Чим став Бахмут для України та Росії – чому росіяни так нервують через те, що відбувається на Донбасі

Тарас Волиненко

2 роки ago

Під час чергового засідання Ставки, як розповів верховний головнокомандувач Володимир Зеленський, основну увагу приділяли боям на Донбасі: Авдіївка, Бахмут, Вугледар, Мар’їнка, Білогорівка. Що показала зараз ця битва загалом і за Бахмут зокрема? Про що говорить російська істерика із цього приводу – і пропагандистська, і власне військова? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Для країни-агресора Бахмут перетворився на своєрідну “червону ганчірку” Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру “Об’єднана Україна” Ігор Петренко наголошує, що оборона Бахмута – питання, яке перебуває у віданні вищого військово-політичного керівництва України.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Зеленський, Залужний, Сирський прорахували раніше, що за рахунок цієї ефективної оборони ми можемо не просто знищувати максимальну кількість ворогів, а й сковувати сили противника, не даючи можливості розвивати масований наступ на інших напрямках. Плюс – ми отримали час для підготовки резервів, які освоюють, зокрема, важку західну бронетехніку. І в потрібний момент вони розпочнуть контрнаступні дії проти знекровленого ворога”, – пояснює експерт.

У свою чергу, продовжує він, для країни-агресора Бахмут перетворився на своєрідну “червону ганчірку”, дратівливий чинник, політичну мету.

Путін неодноразово ставив дату, до якої його воєнщина має захопити це місто-фортецю. Але дедлайн раз у раз зміщується, кількість жертв у лавах загарбників зашкалює, а просування – мінімальне.

“Безумовно, ми теж зазнаємо втрат. Але ресурси противника “перемелюються” у значно більшій кількості. І це, як і нездатність продемонструвати результат, вже призводить до конфліктів між російським генералітетом і пригожинським ПВК “Вагнер”. Звідси – істерика і військова, і пропагандистська”, – наголошує Ігор Петренко.

Він зазначає, що українське керівництво не ведеться на інформаційно-психологічні операції (ІПСО) росіян, які через різні свої канали качають тему “оборона Бахмута – безглузда, там гине так багато українців, це все амбіції Києва”. Не ведеться на ці ворожі провокації й українське суспільство, тим більше, що логіка оборони Бахмута вже неодноразово пояснювалася.

“Поки нам це вигідно, ми триматимемо Бахмут, – упевнений Ігор Петренко. – Немає сумнівів, що тут є відповідна згода між найвищим військовим та політичним керівництвом. Що також вже не раз наголошувалося. Ну, а якщо противник створить загрозу оточення – ЗСУ відійдуть на заздалегідь підготовлені нові оборонні рубежі. Щоб і далі стримувати ворога, готуючи контрнаступ. У потрібний час, у потрібному місці. Точно – несподівано, як минулого року сталося на Харківщині”.

Росіяни зі своїм “супернаступом” досі тупцюють у районі Бахмута, не зуміли знову захопити Куп’янськ та Ізюм Політичний експерт Богдан Мірошников розмірковує так:

“Вся російська істерика навколо того, що відбувається в Бахмуті і не тільки там, пов’язана з тим, що їм нема чого показувати. Успіхів немає. Перемог немає. Зі своїм “супернаступом” вони досі тупцюють у районі Бахмута, не зуміли (хоч явно дуже хотіли) знову захопити Куп’янськ та Ізюм”.

За словами експерта, можна рапортувати три-чотири рази на тиждень, що “Бахмутнаш”, суті це не змінює.

“Ні, не ваш. Український. Був, є і буде, навіть якщо на якийсь час ЗСУ доведеться звідти відійти, – наголошує Богдан Мірошников. – Але ми продовжуємо тримати місто-фортецю. Роздаючи ворогові “на горіхи”. Невипадково в РФ активізувалися прихована мобілізація”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — хто наполіг на утриманні Бахмута: у РНБО розкрили деталі.