Сьогодні, 28 липня, стало відомо, що Олександра Клименка офіційно призначили на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про що свідчить це призначення? Чого чекати від нового глави САП? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Кандидатура вже голови САП – Олександра Клименка не викликає сумнівів Адвокат АТ “Vi Vates”, аналітик права Українського інституту політики Ігор Печенкін не сумнівається, що терміновість призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (яка є структурним підрозділом Офісу Генерального прокурора України) пов’язана із запитом суспільства на реальну антикорупційну реформу та ефективні результати роботи. Адже очікування задекларованих посадок не виправдалися.
“До того ж, – продовжує експерт, – така реформа є зобов’язанням України перед міжнародними партнерами (країнами, структурами та донорами). І, на жаль, раніше ці реформи стали негативним маркером управлінської спроможності керівництва крани впливати на негативні процеси застосування старих підходів у публічному управлінні, діяльності правоохоронної та судової систем”.
Процес проведення конкурсу, обрання та юридичної фіксації результатів його реалізації викликає, за словами Ігоря Печенкіна, безліч питань у суспільства. У тому числі, у ракурсі можливостей блокування таких процедур з боку корумпованих чиновників, наближених до процесу прийняття рішень.
“Сама кандидатура вже голови САП – Олександра Клименка, який під час конкурсу набрав найвищий бал із усіх учасників (246 балів), не викликає сумнівів як у конкурсної комісії, так і у його колег, які мали можливість у реальному часі бачити його компетенцію та результати роботи. За останні дванадцять років слідчої роботи він зарекомендував себе з позитивного боку компетентним фахівцем і неупередженою людиною. Незважаючи на відносно молодий вік (35 років), досвіду слідчої роботи та ефективності в цьому йому вистачає, що позитивно оцінювалося колегами та безпосереднім його керівником – Артемом Ситником”, – наголошує експерт.
Він нагадує, що серед кримінальних проваджень, до розслідування яких залучили Клименка, звучать такі гучні прізвища як Насіров, Татаров, Гладковський.
“Як кажуть інсайди, з боку заступника генпрокурора Олексія Симоненка в процесі слідства щодо заступника керівника ВП Олега Татарова розслідування необґрунтовано передавалося з НАБУ до СБУ, що надалі викликало його зупинку. Це викликає підозри в ангажованості та упередженості Симоненка. Що, з урахуванням заяв деяких американських політиків, зокрема Вікторії Спартц, ставить під сумнів його подальше перебування в керівництві Офісу Генерального прокурора та подальші кадрові зміни, – зазначає Ігор Печенкін. – Щодо ставлення до таких заяв та участі у цьому керівника ВП Єрмака – на це теж слід відповідати. Необхідність вирішення таких проблем зокрема, а також реального ефектного реформування антикорупційної політики та участі у цьому правоохоронних органів загалом назріла давно”.
Ще одну вимогу для подальшої євроінтеграції виконано Політолог, викладач Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка Петро Олещук розмірковує так:
“Призначення Олександра Клименка – важливе рішення, яке довгий час очікували не лише в Україні, а й за її межами. Зокрема призначення керівника САП за результатами конкурсу – важлива умова для України для початку переговорів про вступ до ЄС”.
Експерт нагадав, що в одному зі своїх звернень до нації президент Володимир Зеленський закликав керівництво прокуратури завершити це призначення у найкоротші терміни.
“Процес зрушив із мертвої точки та завершився необхідним кадровим рішенням, – продовжує Петро Олещук. – Ще одну вимогу для подальшої євроінтеграції виконано. Хоча антикорупційні органи працювали і раніше, навіть без керівництва, зараз від них варто очікувати на підвищення ефективності. Завдання боротьби з корупцією не зникли й за умов війни”.
За те, що у нас з’явився новий голова САП, дякувати треба Заходу, а не “високій” правовій культурі нинішньої української влади На думку кандидата політичних наук, полексперта Дмитра Гаврилюка, призначення Клименка свідчить насамперед про те, що Україна хоч і не рівномірно, але рухається у бік утвердження правової держави. Саме тієї держави, з якою бажають співпрацювати США, ЄС, НАТО.
“Призначення Клименка – це логічне та правове призначення, яке має бути реалізоване не лише формально, а й безпосередньо, – наголошує експерт. – Вважаю, що повномасштабне вторгнення не могло бути виправданням для Генеральної прокуратури. Затягування із призначенням Клименка просто пролонгувало інституційну кризу ланки прокуратури в Україні. І, зрештою, делегітимізувало як саму ГПУ, так і Офіс президента України, який через свого “керуючого” системно каламутить воду щодо “кадрової фільтрації” у важливих інститутах у державі (особливо якщо це суд чи прокуратура)”.
Дмитро Гаврилюк вважає, що за призначення Клименка ми можемо дякувати не тільки антикорупційному лобі в громадському секторі, яке тривалий час нагадувало про обіцянку влади призначити нового керівника САП, а й міжнародних партнерів України, особливо ЄС, який взяв слово про це призначення з президента Зеленського ( ввівши відповідну умову для набуття Україною статусу кандидата в члени Євросоюзу).
“Відповідно, за те, що в нас з’явився новий голова САП, дякувати треба Заходу, а не “високій” правовій культурі нинішньої української влади. Це раціональна критика та війна не може бути фільтром, яким влада може покривати свої правові факапи”, – упевнений експерт.
На його думку, САП продовжуватиме рухатися в межах своїх визначених законом завдань та повноважень. Особливо, наголошує Дмитро Гаврилюк, це стосується таких повноважень як:
– представництво інтересів громадянина чи держави у суді у випадках, передбачених Законом України “Про прокуратуру” та пов’язаних з корупційними чи пов’язаними з корупцією правопорушеннями;
— Існування в рамках реалізації функцій САП міжнародного співробітництва.
“Прогнозую, що САП візьметься із завзятістю за українських корупціонерів, які намагалися і намагаються нагрітися на війні на горі українців, які втратили роботу, будинок, своїх близьких”, – констатує експерт.
Читайте також на порталі “Коментарі” – війна в Україні: перед яким вибором опинився Захід – чому почалися розмови про “втому”.
