У ГУР прокоментували вибух у Татарстані

Атака дронів по заводу з виробництва “Шахедів” у російському Татарстані призвела до значних руйнувань на виробництві. Попередньо, було вражено підприємство зі збирання безпілотників. Такі на військові об’єкти росії продовжуватимуться.

Про це в ефірі національного телемарафону розповів представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов. За його словами, радіус ударів лише розширюватиметься.

“За попередньою інформацією, уражено підприємство зі збирання “Шахедів”. Там є значні руйнування виробничих потужностей і ускладнено продовження роботи підприємства”, – сказав він.

Водночас Юсов не розкрив, якими саме безпілотника було атаковано російський завод. За його словами, це були “добрі літальні об’єкти” які долетіли у кілька військових об’єктів в Татарстані. Раніше у ЗМІ поширилась інформація про те, що по заводу могли вдарити оснащеними під безпілотники літаками типу Cessna.

“Це хороші результати, і ми всі цьому пораділи. Я думаю, що подібні радощі будуть і в майбутньому. І їхній радіус збільшуватиметься”, – додав представник ГУР.

Німеччина шукає системи Patriot для України

В ході зустрічі Ради Україна – НАТО 4 квітня у Брюсселі Німеччина розпочала негайний пошук доступних систем протиповітряної оборони Patriot для України.

Про це повідомив голова МЗС Дмитро Кулеба.

Під час заходу в штаб-квартирі Альянсу міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок нагадала, що країна є лідером коаліції протиповітряного захисту.

“Ми чітко почули, що сказав міністр закордонних справ (Дмитро Кулеба), і я хотіла б підкреслити: ми бачимо, що відбувається в Україні та розуміємо, що вам потрібна ця оборона зараз. Школярі мають перебувати в безпеці, а порт в Одесі має бути захищеним. Тож знову закликаємо Європу перевірити, чи можуть вони (європейські країни) забезпечити для України протиповітряну оборону”, – сказала Анналена Бербок.

З якого напрямку може наступати росія

Російське командування може зосередити свій наступ навесні або влітку 2024 року на західній частині Донецької області, прагнучи розвинути “стабільний, але незначний прогрес”, якого досягли росіяни у цьому секторі фронту, вважає американський Інститут вивчення війни (ISW).

Про це може свідчити готовність російського командування використати для атаки в цьому секторі під Авдіївкою танкові сили чисельністю у батальйон, вперше з того часу, як росіяни розпочали кампанію з метою захоплення Авдіївки наприкінці жовтня 2023 року, зауважує Інститут у своєму черговому аналізі ситуації на фронті в Україні від 31 березня.

Таких висновків аналітики Інституту дійшли, проаналізувавши невдалий наступ росіян біля Тоненького, неподалік захопленої Авдіївки у Донецькій області, 30 березня цього року.

Того дня російські війська кинули 36 танків та 12 БМП у великий механізований штурм біля Тоненького. Українські війська відбили штурм та знищили значну кількість російської бронетехніки, включно з 12 танками та 8 БМП.

“Масштаби російського механізованого штурму 30 березня значні. Російські війська не проводили такого масштабного механізованого наступу з початку російської локалізованої наступальної операції з метою взяття Авдіївки наприкінці жовтня 2023 року, коли українські сили, як повідомляється, знищили майже 50 російських танків і понад 100 одиниць бронетехніки 19-20 жовтня 2023 року”, – зазначено у звіті ISW.

Відтак, за висновками аналітиків “цей штурм був першочерговим” для росіян, й російське командування, можливо, планує зосередити саме там свою майбутню наступальну операцію.

Водночас Інститут вважає, що, попри повідомлення про накопичення військ уздовж осі Харків-Луганськ, поблизу Бахмута, поблизу Авдіївки та на заході Запорізької області, російські сили, “імовірно, зможуть вести узгоджену великомасштабну наступальну операцію лише в одному оперативному напрямку одночасно”, адже росіяни мають обмеження у живій силі та плануванні.

Українські дрони з ШІ намагаються підірвати енергетичну галузь Росії

Кампанія атак на російські НПЗ є досить успішною для України, оскільки удари завдаються за допомогою далекобійних й високотехнологічних безпілотників, пише СNN.

Видання зазначає, що успішні атаки стали можливими завдяки використанню безпілотників з більш досконалими можливостями. Деякі з яких навіть почали інтегрувати базову форму штучного інтелекту, що допомагає їм орієнтуватися й уникати глушіння.

“Точність в умовах перешкод забезпечується завдяки використанню штучного інтелекту. Кожен БПЛА має бортовий комп’ютер із супутниковими даними та даними про місцевість, – розповіло CNN джерело, близьке до української програми безпілотників. – Польоти визначаються заздалегідь з нашими союзниками, і дрони дотримуються плану польоту, що дозволяє нам вражати цілі з точністю до метра”.

Така точність стала можливою завдяки датчикам дрона. Аналітик британського центру RUSI Ноа Сильвія розповів про “машинний зір”, який є різновидом ШІ. За його словами, обладнаний ним дрон можна “навчити” визначати географію та ціль, до якої він прямує. Такий БПЛА стає повністю автономний й не потребує зв’язку з супутниками.

Кріс Лінкольн-Джонс, колишній британський офіцер і експерт з питань війни з використанням безпілотників і ШІ, вважає, що рівень “інтелекту” все ще дуже низький.

“Такого рівня автономності безпілотники ще не мали, але ми все ще перебуваємо на ранніх стадіях розвитку потенціалу цієї технології”, – сказав він.

Видання зазначає, що Україна побудувала повноцінну індустрію безпілотників, що дало їй технологічну перевагу проти значно більшої робочої сили та краще підготовленого промислового обладнання Росії.

Це також пояснює точність, яка зростає, в атаках на нафтопереробні заводи РФ, де українці намагалися уразити певну територію, максимізуючи вплив цих ударів.

Кілька експертів, з якими зв’язався CNN, сказали, що Україна завдала ударів не по сховищах палива, а по дистиляційних установках, де сира нафта переробляється та перетворюється на паливо чи інші похідні.

“З того, що ми бачили, деякі з них вражають цілі, які потребують багато західних технологій, а Росії набагато складніше їх отримати”, – пояснює Сильвія.

CNN зазначає, що такий підхід дає Україні більший результат, завдаючи більшої шкоди, ніж просто випадкові удари по нафтопереробних заводах. І ринки це помічають.

“Ми дійсно бачимо в цьому зміну в українській тактиці, яка полягає в тому, щоб спробувати позбавити фінансування російську військову машину”, – сказала в інтерв’ю Геліма Крофт, керуюча директорка і глобальна керівниця товарної стратегії інвестиційного банку RBC Capital Markets.

Експерти вважають, що ці атаки можуть мати більший вплив на російську економіку, ніж чинні санкції.

“Якщо подумати про санкції, які були введені до цього часу, то вони здебільшого оминали енергетику, – пояснила Крофт. – Насправді саме експорт енергоносіїв, нафти, природного газу, нафтопродуктів, дав Росії економічний рятувальний круг для продовження війни”.

Німеччина надасть Україні 180 тисяч артснарядів у рамках чеської ініціативи

Німеччина надасть Україні 180 тисяч артилерійських снарядів в рамках реалізації очолюваного Чехією плану закупівлі боєприпасів

Про це повідомляє Reuters.

У виданні уточнили, що минулого місяця міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив про надання Україні пакету допомоги на суму 478 мільйонів євро, не враховуючи підтримку чеської ініціативи з надання боєприпасів.

“Таким чином, загальна вартість обох заходів підтримки становить понад один мільярд євро”, – заявив представник німецького оборонного відомства.

За даними міністерства, на частку Німеччини припадатиме 40% цієї ініціативи.

17 лютого стало відомо, що Чехія знайшла за кордоном джерела постачання 800 тисяч артилерійських боєприпасів. Йдеться про 500 тис. одиниць боєприпасів калібру 155 мм і 300 тис. одиниць калібру 122 мм.

Публічно про участь заявили Нідерланди, які передали на закупівлю боєприпасів 100 млн євро. Долучиться до ініціативи й Франція. Також ініціативу підтримали Німеччина і Норвегія.

22 лютого стало відомо, що Канада готова виділити до $22 млн на снаряди для України. Також прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо повідомив, що країна на €200 млн профінансує чеську ініціативу. Згодом прем’єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте заявила, що її країна сприятиме багатосторонній ініціативі Чехії щодо придбання та передачі Україні артилерійських боєприпасів.