Коли почнеться тестування нової послуги?

SpaceX планує розпочати тестування нової послуги прямого супутникового зв’язку вже наприкінці 2026 року. Це стало можливим завдяки нещодавній купівлі компанією частот діапазону S-band у оператора EchoStar. Про плани розповіла президент SpaceX Гвінн Шотвелл на конференції World Space Business Week, пише SpaceNews.

Які нові технології будуть впроваджені?

Для реалізації проєкту SpaceX доведеться розгорнути нові супутники Starlink, які будуть оснащені спеціальним обладнанням для функціонування в придбаному S-діапазоні. За словами Шотвелл, запуск апаратів планується через два роки, а перші тести на звичайних телефонах можуть відбутися вже наприкінці наступного року.

Угода з EchoStar обійшлася SpaceX у $17 мільярдів, і це лише початок майбутньої об’ємної роботи. Компанія вже співпрацює з виробниками чипів для інтеграції підтримки нових частот у майбутні смартфони.

Яка роль Starship у нових випробуваннях?

Майбутні великі супутники Starlink для цієї послуги, як очікується, доставлятимуть на орбіту на надважкій ракеті Starship. Шотвелл відзначила нещодавній успішний випробувальний політ Starship, заявивши, що “команда потребувала цієї перемоги”.

Зараз у SpaceX зосередилися на створенні третьої, потужнішої версії Starship. Важливим випробуванням для неї стане демонстрація перекачування палива між двома кораблями на орбіті. Це буде одним із найскладніших завдань, поряд із конструюванням теплозахисного екрану. Однак це критичні кроки для підготовки до місій на Місяць і Марс. Випробування з перекачування палива в космосі SpaceX планує почати наступного року.

Раніше повідомлялося про збій терміналів Starlink, які не працюють по всій лінії фронту в Україні. Про це повідомив командувач Силами безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним “Мадяр”.

Чому алюміній?

Традиційні літій-іонні акумулятори, що живлять усе — від смартфонів до електромобілів, відомі своїми ризиками. Вони можуть перегріватися, займатися, а їхнє виробництво потребує рідкісних і дорогих матеріалів. У пошуках альтернативи команда з Індійського наукового інституту звернулася до алюмінію. Але оскільки в нього складна хімія, попередні спроби створити робочий акумулятор зазнавали невдачі.

Які переваги нових акумуляторів?

Вчені вирішили цю проблему, спроектувавши батарею на мікроскопічному рівні. Вони використовували гексаціаноферрат міді для катода і триоксид молібдену для анода, з’єднавши їх простим розчином на водній основі. У результаті вийшла АКБ, яка не тільки дешевша у виробництві, а й набагато безпечніша.

Наскільки гнучкі ці акумулятори?

Найцікавішим бонусом нової батареї стала її неймовірна гнучкість. Під час лабораторних випробувань дослідники повністю складали її навпіл, і вона без перебоїв продовжувала живити РК-екран. Навіть після 150 циклів зарядки-розрядки акумулятор зберіг майже 97% своєї первісної ємності, що доводить його довговічність при повсякденній експлуатації.

Така гнучкість здатна повністю змінити дизайн гаджетів. Можна буде створювати тонші та безпечніші складні смартфони, впроваджувати акумулятори прямо в тканину одягу, а також знизити ризик загоряння в електромобілях. Експерти впевнені, що їхнє відкриття — це практичне рішення, яке може стати основою для наступного покоління систем зберігання енергії.

Що таке кестерит і в чому його плюси?

Кестерит — це фотоелектричний матеріал, що складається з міді, цинку, олова та сірки/селену. Його головна перевага полягає у складі. На відміну від інших тонкоплівкових технологій, таких як CIGS, де використовується дефіцитний індій, або телурид кадмію, що містить токсичний кадмій, кестерит складається з дешевих і безпечних елементів, які широко поширені в земній корі.

Крім того, він має чудову хімічну і термічну стабільність, що є слабким місцем багатьох нових фотоелектричних матеріалів, зокрема перовскітів. Ці особливості роблять кестерит ідеальним кандидатом на роль “народних” сонячних панелей — доступних і довговічних.

Головний виклик — низька ефективність

Незважаючи на всі переваги, кестерит довгий час залишався в тіні через одну проблему — низьку ефективність перетворення енергії (PCE). Рекорд для цього матеріалу тримався на позначці 12,6%, що було недостатньо для комерційної конкуренції.

Основна складність полягала в складній кристалічній структурі. Через схожість іонів міді та цинку вони часто мінялися місцями в кристалічній решітці, створюючи дефекти, через які втрачалася енергія. Виявити і кількісно оцінити ці дефекти наявними методами було практично неможливо, що сильно уповільнювало дослідження.

Прорив і перспективи

Нещодавні досягнення в хімії та матеріалознавстві дозволили зробити прорив. Вчені розробили методи хімічної обробки з використанням інноваційних розчинників, зокрема 2-метоксіетанолу, і навчилися точніше контролювати процес кристалізації. Це дозволило зменшити утворення дефектів і підвищити ефективність кестеритових осередків майже до 17%. Експерти впевнені, що в найближчі п’ять років вдасться досягти показника в 20%, який вважається порогом комерційної життєздатності.

Один із найперспективніших напрямків для кестериту — тандемні сонячні комірки. Його можна наносити тонким шаром поверх традиційної кремнієвої панелі. Кестеритовий шар поглинатиме високоенергетичну частину сонячного спектра, а кремнієвий — низькоенергетичну, що значно покращує загальну ефективність за мінімального подорожчання.

Раніше повідомлялося, що сонячні панелі можуть знизити витрати на електрику і зробити господаря менш залежним від звичайної мережі. Однак, купуючи будинок з уже встановленими сонячними панелями, варто врахувати кілька важливих моментів.

Сили оборони України успішно перехопили російський ударний дрон «Шахед», який мав функцію онлайн керування. Цей безпілотник використовував камеру та радіомодем для виконання своїх завдань.

Дрон був збитий, коли прямував до важливої української підстанції. Фото уламків безпілотника опублікував фахівець у галузі радіотехнологій Сергій “Флеш” Бескрестнов у своєму Telegram-каналі.

Які особливості дрону «Шахед»?

На знімках, опублікованих “Флешем”, видно, що камера дрону була виготовлена в Китаї. За словами експерта, вона походить з того ж заводу, що й камера, нещодавно виявлена на російському безпілотнику “Гербера”.

Експерт зазначив, що режим онлайн керування дозволяє дрону вести розвідку, вражати цілі в русі, а також більш точно вибирати місця ударів. Цього разу БПЛА вдалося збити на відстані 130 кілометрів від противника.

Як працює система управління дроном?

“Зв’язок забезпечував радіомодем. Прошу не плутати з мобільним зв’язком”, — написав фахівець з радіотехнологій.

Нагадаємо, раніше Сергій “Флеш” вже показував фото “Шахеда” серії “Ъ”, оснащеного камерами та функцією радіокерування, однак модеми та камери виявити не вдалося. Експерт припустив, що вони розбиваються та горять при перехопленні безпілотника.

Фокус також повідомляв, що українські фахівці дослідили реактивні дрони “Шахед” («Герань-3») серії “У”. За даними ГУР, цей безпілотник включає 45 іноземних компонентів, половина з яких вироблена у США.

Що таке мегабатареї?

Мегабатареї обіцяють енергетичну незалежність не тільки будинкам, а й цілим містам. На відміну від звичайних сонячних панелей, мегабатареї не тільки генерують енергію, а й накопичують її у величезних кількостях, достатніх для забезпечення електроенергією цілих районів або навіть невеликих міст. Вони поєднують у собі передові принципи накопичення енергії з гнучкістю сонячних елементів, що дозволяє знижувати залежність від електромережі та електростанцій, які працюють на викопному паливі.

Які результати випробувань?

Наразі проводяться попередні випробування в одному штаті США, де пілотні модулі встановлені в комерційних будівлях. Результати показують значну ємність, ефективність перетворення енергії 10-15% і достатню прозорість для підтримки природного освітлення без шкоди для архітектурного дизайну.

Яке майбутнє чекає на міста?

Можливо, скоро з’являться міста, здатні самостійно забезпечувати себе відновлюваною енергією. У міру поширення цієї технології, будівлі, що генерують і накопичують енергію, стають самодостатніми центрами. Хмарочоси не тільки споживають енергію, а й роблять свій внесок у загальну міську енергосистему. Проте, залишаються проблеми, як-от високі початкові інвестиції, логістика встановлення та обслуговування, а також нормативно-правове та політичне схвалення.

Заглядаючи в майбутнє, цілі зрозумілі: підвищити енергоефективність мегабатарей і зробити системи доступними для житлових і комерційних будівель. Очікується, що менш ніж через 10 років у містах будівлі почнуть функціонувати як справжні міні-електростанції.

Раніше ми писали про те, що теплова батарея гріє воду і скорочує рахунки за електрику. Левова частка електрики в приватних будинках витрачається на опалення і гарячу воду, а видобувається вона не екологічним способом. Але, схоже, цьому настав кінець.