Стрес може відображатися не лише на настрої та самопочутті, а й на шкірі. Психологічне напруження здатне провокувати появу висипань, акне та подразнень на обличчі. Про це повідомляє Американська академія дерматології.

Які симптоми “стресових” прищів?

Висипання внаслідок стресу виглядають інакше, ніж звичайні. Основні симптоми такі:

• Чорні цятки: тип висипань з розширеними порами через накопичення жиру або відмерлої шкіри.
• Вузлики: висипання з глибоким набряком шкіри в результаті накопичення жиру, відмерлої шкіри та бактерій.
• Папули: плями, що виглядають як маленькі червоні горбки через бактерії, відмерлі клітини шкіри та жир.
• Білі вугри: опуклі, білі або тілесного кольору плями через накопичення жиру та відмерлої шкіри.

Крім того, стресове акне – це загострення або погіршення вже існуючого акне у відповідь на психологічний стрес. Якщо у когось зазвичай є лише один або два прищі, то у стресовий період раптово може з’явитися 10, 20 або 30 прищів.

Чи викликає стрес акне?

За даними PubMed, стрес не є фактичною причиною акне. Емоційний стрес може погіршити перебіг акне у 50-80% людей. Підвищення кортизолу та андрогенів у відповідь на стрес стимулює сальні залози шкіри та волосяні фолікули, що призводить до появи акне. Акне може з’явитися в результаті таких речей:

• ріст бактерій
• накопичення мертвої шкіри

Як лікувати “стресові” прищі?

MedlinePlus повідомляє, що можна спробувати такі дії для зняття стресу, як:

• виконання дихальних вправ
• достатньо сну
• прослуховування музики
• медитація
• читання
• йога
• ходьба

Інші методи лікування різняться від людини до людини. Також можна використовувати такі засоби, але після консультації з лікарем:

• пероксид бензоїлу
• гліколева кислота
• саліцилова кислота

Яка профілактика існує?

Незалежно від того, чи пов’язані ваші висипання зі стресом, можна робити наступне, щоб запобігти появі будь-яких прищів:

• очищайте шкіру ніжно, не терши її та використовуючи засіб, який не сушить шкіру
• не торкайтеся обличчя
• змивайте будь-який бруд або макіяж з обличчя, особливо перед сном
• мийте обличчя до двох разів на день і завжди після фізичних навантажень

Стрес також може спровокувати або погіршити інші захворювання шкіри, зокрема:

• атопічний дерматит – підтип екземи, захворювання шкіри, що характеризується сверблячим висипанням
• псоріаз – стан, що призводить до подразнення шкіри та появі червоних плям з лусочками
• розацеа – захворювання шкіри, при якому обличчя людини може почервоніти

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Коли найкращий вживати білок?

Оптимальний час споживання білка впливає на нарощування м’язової маси. Споживання білка після тренування та рівномірно протягом дня сприяє максимальному росту м’язів. За даними PubMed, “анаболічне вікно” – це обмежений час для споживання білка для оптимального росту м’язів. Найкраще це робити через 30-60 хвилин після тренування.

Задоволення щоденної потреби в білку є найважливішим фактором для збільшення м’язової маси та сили. Зокрема, коли щоденне споживання білка вже високе, то точний час споживання під час тренувань суттєво не впливає на приріст м’язової маси чи сили.

Які джерела білка найкращі?

Дослідження серед чоловіків, опубліковане на сайті Frontiersin, показало, що споживання білка безпосередньо до та після тренування порівняно з трьома годинами до та після тренування призводить до покращення м’язової маси та продуктивності. Якщо ви хочете уникнути втрати м’язів і набрати силу, то вживання білка після тренування допомагає цьому.

Наприклад, якщо потреба в білку становить 120 г на день і ви споживаєте 20 г на сніданок, 40 г на обід і 60 г на вечерю, то ви все одно задовольняєте свої потреби. Однак, м’язи будуть нарощуватися значно суттєвіше та ефективніше, якщо ви споживатимете по 40 г білка на кожен з основних прийомів їжі.

Які добавки можуть допомогти?

Джерела білка та загальна кількість поживних речовин, які ви отримуєте з їжі, важливіші за час їх вживання. Протеїнові порошки та багаті на білок продукти – це зручні варіанти для досягнення щоденних цілей щодо білка. Існує безліч варіантів протеїнових добавок – порошки, виготовлені з сироватки, сої, гороху, суміші рослинних білків.

Білок тваринного походження (наприклад, курка, риба, яйця та молочні продукти) та рослинний білок (наприклад, квасоля, сочевиця, тофу та кіноа) забезпечують організм вітамінами, залізом та антиоксидантами, які сприяють довгостроковому здоров’ю. Протеїновий коктейль – це доповнення, а не основне джерело білка. Більшість білка краще отримувати з їжі (м’ясо, риба, яйця, молочні продукти, бобові).

Якщо денна потреба в білку не перекривається їжею, то один коктейль на день після тренування або між прийомами їжі зазвичай безпечний. Надмір білка може навантажувати нирки, викликати проблеми з травленням (метеоризм, діарею). Важливо при цьому пити достатньо води.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Що треба знати про сідничний м’яз?

Саме великий сідничний м’яз (gluteus maximus) – найбільший і найсильніший у тілі, відіграє ключову роль у стабільності таза, підтримці хребта та правильному розподілі навантаження під час руху.

Як сідниці впливають на здоров’я спини?

Коли сідничні м’язи слабкі, поперек змушений “підміняти” їх роботу. Це створює перевантаження, напруження та біль у нижній частині спини. Сильні сідниці, навпаки, допомагають: утримувати таз у нейтральному положенні; зменшити надмірний вигин у попереку; знизити тиск на міжхребцеві диски; покращити поставу та ходу. Якщо ж ця зона не працює як слід, навантаження переходить на поперекові м’язи, задню поверхню стегна та навіть м’язи стегон, пояснюють експерти Quiron Salud. Це призводить до скованості, контрактур і хронічного дискомфорту, навіть якщо ви активно тренуєте спину.

Як правильно тренувати сідниці?

Для зміцнення не потрібні складні вправи, лише регулярність і правильна техніка. Ось кілька базових рухів:

• Місток (glute bridge) – активує сідничні м’язи без навантаження на спину.
• Присідання та румунська тяга – тренують задній ланцюг, покращують стабільність таза й рухову координацію.
• Класична тяга (з правильною технікою) – розвиває сідниці, поперек і задню поверхню стегна одночасно.

Не менш важливо укріплювати глибокі м’язи живота, особливо поперечний м’яз (transversus abdominis), який діє як “природний пояс” для стабілізації корпусу.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Надмірні фізичні навантаження без достатнього відпочинку можуть призвести до стану перетренованості, коли організм не встигає відновлюватися після занять. Ігнорування цих симптомів підвищує ризик травм і гормональних збоїв.

Які ознаки підвищеного ризику травм?

В журналі Sports Medicine and Health Science йдеться, що травма – це ознака того, що ви занадто багато тренуєтеся при високому навантаженні. Перетренованість збільшує навантаження на організм, що може призвести до травм, таких як стресові переломи або біль у суглобах. Травми також можуть бути наслідком неправильної техніки або раптового зростання інтенсивності тренувань.

Чи часто ви хворієте?

Якщо ви часто хворієте, можливо, настав час переглянути свій режим тренувань та час відновлення. Надмірні тренування та перенавантаження без достатнього часу для відпочинку можуть погіршити імунну відповідь та послабити імунну систему. Спортсмени, які перетреновуються, більш схильні до застуд, респіраторних інфекцій та інших захворювань.

Які проблеми зі сном можуть виникнути?

Регулярні фізичні вправи можуть покращити якість сну, однак надмірні навантаження можуть призвести до труднощів зі сном. Дослідження показали, що спортсменки, які надмірно тренувалися, мали вищий рівень кортизолу вранці та погіршену якість сну. Якщо ви помічаєте зміни у своєму сні зі збільшенням інтенсивності, варто переглянути свій режим тренувань.

За даними Sage Journals, кожен досягає прогресу у своєму власному темпі. Якщо ви не помічаєте очікуваного покращення витривалості, сили чи інших показників продуктивності, це може бути ознакою того, що ви перестараєтеся. Без достатнього часу на відновлення організм не може адаптуватися до фізичних вимог під час тренувань.

Сильний біль у м’язах є нормальною частиною фізичних вправ, але якщо він порушує повсякденне життя, це може бути сигналом про перетренованість. Важливо обирати вправи, що відповідають вашому рівню фізичної підготовки, і поступово збільшувати інтенсивність.

Для жінок важливою ознакою надмірних фізичних навантажень є втрата або нерегулярність менструального циклу. Якщо ви помітили зміни у своєму менструальному циклі, варто звернутися до лікаря.

Рекомендації щодо фізичних вправ повинні базуватися на історії тренувань та цілях. Дорослим рекомендується виконувати щонайменше 150 хвилин аеробних вправ помірної інтенсивності на тиждень.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Де більше Омега-3 жирних кислот?

Популярні на столі риби, такі як лосось і тунець, здаються однаково корисними, але одна з них приховує у собі в рази більше Омега-3. Лосось містить 1,83 г Омега-3 жирних кислот на порцію, тоді як тунець – лише 0,1 г.

Чому Омега-3 важливі для здоров’я?

Національні інститути охорони здоров’я США повідомляють, що Омега-3 жирні кислоти необхідні для здоров’я та можуть підтримувати когнітивні функції, здоров’я серця та багато іншого, якщо їх вживати як частину збалансованого харчування. Дорослим жінкам потрібно 1,1 г Омега-3 щодня, а чоловікам – 1,6 г.

Існує кілька типів Омега-3 жирних кислот, зокрема:

• Альфа-ліноленова кислота (ALA) – підтримує здоров’я серця.
• Докозагексаєнова кислота (ДГК) – підтримує здоров’я мозку та очей.
• Ейкозапентаєнова кислота (EPA) – підтримує здоров’я серця та мозку, зменшує запалення та сприяє загальному самопочуттю.

Омега-3 жирні кислоти організм не виробляє природним шляхом, тому важливо включати їх у свій раціон. При регулярному вживанні вони пропонують такі переваги для здоров’я:

• зменшують ризик серцево-судинних захворювань;
• сприяють розвитку мозку та очей плода при вагітності;
• запобігають деяким видам раку;
• підтримують когнітивне здоров’я;
• можуть полегшити симптоми ревматоїдного артриту.

Які ризики пов’язані з вживанням тунця?

Свіжий тунець містить високий рівень ртуті. Місця, де вирощують, виловлюють, зберігають та упаковують рибу, можуть впливати на рівень ртуті. Як правило, вирощені на фермах види є найбезпечнішими завдяки суворо контрольованому середовищу. Вибираючи види морепродуктів і де їх купувати, враховуйте рівень ртуті:

• лосось, вирощений на фермах – 18,1 мкг/кг;
• дикий лосось – 56,3 мкг/кг;
• свіжий тунець – 340 мкг/кг;
• консервований тунець – 77 мкг/кг.

Уподобання також є важливим фактором, коли йдеться про споживання риби. Лосось має маслянистий, злегка солодкуватий смак і ніжну текстуру, що робить його ідеальним для запікання, варіння або обсмажування. Тунець, в свою чергу, має м’ясистий смак і щільну, тверду текстуру, що дозволяє використовувати його практично для будь-якого способу приготування – від гриля до запікання.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.