Громадськість та окремі політики вимагають, щоб Суверенний фонд Норвегії позбувся своїх інвестицій у ізраїльські компанії, які, на думку цих людей, сприяють армії Ізраїля у Секторі Газа. Про це повідомляє Reuters.

Чому виникає така вимога?

Громадськість та політики вимагають від уряду напередодні виборів позбутись частки Суверенного фонду Норвегії у ізраїльських компаніях, що беруть участь у війні проти Сектору Гази. Соціалістична ліва партія заявила, що підтримає майбутній уряд лейбористів лише в тому випадку, якщо він позбудеться всіх компаній, причетних до того, що вона назвала “незаконною війною Ізраїлю в Газі”.

Яка реакція фонду на ці вимоги?

“Це найгірша криза в моєму житті. Це серйозна ситуація, тому що йдеться про довіру до фонду”, — заявив генеральний директор норвезького Суверенного фонду Ніколай Танген шведській газеті Dagens Industri. В інтерв’ю Reuters минулого тижня Танген виключив можливість своєї відставки, заявивши, що він виконав мандат фонду, як було вирішено парламентом.

З 30 червня фонд позбувся акцій 23 ізраїльських компаній після повідомлень у ЗМІ про те, що він придбав частку в компанії, яка виробляє реактивні двигуни та забезпечує технічне обслуговування ізраїльських винищувачів. За даними фонду, станом на 14 серпня він мав акції 38 ізраїльських компаній на суму 1,85 млрд доларів у таких секторах, як банківська справа, технології, споживчі товари та промисловість.

18 серпня міністр фінансів Єнс Столтенберг заявив, що очікуються подальші виходи з інвестицій. Прихильники виходу з інвестицій в Ізраїлі стверджують, що Норвегія сприяє порушенню міжнародного права, інвестуючи в компанії, що ведуть діяльність на окупованих палестинських територіях.

Вони також стверджують, що офіційний процес виходу з інвестицій, який відповідає етичним принципам, встановленим парламентом, займає занадто багато часу, тоді як прихильники вважають, що це необхідно для забезпечення справедливості. Проте противники виведення інвестицій стверджують, що офіційний процес є необхідним і що виділення однієї країни може порушувати етичні правила.

Суверенний фонд Норвегії є найбільшим у світі, він інвестує доходи Норвегії від нафти і газу за кордоном, щоб не перегрівати внутрішню економіку. Його розмір у 2 трильйони доларів еквівалентний 355 000 доларів на кожного норвежця, чоловіка, жінку і дитину.

Хоча представники фонду заявляють, що можуть впоратися з поточними викликами громадськості, вони переймаються цим у приватному порядку. Агентство Reuters отримало протокол засідання від 6 грудня на підставі запиту про доступ до інформації, про який раніше не повідомлялося. З нього випливає, що оператор фонду Norges Bank Investment Management (NBIM), Рада з етики та міністерство фінансів обговорювали, як збалансувати етичні інвестиції, уникаючи при цьому їх неправильного тлумачення як ворожих дій уряду.

Компанія Coca-Cola готує продаж Costa, найбільшої британської мережі кав’ярень, через шість років після придбання бізнесу з метою зменшення своєї залежності від солодких безалкогольних напоїв. Про це повідомляє SkyNews.

Скільки магазинів має Costa?

За останніми даними, Costa має понад 2000 магазинів у Великобританії та понад 3000 по всьому світу. За повідомленням видання, Coca-Cola співпрацює з банкірами, щоб провести попередні переговори про продаж Costa. Перші переговори вже відбулися з невеликою кількістю потенційних покупців, серед яких приватні інвестиційні компанії.

Які фінансові наслідки продажу?

Інвестиційний банк Lazard був залучений компанією для аналізу варіантів розвитку бізнесу та оцінки зацікавленості потенційних покупців. Орієнтовні пропозиції мають бути подані на початку осені, хоча одне джерело SkyNews застерегло, що Coca-Cola ще може вирішити не продовжувати продаж.

Аналітики заявили, що продаж може призвести до багатомільярдних збитків у розмірі 3,9 млрд фунтів стерлінгів, які Coca-Cola погодилася заплатити за придбання Costa у Whitbread, власника мережі готелів Premier Inn, що котирується на Лондонській фондовій біржі, у 2018 році. Одне із джерел SkyNews, Costa тепер може коштувати лише 2 млрд фунтів стерлінгів у процесі продажу.

Фінансова звітність Costa, подана до Companies House, показує, що в 2023 році — останньому році, за який доступні окремі результати — мережа кав’ярень зафіксувала дохід у розмірі 1,22 млрд фунтів стерлінгів. Хоча це на 9% більше, ніж у попередньому році, це менше, ніж 1,3 млрд фунтів стерлінгів, зафіксованих у 2018 році, останньому році перед тим, як Coca-Cola взяла під свій контроль цей бізнес.

Господарський суд Дніпропетровської області відмовив у позові ТОВ “Аграрна Справа”, яка хотіла через суд отримати врожай озимої пшениці, засіяний на землях квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) міста Дніпро Міністерства оборони. Про це свідчить рішення суду від 11 серпня.

Які обставини справи?

У 2018 році КЕВ та ТОВ “Аграрна Справа” уклали договір щодо спільної обробки земельної ділянки загальною площею 547 га, яка є власністю держави. У кінці 2024 року строк угоди закінчився і КЕВ її розірвав. Водночас “Аграрна Справа” заявила, що наприкінці 2024 року засіяла площу 298 га озимою пшеницею, урожай який мала зібрати у 2025.

Чому суд відмовив у позові?

Суд зокрема встановив, що цей договір фактично приховує орендні відносини земельної ділянки між сторонами договору. І оскільки “КЕВ м. Дніпро, як постійний користувач земельної ділянки державної власності, не наділений правом передавати її іншим особам, зокрема в оплатне користування (оренду), укладення спірного договору, який фактично є договором оренди землі, суперечить вимогам земельного законодавства”. Тому суд відмовив у задоволенні позову.

“Аграрна Справа” з Кропивницького належить Віктору Дешку (керівник) та Сергію Соколану. Нагадаємо: Господарський суд Івано-Франківської області закрив провадження у справі про стягнення з ТОВ “Епіцентр К” на користь Калуської міськради 1,82 млн заборгованості пайового внеску, а також відмовив у позові щодо інфляційних втрат та 3% річних.

Європейські поштові сервіси оголосили про тимчасове припинення доставки посилок до США, де з кінця серпня набудуть чинності нові тарифи на імпорт товарів вартістю менше 800 доларів. Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Politico.

Які зміни запроваджуються?

У липні президент США Дональд Трамп скасував звільнення від оподаткування імпорту товарів низької вартості, відомих як de minimis. Рішення набуде чинності з 29 серпня.

Які країни вже призупинили доставку?

Національні поштові служби Франції, Іспанії, Німеччини та Великої Британії заявили, що з наступного тижня тимчасово призупинять доставку посилок до США, щоб підготуватися до нових заходів. Бельгійська поштова служба Bpost вже припинила доставку посилок до США з п’ятниці.

“Призупинення буде діяти протягом часу, необхідного для вжиття необхідних оперативних заходів з метою виконання нових зобов’язань Сполучених Штатів”, – заявила в п’ятницю національна поштова служба Іспанії Correos.

Тарифи на невеликі посилки вводяться саме в той момент, коли США та Європейський Союз уклали нову торговельну угоду, щоб покласти край місяцям ескалації напруженості через тарифи між двома блоками.

Докладніше про угоду ЄС-США і про те, чому вона може мати позитивні наслідки для України, читайте у статті Вероніки Мовчан Поступки ЄС на користь України: які наслідки матиме торговельна угода Євросоюзу та США.