Які особливості дизайну та дисплея?

У 2025 році на ринку смартфонів представлені два головні конкуренти — iPhone 17 Pro Max і Samsung Galaxy S25 Ultra. Обидва флагмани пропонують передове “залізо”, професійні камери та преміальний дизайн. Вибір між моделями впирається не тільки в характеристики, а й в перевагу між екосистемою iOS і функціональністю Android.

Зовні смартфони виконані якісно, але підходи до матеріалів у компаній різні. В iPhone 17 Pro Max встановлена рама з алюмінієвого сплаву і захисне скло Ceramic Shield 2. Samsung у Galaxy S25 Ultra застосовує шасі з титановим покриттям і нове скло Gorilla Armor 2. Загалом обидва телефони приємно лежать у руці і мають міцні корпуси. Однак титан у південнокорейській моделі — все-таки більш стійкий до пошкоджень метал.

Дисплеї у смартфонів схожі. Використовуються 6,9-дюймові матриці LTPO OLED, але з різними особливостями. Samsung пропонує вищу роздільну здатність (1440p), що робить картинку чіткішою в іграх і при перегляді відео (498 ppi проти 460 — різниця, втім, мінімальна). Apple, зі свого боку, робить ставку на яскравість: її дисплей Super Retina XD видає до 3000 ніт у піку проти 2600 ніт у конкурента.

Яка продуктивність та автономність?

Apple оснастила iPhone 17 Pro Max чипсетом A19 Pro, який виготовлений за 3-нм техпроцесом і орієнтований на максимальну енергоефективність. Samsung використовує передовий Snapdragon 8 Elite з потужним графічним прискорювачем Adreno 830. Обидва смартфони забезпечують дуже високу швидкодію в будь-яких завданнях, однак у найбільш ресурсомістких іграх перевага залишається за iPhone.

Щодо батареї та зарядки, Samsung має дещо кращий вигляд, якщо судити за чистими цифрами. Акумулятор на 5000 мАг з підтримкою 45-ватної зарядки дає змогу заповнити 65% за 30 хвилин. У iPhone батарея трохи менша (4832 мАг), а швидкість зарядки нижча (50% за 20 хвилин). Все ж за часом автономної роботи складно визначити однозначного переможця.

Яка камера знімає краще?

Samsung продовжує гонку мегапікселів. Galaxy S25 Ultra оснащений основною камерою на 200 Мп, 50-Мп надширококутним модулем і двома телеоб’єктивами з 3-кратним і 5-кратним оптичним зумом відповідно. У iPhone 17 Pro Max є три тильних камери по 48 Мп, а також LiDAR-сканер для 3D-сканування оточення і 18-мегапіксельний селфі-модуль.

Незважаючи на меншу роздільну здатність фотосенсорів, у двох аспектах флагман Apple виявився попереду. По-перше, професійні функції відеозйомки, як-от ProRes RAW, і зйомка просторового відео. По-друге, 8-кратний оптичний зум — наближати кадр можна більше, ніж на Galaxy, не втрачаючи в якості. Загалом же тут складно помилитися, вибравши будь-який зі смартфонів: якщо важливішою є відеозйомка, iPhone 17 Pro Max має цікавіший вигляд, а якщо пріоритетом є максимум роздільної здатності, то Galaxy S25 Ultra має виграшніший вигляд.

Початкова ціна обох гаджетів — приблизно $1200.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині потрібно обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

Що таке БПЛА-ретранслятор “Павук Допхіна”?

Українська компанія OMNITECH та інженери 3 ОШБр представили новий БПЛА-ретранслятор “Павук Допхіна”, який здатний збільшити дальність ураження звичайних FPV-дронів до понад 60 кілометрів. Цей дрон став першим БПЛА-ретранслятором, кодифікованим та допущеним до використання у Силах оборони України.

Які можливості має “Павук Допхіна”?

Керівник OMNITECH Костянтин Мінаков розповів про можливості дрона, зазначивши, що сьогодні жоден FPV-дрон не може здійснювати польоти без ретрансляції через рельєф місцевості, що викликає втрату радіогоризонту. “Павук Допхіна” створений для забезпечення якісного зв’язку для дронів. Апарат отримав свою назву на честь полеглого побратима розробників, який зробив великий внесок у розвиток FPV-дронів.

Костянтин Мінаков підкреслив, що “Павук Допхіна” — це не просто носій ретранслятора. Всі компоненти, що здійснюють ретрансляцію сигналу, вбудовані в корпус дрона, що робить його надійнішим у порівнянні з універсальними дронами. “Це завжди компроміс. Антени і модулі знаходяться близько один до одного, вони починають заважати, погіршується якість сигналу”, — зазначив він.

Які технології використовує “Павук Допхіна”?

Дрон оснащений системами оптичної стабілізації з елементами штучного інтелекту, що дозволяє автоматично стабілізувати відео без команд з боку оператора. Ретранслювати сигнал можна як для БПЛА, так і для наземних роботизованих комплексів (НРК). Характеристики ретранслятора залежать від конкретних потреб військових, а обладнання можна адаптувати під різні умови.

“Є вже підтверджені ураження на відстані більше 60 кілометрів, що є дуже гарним показником для передачі аналогового відеосигналу”, — додав Костянтин Мінаков. Комплекс “Павук Допхіна” включає три БПЛА, додаткові акумулятори, дві наземні станції для керування FPV та ретранслятором, а також додатковий набір ремонтних запчастин.

Нагадаємо, що українська компанія TAF Industries запускає у масове виробництво новий безпілотний авіаційний комплекс “Колібрі 13” FR1, який також служить ретранслятором сигналу для FPV-дронів.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині потрібно обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

Після того як російські дрони проникли на територію Польщі, країни Європи задумалися про недорогі засоби захисту від них. Одним із найперспективніших напрямків вважають БПЛА-перехоплювачі, які вже довели свою ефективність в Україні.

Кілька європейських компаній уже представили свої рішення на виставці DSEI-2025 у Лондоні. Про це повідомляє видання Defence News.

Директор Агентства оборонних закупівель Міністерства оборони України Арсен Жумаділов заявив ЗМІ на виставці DSEI, що впровадження дронів-перехоплювачів є пріоритетом країни. Він очікує, що виробництво таких засобів збільшиться в найближчі місяці.

Які переваги дронів-перехоплювачів?

В Україні як перехоплювачі використовують невеликі, але швидкі дрони, які наздоганяють “Шахеди”, а потім знищують їх тараном або контрольованим вибухом поблизу. Головною перевагою є вартість, яка набагато нижча за вартість ракет.

“Дрони-перехоплювачі — це нові сучасні ракети. Вартість їхнього виробництва значно нижча, ніж у ‘Шахідів’, а висока швидкість дає змогу значно прискорити ланцюжок знищення ворожих систем”, — розповів Defense News Йоханнес Пінл, генеральний директор британської компанії Marine and Remote Sensing Solutions (MARSS).

Він додав, що розвиток сучасних військових технологій багато в чому зумовлений масштабним застосуванням безпілотних технологій на війні в Україні. Військам доводиться дуже швидко реагувати на нововведення у сфері дронів. Якщо кілька років тому в солдата було кілька хвилин для ухвалення рішення, коли БПЛА перебували за кілометри, то сьогодні часовий проміжок у багатьох випадках скоротився до 30 секунд.

Які нові технології представлені на виставці?

Компанія MARSS представила на виставці один зі своїх новітніх перехоплювачів Interceptor MR зі штучним інтелектом у версії середньої дальності. Як розповів Йоханнес Пінл, дрон може здатний розвивати швидкість до 288 кілометрів на годину. Компанія планує випробувати його проти роїв дронів, при цьому один оператор буде запускати і керувати кількома перехоплювачами одночасно.

Повноцінне виробництво Interceptor MR планують запустити у 2026 році. Кілька одиниць MARSS уже продала нещодавно одній із країн Перської затоки. Найближчими місяцями планується оцінити проєкт для впровадження в НАТО.

Швейцарський виробник оборонної продукції Destinus також представив свою нову систему перехоплення Hornet, призначену для боротьби з дешевими безпілотниками та їхніми роями. Незадовго до виставки DSEI британський стартап Cambridge Aerospace анонсував Skyhammer — недорогий, швидко масштабований перехоплювач крилатих ракет і великих безпілотників.

У серпні Міністерство оборони Великої Британії спільно з міжнародною коаліцією Drone Capability Coalition запросило інформацію для вивчення потенціалу дронів-перехоплювачів як засобу протидії реактивним безпілотним літальним апаратам типу камікадзе. Останні вважаються особливо небезпечною загрозою, оскільки здатні розвивати швидкість понад 350 км/год і літати на висоті понад 3 км.

“Їхнє масове поширення являє собою значну загрозу, яка постійно змінюється, як для розгорнутих сил, так і для критично важливої національної інфраструктури”, — йдеться в повідомленні Міноборони Великої Британії.

У ніч на 10 вересня Польща вперше збивала “Шахеди” у своєму небі. Для цього польська армія застосувала кілька винищувачів F-16, а також літак дальнього радіолокаційного виявлення та управління (AWACS) Saab 340 AEW&C. Після цього стало відомо, що Україна вчитиме Польщу збивати “Шагеди”. Як повідомили в польському Міноборони, усі тренування відбуватимуться на території Польщі.

Чому BP вирішила вийти з проєкту?

Компанія BP оголосила про своє рішення вийти з проєкту Австралійського хаба відновлюваної енергії (AREH), що стало важливим моментом для 30-мільярдного проєкту, розташованого в регіоні Пілбара в Західній Австралії. Це рішення було ухвалено влітку 2025 року, і воно може суттєво вплинути на подальший розвиток проєкту.

Які плани були у AREH?

AREH планувала збільшити потужність вітряних і сонячних електростанцій до 26 ГВт, що дозволило б виробляти понад 1,6 млн тонн “зеленого” водню на рік, а також розглянути можливість використання близько 9 млн тонн поновлюваного аміаку на рік. Обране місце для проєкту має високий сонячний потенціал та стабільний вітровий режим, що робить його ідеальним для виробництва чистої енергії.

Що далі для AREH?

Після виходу BP, проєкт стикається з труднощами у фінансуванні та реалізації. Хоча компанії InterContinental Energy і CWP Global залишаються учасниками проєкту, їх можливості для забезпечення задуманої потужності під питанням. Дозвіл на будівництво було отримано AREH у 2020 році, але подальший розвиток проєкту залишиться під контролем екологічних і нормативних органів.

Перший етап планували завершити до 2029 року, видобувши 1 ГВт відновлюваної енергії. Наступні етапи передбачали запуск виробництва водню та його перетворення на відновлюваний аміак. Після відкликання BP, дозвіл на виділення землі в Пілбарі буде переглянуто.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

Які переваги нового оптоволокна?

Група дослідників за підтримки Microsoft представила модернізований оптоволоконний кабель із порожнистим сердечником, який демонструє рекордно низький рівень втрат сигналу. Ця технологія не зазнавала значних змін з 1980-х років, але тепер стабільність і швидкість інтернету можуть суттєво підвищитися.

Передова конструкція нового кабелю значно перевершує традиційні рішення зі скловолокна. За словами фахівців, новий дизайн під назвою DNANF (подвійне вкладене антирезонансне безвузлове волокно) виправляє недоліки попередніх технологій.

У чому полягає прорив?

У звичайному оптоволокні світло рухається через скло, що уповільнює його швидкість приблизно на третину від швидкості світла у вакуумі. Технологія оптоволокна з порожнистим сердечником, де фотони переміщуються в основному повітрям, була відома давно, але мала суттєвий недолік — величезні втрати сигналу (понад 1 дБ/км), що робило її придатною лише для коротких і спеціалізованих ліній зв’язку.

Новий кабель використовує концентричні скляні трубки товщиною в кілька мікрон, які працюють як крихітні дзеркала, постійно відбиваючи світло назад у повітряний сердечник. Це дозволило досягти втрат сигналу всього в 0,091 дБ/км, що значно нижче, ніж у найкращих зразків традиційного скловолокна (~0,14 дБ/км).

Які ще переваги має нова технологія?

Крім швидкості, близької до світлової, нове оптоволокно забезпечує ефективну передачу даних у розширеному спектральному діапазоні (66 ТГц) у порівнянні з вузькими “вікнами” стандартних скляних аналогів. Також у нього в сім разів нижча хроматична дисперсія, що спростить конструкцію мережевого обладнання та знизить його енергоспоживання.

За словами творців, низькі втрати сигналу дозволять операторам встановлювати на лініях зв’язку на 30-50% менше підсилювачів, що призведе до економії на обладнанні. Microsoft вже розгорнула близько 1200 км нового волокна для передачі реального трафіку і планує в найближчі два роки прокласти ще 15 000 км у своїй мережі Azure для підтримки ШІ-сервісів.