Кабмін реагує на корупцію в “Енергоатомі”

Реагуючи на викриття масштабної корупційної схеми в межах операції “Мідас”, Кабмін ухвалив низку рішень щодо “Енергоатому”, які можуть призвести до одного з найбільших ударів по реформі корпоративного управління. Про це в колонці для ЕП повідомив незалежний консультант з корпоративного управління Олександр Лисенко.

Лисенко нагадав, що, реагуючи на ситуацію з корупцією в “Енергоатомі”, 11 листопада прем’єр-міністерка Юлія Свириденко оголосила три рішення уряду: достроково припинити повноваження наглядової ради; доручити Мінекономіки за тиждень подати пропозиції щодо нового складу ради; провести терміновий аудит “Енергоатому”.

Які наслідки матимуть нові рішення уряду?

Він зазначає, що того ж дня було ще одне рішення, про яке Свириденко не згадала публічно. Його суть, за словами Лисенка, – у повному нівелюванні інструменту оцінювання діяльності наглядових рад держкомпаній: для всіх стратегічних держкомпаній, а не лише “Енергоатому”. “Це разом зі способом реалізації перших двох пунктів, має всі ознаки, які можуть призвести до одного з найбільших за всю історію ударів по реформі корпоративного управління”, – написав експерт.

За його словами, 11 листопада уряд ухвалив постанову, згідно з якою на період воєнного стану оцінювання здійснюється виключно суб’єктом управління. Таким чином, тепер міністерства можуть самостійно визначати, наскільки рада ефективна без незалежних консультантів.

Чи є законність у нових рішеннях?

“Фактично це означає повернення до ручного управління, адже відтепер будь-яку наглядову раду можна звільнити за рішенням профільного міністерства, якщо воно в межах оцінки захоче дійти висновку про її “неефективність”, як це і було до реформи 2024 року”, – підкреслив Лисенко.

Він додає, що законність такого рішення уряду викликає сумніви, оскільки закон, який запровадив реформу корпоративного управління у 2024 році, чітко визначив перелік винятків, що можуть застосовуватися під час дії воєнного стану. Жоден із них не стосується оцінювання діяльності наглядових рад, резюмує Лисенко.

Він також звернув увагу на рішення уряду щодо призначення нової наглядової ради за тиждень. Мінекономіки заявило, що разом із партнерами G7 подасть уряду новий склад ради вже за тиждень. Також повідомили про початок роботи зі списками кандидатів і залучення радника (рекрутера).

Однак, за словами Лисенка, чинні процедури, визначені законом і постановами, передбачають: офіційне рішення про початок відбору; конкурсне обрання рекрутера; публікацію оголошення з вимогами до кандидатів; прийом заявок і їхню оцінку; формування шортлиста номінаційним комітетом; затвердження урядом. Зазвичай, за словами експерта, цей процес триває не менше трьох місяців, а пройти цю процедуру за сім днів в межах чинного порядку неможливо.

Експерт також зазначив, що протягом кількох місяців уряд не затверджує зміни, спрямовані на підвищення прозорості та якості відбору членів наглядових рад, попри те, що це маяком МВФ. Водночас зазначені зміни до постанови щодо оцінювання діяльності наглядових рад були ухвалені миттєво.

Читайте детальніше у колонці: Провал корпоративного управління в “Енергоатомі” став ударом по всій реформі

Читайте також: Від міністра до “смотрящих”: як працювала схема розкрадання “Енергоатома” та хто за нею стоїть

Цей запис оприлюднено в Економіка автором Тарас Волиненко. Додати до закладок постійне посилання.

Про автора Тарас Волиненко

Журналіст з понад 15-річним досвідом. Закінчив факультет журналістики Національного університету імені Тараса Шевченка у 2010 році. Працював у провідних українських ділових медіа, де висвітлював теми фінансів, ринку праці, інвестицій та малого бізнесу. Сьогодні спеціалізуюся на аналітиці економічних процесів в Україні та їхньому впливі на щоденне життя громадян.