Чому генетично модифіковані продукти викликають суперечки?

Тема генетично модифікованої їжі знову повертається у топ новин. Поки парламентарі сперечаються щодо законодавчого регулювання, споживачі продовжують шукати на полицях позначки “Без ГМО”. Але чи справді ці продукти заслуговують на свою погану репутацію? На це питання відповідає професор та дієтолог Олег Швець у своєму дописі у Facebook.

Які переваги генетично модифікованих культур?

Люди тисячоліттями займалися “модифікацією”, схрещуючи рослини для кращого врожаю. Проте традиційна селекція – процес повільний. Генна інженерія змінила правила гри, дозволивши вводити нову ДНК у клітини рослин для надання їм конкретних властивостей. Перший такий комерційний продукт, помідор, з’явився ще у 1994 році. Сьогодні ГМ-культури – це інструмент продовольчої безпеки, який допомагає нагодувати населення планети, особливо в регіонах зі складним кліматом.

Виробники не просто так обирають цей шлях. Генетична модифікація дає конкретні плюси:

• Стійкість та економія: Такі культури краще витримують посуху, спеку та засолені ґрунти. Вони толерантні до шкідників, що дозволяє фермерам використовувати менше пестицидів.
• Привабливість: ГМ-яблука чи картопля менше темніють та псуються, що зменшує кількість харчових відходів.
• Користь: Науковці можуть підвищувати поживну цінність. Яскравий приклад – “золотий рис”, збагачений вітаміном А.

Більшість побоювань щодо ГМО наразі не знайшли наукового підтвердження, хоча дослідження тривають.

Які ризики пов’язані з ГМО?

Ризик алергій є лише якщо перенесено ген алергену (наприклад, від горіха до сої). Проте такі ризики оцінюються ще до виходу продукту на ринок. Щодо зміни ДНК людини, це міф. ДНК їжі (чи то ГМО, чи звичайна) руйнується у травній системі та не вбудовується у наш геном. Доказів того, що ГМО підвищують ризик раку, наразі немає.

Як розпізнати ГМО в магазині?

Українське законодавство, як і європейське, зобов’язує маркувати продукцію, якщо вміст ГМО перевищує 0,9%. Найпоширеніші ГМ-культури у світі: картопля, соя, кукурудза, ріпак (канола), цукровий буряк, томати та рис. Варто бути уважними до складних продуктів: кукурудзяний сироп у солодощах, крохмаль у соусах чи соєва олія в майонезі часто можуть бути похідними генетично модифікованих рослин.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.