Технологічний інститут Нью-Джерсі (NJIT, США) оголосив про відкриття нових пористих матеріалів, які можуть стати доступною та екологічною альтернативою літій-іонним акумуляторам. Учені з NJIT впевнені, що матеріали на основі магнію, кальцію, алюмінію і цинку здатні вирішити багато проблем, пов’язаних із роботою літієвих батарей, таких як недовговічність, нагрівання, загоряння та негативний вплив на навколишнє середовище.

На відміну від звичайних літій-іонних акумуляторів, які використовують іони літію з одним позитивним зарядом, нові акумулятори з багатовалентними іонами використовують елементи, іони яких несуть два або навіть три позитивні заряди. Це означає, що такі батареї можуть зберігати значно більше енергії. Однак більший розмір і заряд багатовалентних іонів ускладнюють їхнє ефективне використання. Цю проблему вирішили дослідники з NJIT.

Як ШІ допоміг у дослідженнях?

Вчені не могли протестувати мільйони комбінацій матеріалів, тому використали штучний інтелект для швидкого аналізу великих обсягів даних і виявлення структур, які могли б зробити багатовалентні батареї практичними. ШІ допоміг дослідити тисячі нових кристалічних структур, що раніше було неможливо зробити традиційними лабораторними методами.

Які результати досліджень?

У результаті було виявлено п’ять абсолютно нових структур пористих оксидів перехідних металів, відкриті канали яких ідеально підходять для швидкого і безпечного переміщення об’ємних багатовалентних іонів. Це важливий крок в удосконаленні акумуляторів наступного покоління. Команда перевірила нові структури, створені за допомогою ШІ, за допомогою квантово-механічного моделювання та випробувань на стабільність, підтвердивши, що матеріали дійсно можна синтезувати експериментально і вони мають великий потенціал для реального застосування.

Вчені впевнені, що розробили масштабований метод дослідження будь-яких передових матеріалів, від електроніки до рішень у сфері чистої енергії.

Раніше повідомлялося, що цинкові акумулятори можуть замінити літієві, оскільки вони стали ефективнішими на 99%. Дослідники з Сеульського національного університету (Південна Корея) поліпшили продуктивність і стабільність цинк-іонних акумуляторів на водній основі, модифікувавши одну молекулу в електроліті.

Яка конструкція нових безпілотників?

Безпілотні літальні апарати, виготовлені на основі труби, атакують цілі в Бєлгородській області Росії та тимчасово окупованому Криму. За інформацією російського Telegram-каналу “Разработчик БПЛА”, дрон складається з дешевих комплектуючих і оснащений бензиновим двигуном. На фото уламків видно, що в основі дрона лежить 160-мм каналізаційна труба, всередині якої розташований паливний бак, що веде до двигуна.

Які особливості конструкції дронів?

Крила дронів виготовлені з фанери та обтягнуті плівкою, вони кріпляться до фанерного корпусу посередині. Бойова частина закріплюється на зовнішньому підвісі, виготовленому зі шматка профілю та двох смуг у вигляді хомутів. Хоча конструкція є простою і дешевою, вона може бути легко знешкоджена противником, якщо не вибухнула. Апаратний відсік розташований у коробці з фанери, а бойова частина кріпиться хомутами до носа.

Російські аналітики зазначають: “Сміятися ми над ним не будемо, бо таки долетів (хоч і не влучив)”.

Які компоненти використовуються в дронах?

Електроніка, захоплена під час атаки по Криму, не вціліла, тому російські військові не можуть оцінити стійкість безпілотника до засобів радіоелектронної боротьби. У березні 2025 року в Бєлгородській області окупанти знайшли схожий “труболіт”, в якому були такі компоненти:

• сервомашини цифрові SAVOX SV-1270TG;
• приймач FrSky RX8R PRO 2.4Ghz S.Port 8/16ch;
• датчик повітряної швидкості CUAV SKYE Airspeed Sensor;
• дистанційний оптичний вимикач Opto Gas Engine Kill Switch V2.0.

У 2024 році росіяни демонстрували схожі українські дрони, виготовлені з труб і фанери. Найдорожчими елементами в них є бензиновий двигун і система управління. На БПЛА також виявили камеру, яка, ймовірно, дозволяє керувати польотом у реальному часі для точнішого враження цілей. Назва апарата залишається невідомою широкому загалу.

Експерти детально вивчили конструкцію українських “трубольотів”. Вони звернули увагу на цікаву конструкцію крил з двома алюмінієвими трубами у вигляді лонжеронів і дерев’яними стрингерами. Пінопластові вставки підтримують форму передньої кромки крила, а задні кромки ребер крила служать шарнірами для елеронів. Судячи з двигуна, 4 літри палива забезпечують дальність польоту близько 200 км.

Цей проєкт покликаний забезпечити резервне живлення для критично важливої інфраструктури на випадок блекаутів. Сонячними панелями планують обладнати сотні лікарень, шкіл, дитячих садків і житлових будинків. Загальна потужність нових електростанцій становитиме близько 178 МВт, пишуть UBN і censor.net.

Як працюватимуть нові електростанції?

У згаданих установах, крім сонячних модулів, встановлять і акумулятори. Це дасть змогу об’єктам працювати повністю автономно протягом 4-6 годин у разі відключення основного електропостачання. “Впровадження цієї концепції забезпечить запасне живлення для структур охорони здоров’я, освіти, соціального захисту та житлового фонду, створивши для них резерв на випадок пошкодження централізованих мереж”, — пояснили в КМДА.

Як фінансуватиметься проєкт?

Фінансувати проєкт планується коштом міського та державного бюджетів, а також із залученням коштів інвесторів і міжнародних фінорганізацій. У Києві вже є успішні приклади впровадження сонячної енергетики. Наприклад, у пологовому будинку №3 встановлено СЕС на 120 кВт, а в лікарні №12 — на 100 кВт.

Також у житловому будинку на вулиці Великій Васильківській працює дахова СЕС з акумуляторами, яка живить ліфти, насоси та інше необхідне оснащення. Загалом у житлових будинках столиці вже встановлено близько сотні СЕС, які не тільки покривають нагальні потреби під час відключень, а й можуть віддавати надлишки в загальну мережу.

Раніше повідомлялося, що сонячні панелі поліпшили на 28%, просто наливши на них води. Міжнародна група вчених розробила доступний метод охолодження сонячних панелей за допомогою стоячої води. Він підвищує їхню продуктивність майже на третину. Ця технологія не потребує складного обладнання і легко впроваджується в наявні системи.

Уранці 13 жовтня російський FPV-дрон вдарив по гуртожитку навчального закладу в Київському районі Харкова, подолавши близько 30 км від зони бойових дій. Офіцер запасу ВПС України Анатолій Храпчинський розповів, як окупанти могли здійснити таку атаку.

Як окупанти могли здійснити атаку?

Це перший випадок, коли FPV-дрон дістався до центру Харкова, зазвичай вони не літають так далеко. Однак росіяни могли використати БПЛА-носій, який на собі доніс камікадзе і скинув за 10-20 кілометрів від цілі. Таку версію озвучив офіцер Повітряних сил у резерві та заступник директора компанії-виробника засобів РЕБ Анатолій Храпчинський.

За його оцінками, для удару по Харкову російські війська могли використовувати FPV-дрон, оснащений приблизно 2,5 кілограмами вибухівки. Вони не здатні пронести багато корисного навантаження на велику відстань.

Які дрони використовують російські війська?

Дрони-носії ЗС РФ останніми місяцями часто використовують дешеві безпілотники літакового типу під назвою “Молния”. Раніше вони вже атакували Харків із протитанковими мінами на борту, а зараз несуть під крилами два FPV-дрони. Відокремлюючись від “матки”, останні летять вражати ціль, керуючись операторами дистанційно.

За інформацією Анатолія Храпчинського, росіяни використовують перед атаками по Харкову розвідувальні БПЛА Zala, які також можуть слугувати ретрансляторами сигналів для FPV-дронів, допомагаючи підтримувати зв’язок на великій відстані від станції управління.

Для захисту Харкова від дронів експерт закликав встановлювати в місті системи радіоелектронної розвідки та боротьби, щоб фіксувати наближення загрози та придушувати їх. Потрібно також збільшувати систему радіолокації, оскільки окупанти можуть застосовувати малопомітні БПЛА.

Крім того, РФ вже застосовує нові версії ударних безпілотників “Шахед”, які управляються в режимі реального часу на відстані до 150 км. “Ми розуміємо, що ворог обирає тактику терору, ворог шукає рішення щодо збільшення ‘кілзони’. Він не зміг використати ствольну артилерію, він не може використати мінометний вогонь, тому він шукає рішення, яке дозволило б йому і далі тиснути на цивільне населення”, — прокоментував Анатолій Храпчинський.

Ще 13 жовтня ЗС РФ вдарили по Харкову коригованими авіаційними бомбами. Одна з них влучила в медичний заклад, а після вибухів у частині міста зникло світло.

Раніше показували, який вигляд мають російські БПЛА “Молния”, які доставляють FPV-дрони в тил України. Замість бойової частини безпілотний літак отримав збільшені акумулятори.

Дисплеї смартфонів і монітори комп’ютерів можуть абсолютно змінитися і почати випромінювати тепле світло, подібне до сонячного. Допоможуть цьому нові найтонші світлодіоди.

Китайським дослідникам вдалося створити світлодіод товщиною з аркуш паперу. Такі світлодіоди можуть стати основою екранів нового покоління, які будуть більш щадними для зору.

Як досягли комфортного освітлення?

Домогтися найбільш комфортного освітлення вдалося в кілька етапів. Спочатку вчені використовували гнучкі світлодіоди, що містили червоні та жовті фосфоресцентні барвники, які робили світло схожим на полум’я свічки. Інша група дослідників використовувала квантові точки для створення білих світлодіодів, але там відтворити весь спектр кольорів, що складають сонячне світло, не вдалося. Особливо невдало вийшли жовтий і зелений діапазони (найяскравіші).

Які нові технології використовуються?

Китайська команда поставила собі завдання розробити квантові точки, які імітували б природне світло при вбудовуванні в тонкий білий світлодіод на квантових точках (QLED). Вчені синтезували червоні, жовто-зелені та сині квантові точки і знайшли співвідношення, яке забезпечувало спектр випромінювання, найбільш близький до сонячного.

Потім вони сконструювали QLED на скляній підкладці з оксиду індію та олова, нанісши шари електропровідних полімерів, суміш квантових точок, частинки оксиду металу і, нарешті, шар алюмінію або срібла. Товщина шару квантових точок становила лише кілька десятків нанометрів, тому товщину готового QLED можна було порівняти з товщиною аркуша паперових шпалер.

Під час попередніх випробувань тонкий QLED-дисплей показав найкращі результати за напруги живлення 11,5 В, випромінюючи максимально яскраве тепле біле світло. Це світло показало вищу інтенсивність у червоному діапазоні і меншу в синьому, — а це, за словами дослідників, корисно для сну і здоров’я очей. Кольори об’єктів, освітлених QLED-дисплеєм, вийшли максимально наближеними до свого природного стану, а індекс передачі кольору перевищував 92%.

Під час подальших експериментів фахівці створили 26 QLED-пристроїв, використовуючи інші електропровідні матеріали для оптимізації робочої напруги. Таким джерелам світла було потрібно всього 8 В для досягнення максимальної світловіддачі, і вони приблизно на 80% перевищували цільову яскравість комп’ютерних моніторів.

Раніше стало відомо, що вчені створили найяскравіші світлодіоди QRLED. Тоді йшлося про дослідників із Гонконгу, які зуміли винайти дуже ефективні квантові стрижневі світлодіоди.