Об этом сообщил советник председателя Офиса президента Михаил Подоляк, передает Depo.ua со ссылкой на “Страну.ua”.
“Безусловно, информация о новом, более агрессивном штамме вируса, который определили британские ученые, заставляет еще раз пересмотреть правила въезда/выезда из страны, а также уточнить другие карантинные ограничения. Тем более, что ряд европейских стран уже принял решение об усилении”, — сказал он.
По словам Подоляка, сейчас проходят экстренные консультации в рамках Кабинета министров по этому поводу. В правительстве уже готовятся к закрытию авиасообщения с Британией.
“Министр здравоохранения Степанов актуализировал информацию и предложил обдумать возможность ограничения полетов. Министру инфраструктуры Владиславу Криклию предложено в максимально короткие сроки дать математику — что и как у нас в аэропортах. Несомненно, ограничения будут. Это же безопасность. И это уже делают наши европейские партнеры”, — рассказал он.
Правительство Украины рассматривает возможность в ближайшее время закрыть авиасообщение с Великобританией из-за обнаруженного там нового штамма коронавируса.
Напомним, премьер Великобритании Борис Джонсон объявил о введении локдауна для части Великобритании и отмене обещанных послаблений на Рождество в связи с выявлением нового штамма коронавируса, который на 70% заразнее, чем обычный. Ряд стран мира уже приостановили авиасообщение с Великобританией из-за нового штамма коронавируса.
Об этом сообщил министр здравоохранения Максим Степанов во время брифинга, информирует Depo.ua.
“В него (Национальный коронавирусный контакт-центр, — ред.) уже обратились почти 100 тыс. наших граждан”, — сказал он.
Степанов отметил. что люди обращаются с различными вопросами.
“Мы продолжаем ежедневно совершенствовать работу нашего контакт-центра. Создавать максимально качественный сервис для людей, потому что мы понимаем: люди, которые звонят в этот контакт-центр, нуждаются в помощи. И наша цель, и главная задача — сделать так, чтобы эта помощь была предоставлена качественно, эффективно и, главное, быстро”, — пояснил чиновник.
По его словам, этот контакт-центр постоянно совершенствуется и расширяется.
“Мы расширили перечень, скажем так, медицинских услуг, которые можно получить, позвонив в контакт-центр. Каким образом мы это делаем? Ориентируемся на те запросы (от граждан, — ред.), которые идут. Итак, мы ввели опцию на выезд мобильной бригады через контакт-центр, и такая помощь уже была предоставлена нашим гражданам. Всего мы получили более 1 300 запросов на выезд мобильных бригад, которые были, соответственно, предоставлены”, — рассказал Степанов.
Он уточнил, что операторы, которые работают в этом контакт-центре, не являются врачами.
“Поэтому мы дополнительно привлекли, поскольку много вопросов было, связанных именно с медицинским аспектом, врачей, медицинских работников, чтобы они сразу могли оказать помощь.., проконсультировать наших пациентов. Уже было предоставлено 350 различных консультаций. Мы сейчас анализируем в постоянном режиме эти консультации, для того чтобы расширить в том числе перечень специалистов по различным направлениям для предоставления этих консультаций, связанных с COVID-19”, — сказал министр.
Напомним, 2 ноября в Украине заработал коронавирусный колл-центр.
Впоследствии в Минздраве рассказали, на что чаще всего жалуются украинцы по коронавирусной горячей линии.
Также в Минздраве назвали топ-5 регионов, где наиболее штурмуют коронавирусную горячую линию.
От осложнений коронавирусной болезни скончался известный исследователь, историк, профессор Украинского католического университета Игорь Скочиляс. Ему было 53 года. О потере сообщили на официальной Facebook-странице учебного заведения, где работал человек.
Известно, что вскоре после того, как Игорь заразился коронавирусом, его доставили в больницу в тяжелом состоянии.
Отмечается, что Игорь Скочиляс внес вклад не только в научную деятельность, он занимал активную гражданскую позицию. Мужчина отстаивал независимость Украины в Революции Достоинства.
Игорь Скочиляс подарил стране ряд историко-краеведческих очерков. Автор написал более 250 статей, исследований по истории Тернопольской области, истории церкви в Украине на украинском, а также на английском, итальянском, литовском, польском и русском языках.
Профессор имел много наград, среди которых награда Национальной академии наук Украины “За весомый вклад в развитие науки, активную научно-организационную работу” и отличие Львовской архиепархии УГКЦ “За исследования истории Украинской Греко-Католической Церкви”.
Мужчина стал вдохновителем и примером для многих украинских студентов.
В историка осталась семья — дочь и жена.
Напомним, что ранее от осложнений, которые были вызваны COVID-19, умер известный советский актер и каскадер Александр Массарський. Ему было 93 года.
Александр Массарський прожил насыщенную и яркую жизнь. Он запомнился людям, как основоположник отечественной школы каскадеров и человек, который всегда готов был прийти на помощь другим.
Также сайт “Комментарии” сообщает, как правильно питаться во время эпидсезона гриппа и ОРВИ.
У вівторок, 16 грудня, Кабінет міністрів має погодити кандидатуру голови Держгеокадастру Романа Лещенка на посаду очільника МінАПК. Але безпосередньо перед цим призначенням Лещенко почав готувати грунт для можливих звільнень чи посадок членів власної команди, а також відбілювання власної репутації.
Справа в тому, що детективи антикорупційного бюро проводять кримінальне розслідування стосовно чиновника. Воно пов’язане із нахабним викраденням грошей іноземного інвестора Курта Гросана, який володіє ТОВ “Гросанс”. У січні цього року іноземець повідомив антикорупціонерів про те, що Лещенко, який тоді був найманим генеральним директором підприємства, з квітня по вересень 2018 року вкрав у нього майже 6 мільйонів гривень. Більше того, через рік із цих грошей він зробив щедрий внесок у партію “Слуга народу”, щоб заручитися підтримкою “зеленої” влади.
І це у нього вийшло. Коли в НАБУ отримали заяву Гросанса про вчинення кримінального злочину, із рослідуванням ніхто особливо не квапився. Але Лещенку довелося співпрацювати з детективами на повну. Так, нещодавно правоохоронці затримали радника голови Держгеокадастру Олексія Ковальова. Як з’ясувалося, свого часу держслужбовець разом із ним провернули масштабну схему з виділення земельних ділянок на 2 мільйони доларів. Але Лещенко, щоб уникнути зайвих обвинувачень, із радістю злив свого спільника та накатав на нього заяву.
За даними джерел Companion, невдовзі можливі затримання інших чиновників топового рівня, які причетні до злочинних оборудок із землею. Сам Лещенко нібито допоміг зібрати детективам купу доказів злочинів багатьох, хто приходив до нього в кабінет. За допомогою мікрофонів, що вмонтовані в його піджак.
При цьому сам Лещенко може не тільки залишитися безкарним, але й піти на підвищення. При цьому заступники та інші можновладці з Держгеокадастру вже зрозуміли, що навіть коли він очолить МінАПК, варто виконувати всі забажанки Лещенка. Оскільки написати заяву про корупційний злочин він може фактично на кожного.
На долю уродженки села Остапківці Городоцького району Хмельницької області Катерини Садовської 1925 року народження випали важкі випробування: війна, висилка до Воркути, повоєнна розруха. Але найтрагічнішими були Голодомору в Україні (1932-1933), які на все життя врізалися їй у пам’ять.
Червоні спецбригади
Восени 1932 року в Остапківцях організовували колгосп. Селяни не поспішали до нього записуватись, тим більше, коли дізналися, що його головою призначили безземельного сільського пияницю. Боялися, що він “пустить за вітром” і їхню землю, і їхню працю.
Тоді в хід пішла “червона метла” – спеціальні бригади, які вимітали все із сільських дворів. Коли валку возів підігнали до двору Авксентія Леха, батька Катерини Садовської (яка бачила це все сидячі на підвіконні в хаті), почали зі стодоли: винесли мішки із зерном і розібрали її до фундаменту. Забрали худобу і птицю. Із саду винесли пасіку, а і з хати всі меблі, одяг (що б не було на що виміняти якийсь харч). Наприкінці розбили жорна.
За словами Катерини Авксентіївни, картина витрушеної посеред хати соломи з ліжка та розбитих жорен у сінях досі стоїть у неї перед очима.
Як жили і що їли?
На горищі залишалися сніпки квасолі та качани кукурудзи. Встигли закопати під ліжком трохи картоплі та буряків. Те варили і їли. Хліба не було ані крихти всю зиму і весну. Постійним було почуття голоду. Тільки розвеснилось, люди із сапами висипали на свої городи і поля: шукали якусь гнилу картоплину.
Рятував ліс, що оточував село. З весни у ньому було багато їстівної трави, ягід. Та люди все одно пухли з голоду і вмирали, особливо в багатодітних сім’ях, чи там, де не встигли щось заховати на зиму.
Недовго протримався і батько Катерини Авксентіївни. Він помер через кілька місяців після нальоту. Його дружина Софія Петрівна залишилась із двома маленькими доньками і намагалась з усіх сил вижити та зберегти сім’ю. Працювала у лісництві, де давали якусь “похльобку” на обід.
– Людожерства в Остапківцях не було, – каже Катерина Садовська. – Але на старому сільському цвинтарі є цілий куток померлих через голодну смерть о 1932-1933 роках. Серед них і могила мого батька.
Цьогоріч жінці виповнилось 95 років. Вона каже, що господь тримає її так довго на світі, щоб вона могла розповісти про цей Геноцид українського народу.
Нині її давні спогади вилились в ось такі поетично-трагічні рядки:
Україно ненько, я твоя дочка. За що страшно ти страждала і з тобою я. Ти родюча і квітуча і співуча. А твою пшеницю вороги косили, твої діти голі-босі хлібчика просили. Їх кидали ще живими у глибоку яму. Було чути страшний голос: «Подай хліба мамо». А мати ходила по чорному полю. Може знайде, хоч гнилу, дітям бараболю. Сонце світе, землю гріє і місяць високо. Твоїх дітей садили в тюрми за той колосочок. А їм хліба не давали, хоч би ту зернину. Боже милий, спаси нас, рятуй Україну! А мати назбирала колосків торбину: бери сину, тікай в ліс, та не кинь торбину. А як прийшов бригадир, крутить мамі руки. Боже милий, рятуй маму, спаси нас від муки. Скільки в землю полягло молодого цвіту, а хто вижив, то пішли по білому світу. Століттями боролися, брали зброю в руки, що б тебе захистити Україно від страшної муки. Вивозили на Сибір – кайдани на руки. Вивозили на сніги у сибірську Комі. Полягли у сибірську землю – не повернулись до дому. Україно – ненько, чим ти завинила, що твою землю, твоїх діток кров заполонила? Отакето було з нами, а що далі буде? Що б таке не повернулось, пам’ятайте, люди. Борімося, молімося за ті страшні муки. Що б ворог знову не натягнув нам кайдани на руки.
