Представники української влади все частіше заявляють, що міжнародні організації не виконують покладених на них функцій. Міжнародний комітет Червоного хреста досі не направив делегацію до Оленівки, де півроку тому внаслідок російського теракту загинуло понад 50 українських військовополонених. Про це заявив голова Офісу президента Андрій Єрмак. Український омбудсмен Дмитро Лубінець, у свою чергу, наголосив, що незрозумілою залишається у цьому ракурсі позиція ООН. Президент України Володимир Зеленський жорстко критикує Міжнародний олімпійський комітет (МОК) за спроби повернути російських спортсменів на Олімпіаду. Про що говорять ці заяви? Видання “Коментарі” з цим питанням звернулося до експертів.
Просто беззубо діють Червоний Хрест, ОБСЄ, МОК, багато інших міжнародних організаційЗасновник у Київській школі держуправління ім. С.Нижного, екс-радник міністра МВС Ростислав Смірнов акцентує, що після Другої світової війни безпекова карта геополітики дуже змінилася, різноманітні альянси, які були створені – є вже нежиттєдатними.
“Треба все переглядати, – впевнений він. – Станом на 1945 рік були інші загрози. А росія не була вказана ні в яких деклараціях. З того часу світ надзивайно змінився. Ті союзи, що були, ті організації, що створилися навіть через деякий час — зараз вже неефективні. Наприклад, ООН. Вона зараз нічого не может зробити. Основною загрозою для всього світу наразі є рф, яка не лише вторглася до України та скоїла безліч військових злочинів, але й лякає світ ядерною війною. При цьому ця країна-агресора, країна-терорист, по парадоксу, є постійним членом Радбезу ООН. І може ветувати будь які рішення. Ми навіть не можемо через ООН запустити процес ініціювання запуску Міжнародного трибуналу для вищого політичного керівництва росії”.
Так само беззубо діють Червоний Хрест, ОБСЄ, МОК, багато інших міжнародних організацій, підкреслює Ростислав Смірнов. На його думку, вони показали свою в певному розумінні імпотентність, непристосовність до вимог часу, до безпекових питань сьогодення.
“Тому, звичайно (і на цьому постійно акцентує керівництво України), такі організації вимагають перезавантаження, певного переформатування, щоб вони могли ефективно працювати”, – резюмує експерт.
Російські спортсмени являють собою гвинтики величезної пропагандистської машини путінського режимуАналітик Фонду громадської дипломатії Олександра Ковальчук згодна з тим, що міжнародні організації проявили свою неготовність і слабку ефективність на фоні цієї страшної війни.
“В центрі Европу відбувається повномасштабна війна з величезними втратами військових і цивільних. Частина організацій ніби цього не усвідомлює, або не може уявити. Саме тому президент України запросив голову МОК Томаса Баха відвідати Бахмут – і побачити на власні очі, що нейтральності не існує. Подібна трансформація поглядів відбулася із Гросі з МАГАТЕ, з президентом ФРН Штайнмаєром, який посидів у бомбосховищі, тощо. Хоча іноді потрібно особисто побути в Україні – і відчути наші реалії, – підкреслює Олександра Ковальчук. – Подивитись, як тренуються наші спортсмени: в холодній воді плавають, без світла, під звуки сирен. Часто спортсмени і їхні тренери розірвані через війну, евакуацію і логістику, часто їх рідні зали зруйновані, а друзі і колеги воюють на фронті, дехто навіть поклав своє життя, щоб вони продовжували спортивну діяльність і могли жити і прославляти Україну”.
Натомість російські спортсмени являють собою гвинтики величезної пропагандистської машини путінського режиму, зазначає аналітик. Вони часто стоять у роликах, зверненнях на мітингах поряд з очільником кремля. Серед них багато і Олімпійських чемпіонів, вони не забувають вдягнути на зйомки свої медалі. Роблять публічні заяви на підтримку влади і так званої “спецоперації”.
“Але МОК цього, схоже, не помічає. Нейтральний прапор? Так не здивуюсь, що потім росіяни при монтажі домалюють до білого ще синю і червону смужку… Томас Бах заявив, що спортсменів мають перевіряти на рахунок їхньої підтримки російського вторгнення. Але думаю це скоріше формальність, – вважає Олександра Ковальчук. – Тим паче, розповсюджена практика, коли спортсмени мають приналежність до армії. А російські, відповідно, мають приналежність до своєї армії, а тому підтримують вторгнення в Україну і криваву війну. Наприклад, на зимовій Олімпіаді-2022 у Пекіні мінімум 34 російські спортсмени були військовими, серед них 15 мають офіцерське звання. Натомість від рук росії загинуло 184 українських спортсмени, 320 спортивних об’єктів зазнали пошкоджень внаслідок російських обстрілів. Оце рівні права спортсменів?”.
Міжнародні організації часто виявляються неготові до нових реалій та викликів, а намагаються жити в умовах світу, що існував до 24 лютого 2022 рокуПолітолог, викладач Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка, експерт з міжнародної політики Петро Олещук розмірковує так:
“Незадоволення роботою міжнародних організацій українська влада висловлювала давно. Щодо Міжнародного комітету Червоного хреста (МКЧХ), то варто згадати “ультиматум”, який минулої осені висував цій організації Андрій Єрмак. Формат евакуації захисників Маріуполя з території заводу “Азовсталь” передбачав обмін українських військових під гарантії ООН та МКЧХ. Представники МКЧХ обіцяли скласти точні списки усіх захисників “Азовсталі”, які погодились скласти зброю та здатися до російського полону. Місія Червоного Хреста мала провести інспекцію умов утримання та поспілкуватися з українськими в’язнями Оленівки, але так цього і не зробила. Будучи відповідальними за долю наших людей, вони не мали права самоусунутись від виконання своїх безпосередніх обов’язків та місії організації, яку представляють”.
Відповідно, 13 жовтня 2022 року українська сторона в особі Єрмака висунула вимогу щодо негайної підготовки та здійснення місії для перевірки стану українських полонених у російському таборі в окупованій Оленівці, нагадує експерт. При цьому, Україна обіцяла повну допомогу та підтримку зі свого боку. Але тоді “Червоний хрест” так і не реалізував свої функції, посилаючись на “перешкоди”.
Аналогічна ситуація з ООН у контексті розслідування теракту в Оленівці, підкреслює Петро Олещук. Зокрема, у січні цього року стало відомо, що в ООН розпустили відповідну місію. Причиною розформування названо відсутність необхідних гарантій безпеки та доступу до місця трагедії. Зрозуміло, що терорист не хоче допустити розслідування теракту, але як все це можна сприймати?
“Ну і, нарешті, ситуація з МОК. Ініціатива допустити російських олімпійців до участі в Олімпіаді в Парижі літом 2024 року під “нейтральним прапором” викликала справедливе обурення в Україні, – зазначає політолог. – Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 29 січня засудив це намагання МОК. Коментуючи черговий російський обстріл Херсона в неділю, голова держави сказав, що на тлі подібних ударів “навіть шокує, що доводиться переконувати міжнародних спортивних бюрократів відмовитися від будь-якої підтримки держави-терориста”. Очевидно, міжнародні організації часто виявляються неготові до нових реалій та викликів, а намагаються жити в умовах світу, що існував до 24 лютого 2022 року. Це ставить питання про необхідність серйозного реформування усіх міжнародних структур, які виявилися неспроможні реагувати на новітні умови, не готові протистояти варварству та агресії таких держав як росія”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — Пентагон назвав країни, армії яких є бойовою силою найвищого рівня.
