Водії зазвичай шукають причини зростання витрат пального у забруднених форсунках, зношеній помпі або паливному фільтрі. Але причина часто криється у лямбда-зонді — датчику, який вимірює, скільки кисню залишилось після згоряння пального. Завдяки цій інформації блок керування двигуном утримує суміш у правильній пропорції.

Щойно лямбда-зонд починає давати неточні дані або відмовляє (помилка P0130), двигун втрачає зворотний зв’язок. Система переходить у захисний режим та перестає точно коригувати подачу пального. Щоб уникнути небезпечного збіднення суміші, блок навмисно її збагачує, орієнтуючись лише на середні, завищені значення. Результат? Витрата пального зростає на 10-30%.

Які наслідки для автомобіля?

Замість того, щоб тонко налаштовувати подачу пального під кожен режим (холостий хід, прискорення), система працює за усередненими параметрами. Це не лише дорого, але й помітно змінює поведінку авто: млява реакція на педаль газу, плавають оберти; у місті та під час довгих поїздок витрата зростає на літр-два на 100 км.

З часом виникає нестабільність суміші (то багата, то бідна), двигун починає працювати ривками. Частина пального не згорає до кінця: у салоні з’являється запах сирого бензину, а каталізатор відчуває підвищене теплове навантаження та швидше виходить з ладу.

Коли варто замінити лямбда-зонд?

Якщо довго ігнорувати несправність, електроніка звикає до спотворених даних й формує неправильні довгострокові корекції. Через це навіть після заміни датчика двигун ще деякий час працює неекономно, поки система не навчиться розрахункам заново. Чим швидше водій замінить несправний лямбда-зонд, тим менше заплатить за пальне та уникне дорогого ремонту каталізатора.