Цей проєкт покликаний забезпечити резервне живлення для критично важливої інфраструктури на випадок блекаутів. Сонячними панелями планують обладнати сотні лікарень, шкіл, дитячих садків і житлових будинків. Загальна потужність нових електростанцій становитиме близько 178 МВт, пишуть UBN і censor.net.

Як працюватимуть нові електростанції?

У згаданих установах, крім сонячних модулів, встановлять і акумулятори. Це дасть змогу об’єктам працювати повністю автономно протягом 4-6 годин у разі відключення основного електропостачання. “Впровадження цієї концепції забезпечить запасне живлення для структур охорони здоров’я, освіти, соціального захисту та житлового фонду, створивши для них резерв на випадок пошкодження централізованих мереж”, — пояснили в КМДА.

Як фінансуватиметься проєкт?

Фінансувати проєкт планується коштом міського та державного бюджетів, а також із залученням коштів інвесторів і міжнародних фінорганізацій. У Києві вже є успішні приклади впровадження сонячної енергетики. Наприклад, у пологовому будинку №3 встановлено СЕС на 120 кВт, а в лікарні №12 — на 100 кВт.

Також у житловому будинку на вулиці Великій Васильківській працює дахова СЕС з акумуляторами, яка живить ліфти, насоси та інше необхідне оснащення. Загалом у житлових будинках столиці вже встановлено близько сотні СЕС, які не тільки покривають нагальні потреби під час відключень, а й можуть віддавати надлишки в загальну мережу.

Раніше повідомлялося, що сонячні панелі поліпшили на 28%, просто наливши на них води. Міжнародна група вчених розробила доступний метод охолодження сонячних панелей за допомогою стоячої води. Він підвищує їхню продуктивність майже на третину. Ця технологія не потребує складного обладнання і легко впроваджується в наявні системи.

Уранці 13 жовтня російський FPV-дрон вдарив по гуртожитку навчального закладу в Київському районі Харкова, подолавши близько 30 км від зони бойових дій. Офіцер запасу ВПС України Анатолій Храпчинський розповів, як окупанти могли здійснити таку атаку.

Як окупанти могли здійснити атаку?

Це перший випадок, коли FPV-дрон дістався до центру Харкова, зазвичай вони не літають так далеко. Однак росіяни могли використати БПЛА-носій, який на собі доніс камікадзе і скинув за 10-20 кілометрів від цілі. Таку версію озвучив офіцер Повітряних сил у резерві та заступник директора компанії-виробника засобів РЕБ Анатолій Храпчинський.

За його оцінками, для удару по Харкову російські війська могли використовувати FPV-дрон, оснащений приблизно 2,5 кілограмами вибухівки. Вони не здатні пронести багато корисного навантаження на велику відстань.

Які дрони використовують російські війська?

Дрони-носії ЗС РФ останніми місяцями часто використовують дешеві безпілотники літакового типу під назвою “Молния”. Раніше вони вже атакували Харків із протитанковими мінами на борту, а зараз несуть під крилами два FPV-дрони. Відокремлюючись від “матки”, останні летять вражати ціль, керуючись операторами дистанційно.

За інформацією Анатолія Храпчинського, росіяни використовують перед атаками по Харкову розвідувальні БПЛА Zala, які також можуть слугувати ретрансляторами сигналів для FPV-дронів, допомагаючи підтримувати зв’язок на великій відстані від станції управління.

Для захисту Харкова від дронів експерт закликав встановлювати в місті системи радіоелектронної розвідки та боротьби, щоб фіксувати наближення загрози та придушувати їх. Потрібно також збільшувати систему радіолокації, оскільки окупанти можуть застосовувати малопомітні БПЛА.

Крім того, РФ вже застосовує нові версії ударних безпілотників “Шахед”, які управляються в режимі реального часу на відстані до 150 км. “Ми розуміємо, що ворог обирає тактику терору, ворог шукає рішення щодо збільшення ‘кілзони’. Він не зміг використати ствольну артилерію, він не може використати мінометний вогонь, тому він шукає рішення, яке дозволило б йому і далі тиснути на цивільне населення”, — прокоментував Анатолій Храпчинський.

Ще 13 жовтня ЗС РФ вдарили по Харкову коригованими авіаційними бомбами. Одна з них влучила в медичний заклад, а після вибухів у частині міста зникло світло.

Раніше показували, який вигляд мають російські БПЛА “Молния”, які доставляють FPV-дрони в тил України. Замість бойової частини безпілотний літак отримав збільшені акумулятори.

Дисплеї смартфонів і монітори комп’ютерів можуть абсолютно змінитися і почати випромінювати тепле світло, подібне до сонячного. Допоможуть цьому нові найтонші світлодіоди.

Китайським дослідникам вдалося створити світлодіод товщиною з аркуш паперу. Такі світлодіоди можуть стати основою екранів нового покоління, які будуть більш щадними для зору.

Як досягли комфортного освітлення?

Домогтися найбільш комфортного освітлення вдалося в кілька етапів. Спочатку вчені використовували гнучкі світлодіоди, що містили червоні та жовті фосфоресцентні барвники, які робили світло схожим на полум’я свічки. Інша група дослідників використовувала квантові точки для створення білих світлодіодів, але там відтворити весь спектр кольорів, що складають сонячне світло, не вдалося. Особливо невдало вийшли жовтий і зелений діапазони (найяскравіші).

Які нові технології використовуються?

Китайська команда поставила собі завдання розробити квантові точки, які імітували б природне світло при вбудовуванні в тонкий білий світлодіод на квантових точках (QLED). Вчені синтезували червоні, жовто-зелені та сині квантові точки і знайшли співвідношення, яке забезпечувало спектр випромінювання, найбільш близький до сонячного.

Потім вони сконструювали QLED на скляній підкладці з оксиду індію та олова, нанісши шари електропровідних полімерів, суміш квантових точок, частинки оксиду металу і, нарешті, шар алюмінію або срібла. Товщина шару квантових точок становила лише кілька десятків нанометрів, тому товщину готового QLED можна було порівняти з товщиною аркуша паперових шпалер.

Під час попередніх випробувань тонкий QLED-дисплей показав найкращі результати за напруги живлення 11,5 В, випромінюючи максимально яскраве тепле біле світло. Це світло показало вищу інтенсивність у червоному діапазоні і меншу в синьому, — а це, за словами дослідників, корисно для сну і здоров’я очей. Кольори об’єктів, освітлених QLED-дисплеєм, вийшли максимально наближеними до свого природного стану, а індекс передачі кольору перевищував 92%.

Під час подальших експериментів фахівці створили 26 QLED-пристроїв, використовуючи інші електропровідні матеріали для оптимізації робочої напруги. Таким джерелам світла було потрібно всього 8 В для досягнення максимальної світловіддачі, і вони приблизно на 80% перевищували цільову яскравість комп’ютерних моніторів.

Раніше стало відомо, що вчені створили найяскравіші світлодіоди QRLED. Тоді йшлося про дослідників із Гонконгу, які зуміли винайти дуже ефективні квантові стрижневі світлодіоди.

Які досягнення Altech Batteries?

Інженери австралійської компанії Altech Batteries змогли збільшити ємність літій-іонних акумуляторів більш ніж на 40% і значно подовжити їхній термін служби. Ключем до прориву стало використання кремнію, покритого спеціальною ‘бронею’ з оксиду алюмінію.

Відомо, що кремній теоретично може зберігати в 10 разів більше іонів літію, ніж графіт. Однак його практичному застосуванню заважав один дефект: під час заряджання кремній розбухає на 300%, що призводить до його розтріскування і швидкої втрати ємності. Нова технологія Silumina Anodes™ вирішує цю проблему, пише Alcircle.

Яка суть нової технології?

Замість того щоб повністю замінювати графіт, інженери Altech запропонували гібридний підхід. Вони беруть частинки кремнію, покривають їх найтоншим шаром оксиду алюмінію (глінозему) і надають їм сферичної форми. Ці крихітні броньовані сфери потім додають у традиційний графітовий анод у пропорції всього 5%.

Така конструкція дає змогу кремнію вільно розширюватися і стискатися всередині своєї захисної оболонки, не руйнуючи водночас загальної структури анода. Це і є вирішення проблеми, що обмежувала потенціал кремнію.

Які результати тестування?

Результати вражають. Початкова ємність анода з 5-відсотковою добавкою кремнію зросла з 350 мАгод/г (у чистого графіту) до 500 мАгод/г — тобто більш ніж на 40%. Підвищилася і довговічність. Навіть після 500 циклів зарядки-розрядки анод зберіг 88,5% своєї ємності, яка залишилася на рівні 420 мАг/г.

Такий приріст в аноді означає збільшення загальної енергоємності всієї батареї на 20-25%. Для кінцевого споживача рішення запропонує важливі переваги. Наприклад, в електромобілях можна або збільшити запас ходу на 20-25% за того ж розміру батареї, або зробити акумулятор легшим і дешевшим, зберігши нинішній пробіг. А смартфони, ноутбуки та дрони зможуть працювати значно довше від одного заряду.

Технологія вже вийшла з лабораторії: Altech запустила пілотний завод у Німеччині, який виробляє промислові партії нового матеріалу.

Раніше повідомлялося, що натрій-іонні батареї вирішать 3 важливі проблеми електромережі. Компанія Aeson Power представила передові енергетичні модулі на базі натрій-іонних акумуляторів, які покликані замінити застарілі свинцево-кислотні та дорогі літій-іонні аналоги в системах резервного живлення.

Яка роль гігантських батарейних сховищ?

Гігантські батарейні сховища стають буфером, який згладжує піки і провали в енергосистемі. Технологію давно застосовують у всьому світі, а сьогодні впроваджують і в Україні. Попит на стаціонарні системи зберігання енергії (BESS) зростає вибуховими темпами. Тільки в США за 2024 рік їхня ємність зросла на 66%. Ці установки, схожі на великі транспортні контейнери, відіграють ключову роль у стабілізації електромережі та переході на поновлювані джерела, пише Financial Times.

Головне завдання BESS — збереження надлишків енергії, коли її багато (наприклад, вдень від сонячних панелей), щоб віддавати її в моменти пікового попиту. Це дає змогу запобігати відключенням і стабілізувати ціни на електрику.

Чому це важливо для України?

Децентралізована мережа з безлічі таких сховищ набагато стійкіша до ударів ворога, ніж кілька великих електростанцій. Розгортання мережі BESS по всій країні дасть змогу швидше відновлювати живлення після атак і стабілізувати роботу мережі під час пікових навантажень, особливо взимку. Крім того, віддача від сонячних і вітряних станцій у такий спосіб підвищується, а залежність від найбільших і найвразливіших генеруючих потужностей знижена. До того ж батареї для BESS розраховані на тривалий і передбачуваний 20-річний термін служби.

Які проєкти вже реалізовані?

Реальні проєкти вже введено в експлуатацію. Наприклад, у вересні ДТЕК спільно з американською компанією Fluence завершили будівництво найбільшої у Східній Європі мережі систем зберігання енергії. Це комплекс із шести об’єктів у Київській і Дніпропетровській областях загальною потужністю 200 МВт і ємністю 400 МВт-год. Протягом двох годин він здатний живити близько 600 000 домогосподарств. Проєкт вартістю €125 млн було реалізовано в рекордні строки — лише за рік. За словами міністра енергетики Світлани Гринчук, запуск цього комплексу — практичний крок до зміцнення енергетичної стійкості України. Обладнання зменшує ризик аварійних відключень і готує інфраструктуру до зимового періоду.

Раніше Фокус писав, чи врятує агрофотовольтаїка Україну від нових відключень світла. Сонячні панелі на фермерських полях дозволяють поєднувати виробництво енергії та вирощування сільськогосподарської продукції. Таку технологію називають агрофотовольтаїкою.