Як обрати одяг та рукавички?

Одяг для дитини в холодну пору року, а також правильний вибір зимового взуття – це одвічна проблема батьків. Часто помилково вважається, що чим більше одягу, тим краще. Але це не так. Про те, як правильно одягати дитину в холод, щоб вона не змерзла і не спітніла, а також як обрати ідеальне зимове взуття та шкарпетки, розповіла лікарка-педіатр, засновниця клініки Family DOC Ольга Наголюк (Барановська).

Основне правило одягу для дітей – це шаровість, адже завдяки шарам легше контролювати комфортну температуру. Крім того, шари краще утримують тепло. Загалом діти повинні носити на один шар більше одягу, ніж дорослі. Для дітей до року це зазвичай 4 шари, для старших – 3. Лікарка розповіла про кожен шар.

Перший шар – базовий, він має щільно прилягати до тіла. Варто обирати бавовняні або напівсинтетичні тканини. Для активних дітей гарним варіантом є термобілизна. Середні шари допомагають утримувати тепло. Оптимальними матеріалами є шерсть, пух та фліс. Важливо, щоб одяг був не громіздкий і не стримував рухи. Зовнішній шар – вітро- та водовідштовхувальний. Варто стежити, щоб манжети щільно прилягали. Цей шар одягу має бути досить вільним, аби можна було одягати під нього потрібну кількість шарів, а також у міру легким – щоб дитина могла активно рухатися. Для малюків можна використовувати додатковий шар – конверт чи ковдру.

Щодо рукавичок, то, за словами педіатра, слід обирати такі, у яких пальчики розташовані поруч. Варто віддавати перевагу рукавичкам із внутрішньою підкладкою із хутра або флісу. Зовнішній шар має бути водовідштовхувальним. “Переконайтеся, що діти одразу переодягаються з будь-якого мокрого одягу, тому на прогулянці краще мати із собою кілька пар рукавичок”, – наголосила Ольга Наголюк.

Також лікарка зауважила, що під час прогулянки слід обовʼязково контролювати, чи комфортно дитині. “Найкраще перевіряти температуру на задній поверхні шиї та спині і після цього коригувати кількість шарів. Надмірне “закутування” дітей може призвести до перегрівання та надмірної тепловіддачі, внаслідок чого дитина пітніє, і підвищується ризик переохолодження”, – розповіла Ольга Наголюк. При цьому, як наголосила педіатр, холодні руки, ніс чи ноги не є ознакою перемерзання. Однак виражене побіління або синюшність цих ділянок, а також тремтіння можуть бути ознакою переохолодження, а отже, варто піти в приміщення і зігрітися.

Як обрати дитяче взуття та шкарпетки?

Взуття для дитини має бути і теплим, і комфортним. Тож батьки повинні звертати увагу на матеріали, з якого воно виготовлене. Ольга Наголюк назвала такі критерії вибору взуття для дитини: вологовідштовхувальний та “дихаючий” зовнішній матеріал (шкіра, неопрен, вініл, нейлон) утеплювач (наприклад, вовна або фліс зберігатимуть тепло, а поліестер відштовхує вологу) гумова підошва, яка має чудові ізоляційні та протиковзкі властивості, а також наявність протекторів легкість і гнучкість (щоб дитина могла стати на носочки) розмір – варто обирати взуття на 1-1,5 см більше від довжини стопи дитини (це забезпечить комфорт для стопи та краще зберігатиме тепло, адже менше взуття може тиснути, тим самим погіршуючи кровообіг і теплообмін) можливість затягувати верхній шар черевика, щоб зменшити ймовірність потрапляння снігу всередину взуття.

“Для безпеки дітей більш ніж доцільно, якщо зимовий черевик оснащений світловідбиваючими елементами”, – додала лікарка. Також Ольга Наголюк наголосила, що, крім взуття, важливим є вибір шкарпеток. “Вони не повинні бути дуже товстими. Краще віддавати перевагу натуральним матеріалам – вовні мериноса або бавовні”, – розповіла вона.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Як пліснява шкодить дихальним шляхам?

Опалювальний сезон в Україні вже стартує, і незабаром у квартири українців підключать тепло. Проте в багатьох оселях через тривалий холод і надмірну вологість з’явилася пліснява, яка небезпечна для дихальних шляхів. Як пліснява шкодить здоров’ю, розповів пульмонолог-фтизіатр, член Європейського респіраторного товариства Олександр Іващенко.

Олександр Іващенко зазначив, що про подразнення дихальних шляхів через плісняву свідчать такі симптоми: кашель, першіння в горлі, закладеність носа або нежить, свербіж у носі, чхання. “Симптоми посилюються вдома, на роботі, в укриттях або інших місцях, де потенційно може бути пліснява, і зникають, коли людина виходить надвір чи змінює клімат”, – зазначив лікар.

Особливо уважними треба бути людям з алергією та хронічними захворюваннями органів дихання, зокрема бронхіальною астмою чи хронічним обструктивним захворюванням легень. До груп ризику також належать діти до 7 років та люди похилого віку. Навіть якщо людина не має алергії, пліснява все одно може шкодити дихальним шляхам. “Пліснява виділяє спори і мікотоксини, які є сильними подразниками навіть для тих людей, які не схильні до алергічних реакцій”, – додав лікар.

Як запідозрити небезпечну концентрацію спор?

Лікар наголошує, що насторожити має відчуття сирості – ніби повітря не свіже. “Може бути запах, схожий на мокрий картон, прілу тканину чи підвал, а кислуватий чи гнильний присмак у повітрі є частою ознакою того, що пліснява вже активно розмножується”, – зазначив пульмонолог. Також потрібно звернути увагу на підвищену вологість (понад 65%) та “важке” для дихання повітря навіть за нормальної температури в приміщеннях. Поширеною ознакою є конденсат на вікнах або запотівання дзеркал. “Нормальною для людського організму є вологість у межах 40-60%. Усе, що вище, є ризиком появи та розмноження плісняви”, – розповів фахівець.

Як зрозуміти, що симптоми пов’язані саме з грибком?

“Лише за симптомами майже неможливо з’ясувати причину кашлю чи задишки. Хіба що на підставі своїх спостережень – наприклад, кашель з’являється у підвальних приміщеннях або там, де є явні ознаки плісняви. Більш точно можна діагностувати за допомогою імунологічних тестів, наприклад на специфічні імуноглобуліни E (IgE) до грибків Aspergillus, Penicillium, Cladosporium тощо”, – розповів Олександр Іващенко.

Якщо після проживання у приміщенні з пліснявою з’явилися кашель або задишка, слід звернутися до пульмонолога, щоб лікар проаналізував ситуацію та індивідуально склав план обстеження.

Іващенко каже, що навіть після очищення приміщення від грибка мікроспори можуть залишатися у вентиляційній системі, і це одна з найпоширеніших причин, чому симптоми повертаються навіть після генерального прибирання або ремонту. “Тому часто потрібна професійна дезінфекція повітроводів, заміна фільтрів у системах кондиціонування (оптимально кожні 3-6 місяців), встановлення очищувачів повітря із HEPA-фільтрами, а також контроль вологості за допомогою гігрометра”, – зазначив лікар.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Які основні правила зимового одягу для дітей?

Коли на вулиці мороз, багато батьків намагаються максимально “закутати” дітей, щоб не застудилися. Але надлишок теплого одягу може нашкодити не менше, ніж його нестача. Як вдягати малечу взимку, щоб їй було комфортно, розповіла педіатриня Ольга Наголюк (Барановська).

“Основне правило зимового одягу для дітей – це шаровість. Саме завдяки шарам легше контролювати комфортну температуру. Крім того, шари краще тримають тепло”, – пояснює лікарка.

За словами фахівчині, діти мають носити на один шар більше, ніж дорослі. Для малюків до року це зазвичай чотири шари, для старших – три.

Як правильно формувати шари одягу?

Перший шар – базовий, має щільно прилягати до тіла. Варто обирати бавовняні або напівсинтетичні тканини. Для активних дітей гарним варіантом буде термобілизна.

Середні шари допомагають утримувати тепло; оптимальними матеріалами є шерсть, пух, фліс. Важливо, щоб одяг був не громіздкий і не сковував рухи.

Зовнішній шар – вітро- та водовідштовхувальний. Варто стежити, щоб манжети щільно прилягали. Має бути досить вільним, щоб можна було одягати потрібну кількість шарів, в міру легким – щоб дитина могла активно рухатись. Для малюків можна використовувати додатковий шар: конверт чи ковдру.

Як обрати рукавички для дітей?

Для дітей краще рукавички, у яких пальчики розташовані поруч. Вони краще зберігають тепло. Внутрішня підкладка має бути з флісу або хутра, а зовнішній шар – водовідштовхувальний. Лікарка також радить мати кілька пар рукавичок, щоб можна було замінити мокрі під час прогулянки.

Переконайтеся, що діти одразу переодягаються з будь-якого мокрого одягу, тому краще мати кілька пар рукавичок із собою на прогулянці.

До речі, сьогодні знайти стильний і функціональний зимовий одяг для малечі значно простіше: різноманітні пуховики, комбінезони, шапки та рукавички доступні у розділі Fashion для дітей та підлітків на Rozetka.

Як зрозуміти, що дитині комфортно?

Під час прогулянки обовʼязково контролюйте комфорт дитини. Найкраще перевіряти температуру на задній поверхні шиї та спині і після цього коригувати кількість шарів.

Надмірне “закутування” дітей може призвести до перегріву та надмірної тепловіддачі, внаслідок чого дитина пітніє, і підвищується ризик переохолодження. Холодні руки, ніс чи ноги не є ознакою перемерзання. Але виражене побіління/синюшність цих ділянок, тремтіння можуть бути ознакою переохолодження і вказують на те, що варто піти в приміщення і зігрітися.

І пам’ятайте: навіть найправильніше вдягнена дитина буде почуватися краще, якщо їй зручно й подобається її образ. Тому дозволяйте малечі обирати свій стиль – від шапки до чобіт.

Великий вибір теплого й стильного дитячого одягу легко знайти на Rozetka.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Чому класичний бульйон може бути шкідливим?

Бульйон зігріває, насичує, зміцнює імунітет, допомагає при застудах і навіть після бурхливих свят. Але, як з’ясували експерти, не всім можна насолоджуватися його користю. Корисний ефект домашнього бульйону зникає, якщо його приготувати неправильно. Найчастіші помилки – використання готових бульйонних кубиків та сумішей спецій, що містять забагато солі та штучних підсилювачів смаку; підгорілої цибулі, у якій утворюються токсичні сполуки; неякісного або несвіжого м’яса, особливо якщо його розморожували при кімнатній температурі. Такі інгредієнти не лише знижують користь страви, а й можуть бути шкідливими для травної системи.

Кому не варто їсти бульйон?

Існує кілька категорій людей, яким слід уникати вживання бульйону:

• Людям з алергіями або харчовою непереносимістю: Найчастіше реакцію викликають морква, селера, спеції або пшеничний локшина, що містить глютен.
• Тим, хто має непереносимість гістаміну: У таких людей після бульйону можуть з’явитися головний біль, нежить, свербіж шкіри, висипання, біль у животі або навіть панічні стани.
• Пацієнтам із хворобами нирок або подагрою: Насичені м’ясні бульйони містять пуринові сполуки, які можуть провокувати загострення.
• Людям із проблемами печінки, підшлункової чи жовчовивідних шляхів: Через високу жирність і концентрацію екстрактивних речовин.
• Немовлятам: Навіть натуральний бульйон може бути занадто “важким” для дитячого травлення.

Як правильно зберігати бульйон?

Навіть найздоровіша страва може зашкодити, якщо її неправильно зберігати. М’ясний бульйон тримайте в холодильнику не довше 2-3 днів, овочевий до 4 днів. Ніколи не залишайте каструлю при кімнатній температурі, а при розігріванні підігрівайте лише ту порцію, яку плануєте з’їсти.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Чому сиве волосся захищає організм?

Багато людей намагаються приховати сивину, але нове дослідження показує, що посивіння волосся може відігравати важливу роль у захисті організму від раку. Як повідомляється, вчені з Токійського університету виявили, що втрата кольору волосся пов’язана з реакцією стовбурових клітин на пошкодження ДНК, і цей процес може допомагати організму боротися з меланомою — найнебезпечнішою формою раку шкіри.

Що виявило дослідження?

Колір нашого волосся визначає меланін – пігмент, який виробляють спеціальні клітини меланоцити. Коли їхня кількість у волосяних фолікулах зменшується, волосся поступово сивіє. Меланоцити утворюються зі стовбурових клітин (McSCs), які мають здатність перетворюватися на різні типи клітин. Дослідники вивчали, як ці клітини реагують на пошкодження ДНК у мишей. Виявилося, що під впливом стресу (внутрішнього або зовнішнього) клітини діють по-різному: або перетворюються на зрілі меланоцити, що призводить до посивіння, або продовжують ділитися, що може спричинити розвиток пухлин. Тобто, за словами вчених, коли ваше волосся сивіє, це може бути ознакою того, що організм обрав безпечніший шлях, “відключивши” потенційно небезпечні клітини.

Що кажуть дослідники?

“Посивіння і меланома – це не два окремі процеси, а різні наслідки стресової реакції стовбурових клітин», – пояснила професорка та співавторка дослідження, Емі Нісімура. Вона наголошує, що це не означає, що сиве волосся захищає від раку, однак саме механізм посивіння може запобігати переродженню клітин у злоякісні.

Що варто знати про меланому?

Меланома – найагресивніший тип раку шкіри, який швидко поширюється по організму через кров і лімфу. Ризик зростає з віком: середній вік діагнозу – 66 років, але все частіше хвороба зустрічається і у молодих, особливо в жінок до 30 років. Серед факторів ризику – надмірна дія сонця, велика кількість родимок, генетична схильність і опіки в дитинстві.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.