У жовтні 2025 року Україна експортувала 4,5 млн тонн агропродукції, що на 20,8% більше, ніж у попередньому місяці. Агроекспорт залишається важливим фактором підтримки економічної стабільності та національної стійкості, зазначають у парламентському комітеті з питань аграрної та земельної політики. Про це повідомляє пресслужба апарату Верховної Ради України.
Які причини зростання експорту агропродукції?
Серед основних причин зростання обсягів експорту в жовтні 2025 року називають прискорення темпів збирання врожаю. Через погодні умови цьогоріч збирання врожаю сої, соняшнику та кукурудзи було розтягнуто в часі, й у жовтні обсяги зібраного врожаю почали накопичуватися. Також у комітеті звертають увагу на налагодження процедури відсутності 10% експортного мита для виробників сої та ріпаку в межах введених “соєвих правок” та сприятливу кон’юнктуру на ринку соняшникової олії в комбінації зі збільшенням пропозиції насіння соняшнику.
Яка структура експорту агропродукції в жовтні?
“Український клуб аграрного бізнесу” зазначає, що з урахуванням цих факторів, найбільший приріст в експорті продемонстрували олійні культури та продукти їх переробки. Структура експорту продукції АПК в жовтні 2025 року виглядала наступним чином:
- Зернові культури – 2,7 млн тонн (пшениця – 56%, кукурудза – 35% та ячмінь – 8%), зростання до показника попереднього місяця – 9%;
- Олійні культури – 447,1 тис. тонн (соя – 53%, ріпак – 45% та льон – 2%), зростання – 39%;
- Рослинні олії – 510,8 тис. тонн (соняшникова олія – 72%, ріпакова – 18% та соєва – 9%), зростання – 63%;
- Макухи після вилучення рослинних олій – 467,2 тис. тонн (соняшникова – 73%, соєва – 27%), зростання – 66%;
- Інші види агропромислової продукції – 386,1 тис. тонн, зростання – 14%.
За інформацією Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, в розрізі експорту кукурудзи у жовтні найбільшими покупцями української кукурудзи були країни Європейського Союзу, Азії та Африки. Станом на кінець жовтня від початку 2025/26 МР Україна експортувала 1,9 млн тонн кукурудзи. Понад половина всього експорту – 52,2% або 491,2 тис. тонн – припала на ринок Європейського Союзу.
Найбільшим покупцем української кукурудзи у жовтні стала Італія, яка імпортувала 263,1 тис. тонн (28% від загального обсягу). Середня експортна ціна становила $205,6/т. На другому місці – Туреччина з обсягом 168,8 тис. тонн (17,9%) та ціною $209,8/т. Третю позицію посіла Корея, яка закупила 102,6 тис. тонн за ціною $206,6/т.
До топ-10 також увійшли: Нідерланди – 82,8 тис. тонн ($200,2/т); Туніс – 60 тис. тонн ($209,2/т); Лівія – 58 тис. тонн ($203,6/т); Греція – 47,8 тис. тонн ($218,9/т); Іспанія – 46,4 тис. тонн ($211/т); Кіпр – 46,3 тис. тонн ($210,4/т); Єгипет – 31,4 тис. тонн ($204,8/т).
Нагадаємо, що раніше повідомлялося, що з початку дії Закону України № 4536-ІХ, який набрав чинності 4 вересня 2025 року, українські аграрії експортували вже понад мільйон тонн соєвих бобів та насіння ріпаку. Також зазначалося, що Єгипет став основним імпортером українського зерна у жовтні, на нього припало 23,3% від загальної вартості експорту зернових.
За два місяці 2025/26 маркетингового року Україна експортувала 1,456 млн тонн пшениці, що на 28% нижче, ніж за аналогічний період минулого сезону, коли експортували 2,026 млн тонн. У серпні Україна після тривалої перерви відновила поставки соєвого шроту до Єгипту, відвантаживши 18,5 тис. тонн. Раніше аналітики зазначали, що Україна практично втратила ринки пшениці в Азії та Африці, поки зосереджувалася на експорті в Європу, у тому числі повідомлялося про втрату 70% ринку Єгипту.
