось трапилося з комп’ютером.

Які правила резервного копіювання?

Експерт рекомендує дотримуватися правила “3-2-1”. Воно передбачає зберігання трьох копій файлів — по одній на комп’ютері, зовнішньому диску і в хмарі. Хоча і в Microsoft, і в Google, і в Apple є власні хмарні платформи зберігання даних (OneDrive, Google Drive і iCloud), фахівець рекомендує Google Drive. Наприклад, там є 15 ГБ безкоштовного сховища для резервного копіювання фотографій, відео, документів та інших файлів. А OneDrive і iCloud пропонують лише 5 ГБ безкоштовного простору, який швидко заповнюється.

Які альтернативи хмарному зберіганню?

Крім цієї “великої трійки”, є й багато інших хмарних сервісів зберігання даних — Box, Backblaze і особливо рекомендований Mega. Його безкоштовний обліковий запис — один із найщедріших, зазначає експерт (цілих 20 ГБ безкоштовного сховища, що більше навіть, ніж у Google). До того ж, Mega використовує наскрізне шифрування (E2EE) для захисту ваших файлів. E2EE — це дуже важливий метод захисту, адже він закриває доступ до ваших файлів для сторонніх осіб, включно із самим сервісом.

Також видання пропонує розшифровку основних термінів, що стосуються зберігання в хмарі:

• Хмарне сховище — збереження окремих файлів і папок на віддаленому сервері для безпечного зберігання.
• Резервне копіювання в хмарі — замість зберігання окремих файлів створюється копія всієї вашої комп’ютерної системи.
• Синхронізація з хмарою — дає змогу вашому комп’ютеру автоматично завантажувати файли до хмарного сервісу під час кожного внесення змін.
• Наскрізне шифрування (E2EE) — шифрує дані, тож їхній вміст доступний тільки відправнику й одержувачу.
• 2FA (двофакторна аутентифікація) — додає додатковий етап до процесу входу для посилення безпеки.

Раніше експерти розповіли, як захистити свої дані. Йшлося про те, що шахраї можуть отримати дані через фішингові посилання, соцмережі, опитування, і навіть Wi-Fi-мережі в громадських місцях. Також стало відомо, що вкрасти пароль через смартфон стане неможливо. Але для цього треба поміняти одне налаштування — зокрема, ключі доступу на Facebook.

Міністерство оборони РФ стверджує, що під час атаки українських безпілотників у ніч на 23 вересня ЗСУ використали багато повітряних куль. Раніше такого масового застосування таких літальних апаратів росіяни не фіксували. Про це повідомило російське агентство, посилаючись на джерела, близькі до Міноборони.

Один зі співрозмовників ЗМІ зазначив, що повітряних куль було багато, проте не озвучив припущень про їхнє призначення або тактико-технічні характеристики. Лише зазначив: “у них немає жодної точності”.

Яке призначення повітряних куль?

Як припускає російське видання, повітряні кулі могли нести метеозонди або інше обладнання. Як правило, це наповнені гелієм латексні сфери діаметром у кілька метрів на висоті рівня моря, які розширюються, піднімаючись вище. Такі засоби раніше використовувалися як російськими, так і українськими військами для обману систем протиповітряної оборони (ППО) та радіолокаційних станцій.

Кожен радар може відстежувати обмежену кількість об’єктів, наприклад, зенітно-ракетний комплекс “С-300” одночасно фіксує не більше 65 цілей. Коли таких об’єктів більше, навіть якщо вони нешкідливі — система перевантажується, а ракета або ударний дрон може подолати захист і вразити умовний завод або аеродром.

Як повітряні кулі впливають на систему ППО?

Крім того, для відстеження цілей система ППО має працювати в активному режимі, що дозволяє противнику виявити, де розташовані радіолокаційні засоби за випромінюванням сигналів. Завдяки цій інформації можна побудувати для дронів маршрути через ділянки, які радари не “бачать”. Щоб перевантажувати системи ППО, повітряні кулі обладнуються куточковими відбивачами з металу, що спотворюють і збільшують їхню відбивну поверхню в радіодіапазоні.

Зазвичай повітряні кулі не оснащуються двигунами, а переміщуються разом із потоками повітря. Військові можуть ефективно їх застосовувати лише в тому разі, якщо вітер дме в бік противника. Як показує метеорологічний сервіс, у ніч на 23 вересня північно-східний вітер зі швидкістю 9-15 м/с міг спрямувати апарати з гелієм із Чернігівської та Сумської областей України в бік Брянська, Курська, Тули, Рязані та Москви.

У 2024 році повідомлялося, що ЗСУ використовують повітряні кулі у війні проти Росії. Судячи з фотографій, опублікованих росіянами, вони несуть боєприпаси і ємності із запальною сумішшю. Крім того, кулі оснащені GPS-трекерами, що показують, де ЗС РФ їх збили.

Канадський експерт вважає, що такі засоби не завдають значної шкоди, але створюють багато незручностей, а також збирають важливу інформацію, яка допомагає планувати атаки далекобійних безпілотників.

У травні 2025 року стало відомо, що українська компанія розробила нову модель аеростатів для ЗСУ. На них розміщують системи радіоелектронної боротьби, розвідки та ретранслятори сигналів для дронів. У лютому 2023 року російські повітряні кулі виявили в Київській області, вони несли кутові відбивачі та радіолокаційні станції, щоб вистежувати дорогі засоби ППО України.

Компанія SolarPower Europe спільно з Інститутом Фраунгофера з систем сонячної енергетики виявила спосіб здешевити виробництво сонячних модулів у Європі, щоб ціни могли конкурувати з китайськими. За умови правильної політичної підтримки та стійких ланцюгів поставок, різниця у вартості європейських та імпортних установок з Китаю, який є світовим лідером, може скласти менше 10%.

Наразі виробництво сонячного модуля в Європі з використанням сонячних елементів, вироблених в ЄС, обходиться приблизно на 10,3 євроцента за 1 Вт дорожче, ніж виробництво аналогічного обладнання в Китаї. Ця різниця виникає через більш високі витрати на обладнання (+40%), будівництво та експлуатацію (+110%), оплату праці (+280%) і матеріали (+50%).

Яка вартість сонячних електростанцій в Європі?

У результаті сонячні електростанції коштують близько 60,8 євроцентів/Вт-пік порівняно з 50,0 євроцентами/Вт-пік для китайської системи. Нормована вартість електроенергії (LCOE) при цьому на 14,5% вища для модулів європейського виробництва. Продукція, вироблена в ЄС, має певні пільги за Законом про промисловість з нульовою вартістю електроенергії (NZIA).

Які перспективи розвитку сонячної енергетики в Європі?

Однак існує значна різниця у вартості (від 2,2 до 5,8 євроцентів/Вт) між модулями, виробленими в ЄС і такими, що відповідають вимогам NZIA, та модулями, виробленими за межами ЄС, які теж відповідають закону. Це може підштовхнути власників електростанцій до імпорту обладнання з інших країн, зокрема з Китаю.

За підрахунками експертів, Європа може до 2030 року забезпечити виробництво сонячної енергії потужністю 30 ГВт, створивши тисячі робочих місць і збудувавши стійкий, інноваційний ланцюг поставок сонячної енергії та економічний розвиток регіону. Для цього буде потрібна державна підтримка в розмірі від 1,4 млрд до 5,2 млрд євро на рік.

При цьому до 39% витрат буде компенсуватися за рахунок макроекономічних вигод (до 2700 робочих місць і 66,4 млн євро щорічних податкових і соціальних надходжень на ГВт-пік/рік).

У 2025 році Китай встановив більше сонячних панелей, ніж інші країни разом узяті. Загальну потужність модулів оцінили в 256 ГВт, і це тільки в першому півріччі.

Тим часом, виробництво сонячних панелей у Китаї перебуває під загрозою. Через нові правила уряд може закрити заводи, що постачають полікремній — один з основних матеріалів.