Українці за кордоном не мають права на тисячу Зеленського

Зимова допомога в розмірі 1000 гривень, ініційована в межах програми президента Володимира Зеленського, не поширюється на українців, які перебувають за кордоном. У разі подання заявки на виплату такі громадяни будуть зобов’язані повернути кошти.

Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль в ефірі телемарафону, наголосивши на важливості дотримання правил програми.

За словами очільника уряду, випадки неправомірного оформлення мінімальні, проте контроль буде забезпечено через аудит і перевірки заявників із використанням реєстрів і геолокації. Шмигаль зазначив, що гроші призначені тільки для українців, які перебувають на території країни, а їхнє місцеперебування підтверджується як у декларативний, так і технічний спосіб.

Депутати хочуть карати викривачів корупції

Депутати Верховної Ради повернулися до розгляду законопроєкту про запровадження кримінальної відповідальності за “злив” інформації з державних реєстрів. Законодавчу ініціативу вже розкритикували правозахисники.

Справа в тому, що нововведення передбачають нові можливості для переслідування та покарання журналістів та їхніх джерел, а також викривачів корупції. Зокрема, пропонується встановити покарання у вигляді позбавлення волі за розкриття даних із держреєстрів під час воєнного стану.

Ідеться про законопроєкт №10242, який наприкінці листопада рекомендував прийняти у другому читанні та в цілому профільний Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності на чолі з Сергієм Йонушасом (“Слуга народу”). До того, у липні 2024-го, документ не було підтримано сесійною залою парламенту і було направлено на повторне друге читання.

Серед авторів документа – представники “Опозиційної платформи – за життя” (ОПЗЖ), зокрема Григорій Мамка (зазначений першим у списку ініціаторів) та Суто Мамоян. Також співавторами документа є “слуги народу”, серед яких Володимир Захарченко, Владлен Неклюдов та Максим Бужанський.

Загалом законопроєкт стосується інформації з публічних електронних реєстрів, комп’ютерних мереж та носіїв даних. Якщо “витік” стався через дії особи, яка має доступ до реєстрів, її пропонують карати позбавленням волі на строк від 10 до 15 років.

Також пропонується позбавляти волі на строк до 8 років тих, хто оприлюднить інформацію з державних реєстрів під час війни. Як зазначали аналітики ЦПК, зараз таке порушення визначається як нетяжке (ст. 361, 361-2 ККУ), а покарання за нього – до 2 чи максимум до 5 років в’язниці, уточнили правозахисники.

Якщо законопроєкт буде ухвалено, цей злочин перейде до категорії тяжких, що дозволить правоохоронцям проводити негласні слідчі дії, у тому числі проти журналістів, йдеться у повідомленні правозахисників.

У ЦПК впевнені, що ухвалення документа створюватиме перешкоди для роботи журналістів-розслідувачів. Крім того, люди, які повідомили про корупцію, ґрунтуючись на даних з електронних баз, можуть отримати не захист як викривачі, а реальні терміни у в’язниці.

Зеленський підписав підвищення податків в Україні

Президент України Володимир Зеленський підписав закон №11416-д про історичне підвищення податків.

Про це йдеться на сайті Ради.

За даними заступника голови податкового комітету Ярослава Железняка, закон набере чинності 30 листопада.

Документ передбачає зокрема:

  • 50% податок на банки;
  • збільшення МПЗ (мінімальне податкове зобов’язання) для земель;
  • 25% ПП для фінкомпаній;
  • звільнення “національного кешбеку” від оподаткування;
  • перехід на помісячну звітність з ПДФО (податок на доходи фізичних осіб);
  • збільшення ренти на видобуток щебеню.

Натомість народні депутати відхилили правку про підвищення військового збору – він залишиться на рівні 1,5% замість пропонованих 5%.

Україна обговорює зниження мобілізаційного віку

В українському МЗС підтверджують, що Україна на переговорах із західними партнерами дійсно обговорює тему зниження мобілізаційного віку.

Про це повідомив речник українського Міністерства закордонних справ Георгій Тихий на брифінгу 28 листопада, пише “Європейська правда”.

За словами Тихого, питання зниження мобілізаційного віку справді обговорюється на переговорах із партнерами, але він заперечив, що “воно є точка напруженості або обговорювалось негативно або критично”.

“Хочу зауважити, що це Україна зазвичай ініціює такі обговорення. На наших переговорах ми повідомляємо партнерам про динаміку мобілізації, яка в нас відбувається. Це частина дискусії так само, як і інші теми, як-то надання зброї, стратегія, оборона, санкції, стримування тощо”, – пояснив він.

Речник МЗС додав, що нині в Україні немає достатньої кількості зброї та обладнання, аби оснастити вже мобілізованих чоловіків.

“Коли ми читаємо джерела, які стверджують, шо Україна повинна мобілізовувати більше, і це головна проблема, у нас інше бачення. На нашу думку, вже оголошена допомога, зброя та обладнання, повинні прибути в Україну швидше”, – зазначив Тихий.

65% біженців з України не хочуть повертатися

Десятки тисяч українців, які втекли від російської агресії, живуть у Німеччині. Дедалі більше з них більше не хочуть повертатися в Україну.

Про це пише німецьке видання Süddeutsche Zeitung.

Так, президент Державного відомства у справах біженців Марк Зайберт розповів, що у центрі екстреної допомоги у Берліні, де мешкають тисячі біженців з України, регулярно проводять опитування.

“Півтора року тому більшість говорила, що хочуть повернутися до України. Зараз більшість – 65% – кажуть: “Ми залишаємося тут. Ми облаштовуємось”, – розповів Зайберт німецькому агентству Deutsche Presse-Agentur.

За його словами, українські біженці почали активніше відвідувати центри зайнятості та шукати роботу в Німеччині.