Site icon Companion UA

Іран зацікавився Україною: чи здатний Тегеран умовити Москву на мир

fedfebaccc

fedfebaccc

Заступник глави адміністрації президента Ірану Ебрахіма Раїсі з політичних питань Мохаммад Джамшиді оголосив у середу, що президент Франції Еммануель Макрон попросив Іран виступити посередником у врегулюванні російсько-українського конфлікту. Він підкреслив, що саме після низки консультацій до Москви була направлена мирна ініціатива разом із важливим посланням міністра закордонних справ Ірану Хоссейну Аміру-Абдоллахіяну. Про що говорять такі заяви та дії Ірану? До чого вони можуть призвести? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Подібні спроби знаходження “компромісних мирних рішень” поки що обмежуватимуться лише саморекламою Доктор політичних наук, професор Валентин Якушик виділив низку моментів, які ховаються за повідомленнями з Тегерана про прохання президента Франції Емманюеля Макрона до керівництва Ірану виступити посередником у військовому конфлікті на території України.

1. Запланований та взаємоузгоджений між Іраном та Францією “витік конфіденційної інформації” спрямований на поступове формування стійкого образу миротворців в особі керівництва Франції та Ірану, а також посилення реального потенціалу миротворчих ініціатив (для різних регіонів світу), що походять від цих країн. При цьому політичний статус цього “витікання” різко контрастує зі статусом та наслідками щодо недавнього “витікання” через французьку пресу відомостей про деякі деталі московських переговорів президента Макрона у лютому 2022 року. Після того односторонньо санкціонованого “витікання” на кілька місяців припинилися будь-які прямі контакти між президентами двох країн.

2. Це інформаційний привід для привернення уваги до важливості для Заходу співпраці з Іраном, зокрема відтворення “ядерної угоди” з Іраном та формування передумов для поступового посилення впливу прозахідної фракції в іранській ісламській політичній системі. Слід враховувати, зазначає експерт, що сучасна іранська геополітична і геоекономічна стратегія коливається між двома підходами, що протистоять один одному:

а) досягненням помірного порозуміння із Заходом при знятті з Ірану основних фінансово-економічних та організаційно-політичних санкцій і, як наслідок цього, величезному зростанні обсягів експорту іранських вуглеводнів на світовий ринок;

б) формуванням широкого антизахідного альянсу під час переходу від тактичного та “точкового” співробітництва Ірану з російським керівництвом до багатостороннього стратегічного євразійського співробітництва.

3. У Західній Європі та в Азії активізуються політичні та економічні сили, що виявляють “втому” від найжорстокішої руйнівної війни в центрі Європи – і готові до певного обережного протистояння з прихильниками безкомпромісної війни до переможного кінця.

4. Подібні спроби знаходження “компромісних мирних рішень” поки що обмежуватимуться саморекламою тих чи інших керівників країн, які мають суттєву міжнародну суб’єктність.

5. Найближчим часом (у вересні – листопаді 2022 року) навряд чи є реальні перспективи для невідкладного припинення кровопролиття та подальшого руйнування інфраструктур господарського життя України (якщо тільки в політику не втрутиться трагедія світового масштабу, що перевершує за своїми наслідками Чорнобильську аварію). Лише за результатами запеклих боїв, які нині нині на півдні, сході і півночі України, мабуть, будуть зроблені нові спроби сформулювати концептуальні та практичні основи тимчасових компромісних рішень. Але їхніми авторами та носіями будуть уже інші геополітичні гравці, вищого рангу, констатує Валентин Якушик.

Ініціатива Ірану продиктована головним його інтересом – переукласти вигідну для себе “ядерну угоду” із Заходом На думку керівника Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків, адвоката Михайла Дяденка, новина про залучення Ірану у спробу побудувати діалог між Києвом та Москвою доводить, що ситуація в Україні, війна, розпочата РФ, впливає на більшість світових процесів.

“Немає сумнівів, що ця ініціатива Ірану насамперед продиктована його інтересами. Головний з яких – переукласти вигідну для себе “ядерну угоду” із Заходом. Зрозуміло, що якщо її не буде, ситуація на нафтовому ринку може бути складною для ЄС. Втім, Тегерану теж доведеться не солодко, адже санкції не просто триватимуть, а й можуть посилитись”, – пояснять експерт.

Також, продовжує він, Іран зацікавлений у розширенні співробітництва з Росією. Адже обидві країни фактично є ізгоями.

“Зараз активно обговорюється інформація про нібито поставлені в РФ іранські безпілотники. Якщо вона офіційно підтвердиться, противники “ядерної угоди” можуть увімкнути додаткові важелі, щоб її зірвати, – прогнозує Михайло Дяденко. — З огляду на вищесказане деякі миротворчі зусилля Тегерана зрозумілі. Наскільки вони будуть вдалими – важко сказати. Ми пам’ятаємо історію зі збитим українським літаком, в якій Іран повівся, м’яко кажучи, не найкращим чином щодо нашої країни”.

Експерт вважає, що посередництво Ірану навряд чи дасть результати.

“Зрозуміло, що Франція (та й увесь ЄС) хоче укласти “ядерну угоду”, щоб знизити напругу на ринку енергоносіїв. Як відомо, деякі країни Заходу дуже хочуть посадити Київ і Москву за стіл переговорів. І йдуть вже навіть на такі екстравагантні заходи, як залучення як посередник Ірану. Ведуться пошуки будь-яких варіантів, щоби припинити війну. Переконати Путіна у необхідності мирних переговорів на адекватних умовах. Але поки що умови, які висуває Москва, залишаються неприйнятними”, – резюмує Михайло Дяденко.

Читайте також на порталі “Коментарі” — чому Зеленський присоромив Європу – чи наважиться ЄС на посилення обмежень щодо росіян.

Exit mobile version