Site icon Companion UA

Чого добивається Кремль, розміщуючи ядерну зброю в Білорусі – чи реальна загроза для світу

efbcffeecdaea

efbcffeecdaea

Частина штурмової авіації Республіки Білорусь (РБ) отримала здатність завдавати ударів ядерною зброєю, а з 3 квітня на одному з російських полігонів розпочали навчання білоруським розрахункам порядку застосування “Іскандер-М”. Про це заявив міністр оборони РФ Сергій Шойгу. Схоже, Кремль насправді вирішив розпочати поширення ядерного озброєння. Експерти проаналізували те, що відбувається, спеціально для видання “Коментарі”.

Передача Кремлем ядерної зброї та засобів доставки Білорусі – це підвищення ставок у спробах домогтися переговорів із Заходом Народний депутат України VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього, президент аналітичного центру “Політика” Ігор Попов розмірковує так:

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Загроза ядерної ескалації – єдиний аргумент Кремля, що залишився. Російська армія не може здобути перемоги на полі бою. Російські спецслужби провалили оцінку ситуації в Україні перед війною та продемонстрували нездатність реалізувати політичні операції стратегічного рівня. Росія також програла війну смислів, і тепер сприймається як країна-агресор, яка несе лише небезпеку для оточуючих”.

У цій ситуації, пояснює експерт, передача Кремлем ядерної зброї та засобів доставки Білорусі – це підняття ставок у спробах досягти переговорів із Заходом. Таким же підняттям ставок, наголошує він, стало призупинення РФ дії Договору про стратегічні наступальні озброєння. Хоча сама угода не передбачає механізму тимчасового призупинення, цей крок позбавив можливості міжнародного моніторингу за переміщенням боєголовок.

“Подібні дії російського керівництва збільшують ризик застосування ядерної зброї. Це може стати наслідком неадекватної реакції на програш у війні звичайними видами озброєння, так і ексцесом виконавця або людської помилки. Будь-яке застосування ядерної зброї – це катастрофа світової системи глобальної безпеки. У цій системі ядерна зброя існує лише як інструмент стримування, застосування якої навіть у теорії розглядалося лише для захисту власної території. У разі завдання ядерного удару з території Білорусі саме по місцях базування, будуть зроблені удари у відповідь з боку союзників (це передбачають доктрини більшості армій світу). У такій ситуації російське керівництво просто “підставляє” Білорусь. Реальне рішення про ядерний удар прийматимуть у Кремлі, але відповідальність за це можуть перевести на Лукашенка та його генералів”, – вважає Ігор Попов.

Але є, на його думку, інший варіант розвитку подій.

Нерозповсюдження ядерної зброї є найважливішим елементом глобальної безпеки, нагадує експерт. І Росія може просто намагатись розіграти “білоруську карту” у вигляді додаткового козиря на переговорах із Заходом.

“У разі досягнення проміжних домовленостей, відмову РФ від розміщення ядерних зарядів у РБ можуть намагатися видати за поступку, щоб просити про якісь компроміси з боку Заходу, – пояснює Ігор Попов. – Але всі ці ігри лише переконують цивілізований світ, що у перспективі глобальною вимогою до Росії має стати встановлення міжнародного контролю хоч би за її стратегічним ядерним арсеналом. Неадекватність російського керівництва несе надто великі ризики для всього світу, і для запобігання цим ризикам необхідна ядерна розрядка. Залишається сподіватись, що приводом для операції “денуклеарізація” не стане реальний обмін ядерними ударами”.

Донедавна стратегічну ядерну стабільність визначало два фактори Експерт з питань сектору оборони та безпеки Олег Старіков зупинився на технічній складовій ядерних ігор Кремля.

“Після припинення дії домовленостей про стратегічну ядерну стабільність між США та РФ, виходів із усіх угод, які визначали цю сферу діяльності, бюлетень учених-атомників, який веде університет Чикаго, зафіксував переведення годинника судного дня на 90 секунд до години “Х”. Це серйозні науковці, лауреати нобелівської премії. І вони розуміють загрозу”, – наголошує експерт.

За його словами, донедавна стратегічну ядерну стабільність визначало два фактори: стратегічні ядерні озброєння та протиракетна оборона. Але у зв’язку з геополітичною ситуацією, що склалася зараз, військово-політичне керівництво РФ вирішило розмістити тактичну ядерну зброю (ТЯЗ) на території Республіки Білорусь (РБ) – країни-союзника.

“Ще кілька місяців тому було заявлено, що почалося переобладнання літаків-штурмовиків Су-25 в носіїв ядерної зброї. Плюс – підготовка місць для зберігання (арсенали, РТБ – ракетно-технічні бази) ядерних боєприпасів. Враховуючи, що Білорусь після розвалу СРСР погодилася відмовитися від ядерної зброї (як Казахстан та Україна), її з її території було вивезено. Але місця зберігання залишились. Зараз, мабуть, ці РТБ відновлюються. Тобто їх не будують з нуля. Просто оновлюють. Тому це справді може статися, як заявлено, до 1 липня”, – розповідає Олег Старіков.

Він наголошує, що, на думку керівництва Кремля, все відбувається “дзеркально”. Мовляв, це лише відповідь на розміщення американських ядерних бомб В61-12 на території Бельгії, Нідерландів, ФРН, Італії.

“За даними відкритих джерел, на території НАТО (європейський театр військових дій) зберігається близько сотні таких бомб. Враховуючи, що вони належать США, ключі до цих бомб також у американців. Простіше кажучи, ніхто крім них не може звести цей вид зброї, готуючи до підриву”, – пояснює експерт.

На його думку, ключі від ТЯЗ, яка може з’явитися в Білорусі (раніше йшлося про десять літаків-носіях), будуть знаходитися на командному пункті “Рубін” (пункт бойового управління Генштабу збройних сил РФ). Але не можна виключати, що буде два такі ключі – у росіян та білорусів.

“Крім того, заявлено, що на території Росії навчатимуть білорусів управлятися з оперативно-тактичним ракетним комплексом “Іскандер-М”, пристосованим під тактичні ядерні боєприпаси. Вся ця зброя буде присунута до східного флангу блоку НАТО (польсько-білоруський кордон) та спрямована на країни Альянсу європейського театру воєнних дій”, – констатує Олег Старіков.

Читайте також на порталі “Коментарі” — у чому важливість візиту лідерів ЄС до Пекіна – чи може Цзіньпін переглянути свої зв’язки з РФ.

Exit mobile version