Казахстан самостійно будує ТЕЦ без Росії

Казахстан розпочав самостійне будівництво теплоелектроцентралей у трьох містах країни, відмовившись від допомоги Росії. Про це повідомив прем’єр-міністр Казахстану Олжас Бектенов, передає The Moscow Times.

Чому Казахстан відмовився від російської допомоги?

Спочатку про будівництво об’єктів, яке оцінювалося в $2,7 млрд, Казахстан домовився з Росією. “Поки ми не отримали точної інформації про надання гарантованого здешевленого фінансування з російської сторони, тому в Кокшетау ми вже почали самотужки будувати, не звертаючись ні до кого”, – сказав Бектенов.

Він додав, що за двома іншими ТЕЦ – у Семеї та Усть-Каменогорську потужністю по 360 МВт (у Кокшетау – 240 МВт) – Казахстан поки чекає на відповідь від російської сторони. “Якщо найближчим часом відповіді не буде, теж розглядатимемо варіанти самостійної реалізації цих проєктів”, – заявив Бектенов, зазначивши, що довгого очікування влада собі дозволити не може, оскільки “потрібні і тепло, і електроенергія”.

Які були умови початкової угоди з Росією?

Домовленість про будівництво ТЕЦ на території Казахстану було укладено в листопаді 2023 року під час візиту президента РФ Владіміра Путіна до країни. Згідно з договором, фінансування проєкту, який оцінювався у $2,7 млрд, забезпечують російські банки. Вони мали надати кредити терміном на 15 років.

Однак наприкінці травня заступник прем’єр-міністра Казахстану Роман Скляр повідомляв про труднощі у фінансуванні проєкту. “Існує проблема щодо субсидування процентної ставки за обладнанням, тому ми зараз продовжуємо переговори, коли це питання вирішиться. Інвестор може змінитись, звичайно, якщо Росія не виділить коштів”, – сказав тоді він.

Які альтернативи розглядає Казахстан?

Згодом заступник голови Міненерго Казахстану Бахитжан Ільясов повідомив, що пошук інвесторів ще триває. За його словами, Астана може залучити для цього енергетичні компанії з Китаю та Південної Кореї.

Нагадаємо: Російська державна атомна корпорація “Росатом” була обрана для керівництва над міжнародним консорціумом з будівництва першої атомної електростанції в Казахстані.

Цей запис оприлюднено в Економіка автором Тарас Волиненко. Додати до закладок постійне посилання.

Про автора Тарас Волиненко

Журналіст з понад 15-річним досвідом. Закінчив факультет журналістики Національного університету імені Тараса Шевченка у 2010 році. Працював у провідних українських ділових медіа, де висвітлював теми фінансів, ринку праці, інвестицій та малого бізнесу. Сьогодні спеціалізуюся на аналітиці економічних процесів в Україні та їхньому впливі на щоденне життя громадян.