Кредит на $60 мільйонів: Укрексімбанк та зв’язки з ДНР

Зобов’язання за кредитом у 60 мільйонів доларів, який Укрексімбанк видав Сергію Брюховецькому, виконуються не повністю через штрафні санкції. Про це повідомляють журналісти Схем (Радіо Свобода). Йдеться про бізнес тестя народного депутата від ОПЗЖ Федора Христенка, який у 2021 році отримав у Укрексімбанку валютний кредит під заставу – столичний ТРЦ SkyMall, за який роками точиться боротьба у декількох юрисдикціях.

Яка доля кредиту, виданого тестю Христенка?

У 2021 році Схеми розповіли про видачу цього кредиту у своєму розслідуванні. У новому матеріалі журналісти піднімають питання долі кредиту, виданого чотири роки тому тестю Христенка. СБУ підозрює його в державній зраді, співпраці з ДНР та ФСБ, а також щодо перспектив конфіскації заставного майна – київського ТРЦ. Укрексімбанк не відповів на запит про те, чи сплачуються зобов’язання за цим кредитом. У відповідь на запит журналістів у фінустанові зазначили, що не можуть розголошувати відомості, захищені банківською таємницею. Однак джерела журналістів в Укрексімбанку на умовах анонімності повідомили, що позичальник сплачує по кредиту, але не повністю виконує платіжні зобов’язання, через що має штрафні санкції.

Чи планує банк звертатися до суду?

Водночас у державному банку поки не планують йти до суду, бо сподіваються з часом все ж стягнути кошти з позичальника. У банку заявили, що “всі ключові службові особи, що брали участь у прийнятті рішення з кредитування, наразі в установі не працюють”. І додали, що внесли зміни у внутрішні правила. “За результатами проведених перевірок та службових розслідувань, Банком, серед іншого, внесені зміни до внутрішніх нормативних документів щодо змін та підходів, які унеможливлюють виникнення подібних випадків у майбутньому”, – йдеться у відповіді.

Схеми також звернули увагу, що у ТРЦ SkyMall, який став заставою по великому валютному кредиту, з’явились нові співвласники. Відповідно до даних аналітичної системи YouControl, у компанії Славіан, яка є власницею ТРЦ SkyMall через іншу фірму Оптова мережа 2011, бенефіціаром якої через кіпрський офшор Napstor Limited був лише Брюховецький, з’явилося ще двоє співвласників.

Це громадянин Великої Британії Марк Родес, що проживає на Кіпрі, та громадянин Ізраїлю Ігор Корев. Ці зміни зафіксовані в YouControl 1 серпня цього року – через два тижні після оголошення підозри Христенку 21 липня. Хоча ще 22 липня, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юросіб та підприємців, кінцевим бенефіціарним власником значився одноосібно Брюховецький.

Змінились і частки в Славіані: у тестя Христенка – лишилось всього 30% компанії, стільки ж у Родеса – при чому, відповідно до структури власності, це сталось ще у листопаді 2021 – і 40% у Корева, з вересня 2024. Хоча ані в кіпрському, ані в українському реєстрі в той період це не було відображено.

Схеми стверджують, що ці нові співвласники ТРЦ SkyMall теж мають зв’язки з РФ. За українським законодавством, приховування інформації про кінцевих бенефіціарних власників, яке відбулося у Славіан щонайменше з 2021 по 2025 рік, є порушенням, за яке може бути штраф та навіть зупинення фінансових операцій.

Крім того, це порушує і пункти генерального кредитного договору на $60 мільйонів, в якому прописаний обов’язок позичальника повідомляти державний банк про такі зміни.

У розслідуванні Схеми розповіли про тестя Христенка Сергія Брюховецького, з бізнес-зв’язками в угрупованні ДНР. Це не завадило йому у 2021 році отримати від державного Укрексімбанку кредит на 60 мільйонів доларів для купівлі торговельного центру SkyMall у Києві.

Під час дослідження питання на знімальну групу Схем за вказівкою голови правління банку Євгена Мецгера напали директор департаменту банківської безпеки Укрексімбанку Ігор Тельбізов та начальник управління внутрішньої безпеки установи Олег Осіпов. Вони силою забрали картки з відзнятим матеріалом і намагалися видалити його, але зрештою журналістам вдалось його відновити.

Згодом Мецгера, Тельбізова та Осіпова суд визнав винними, зокрема, у перешкоджанні законній професійній журналістській діяльності, всі вони отримали штрафи. Євген Мецгер написав заяву про звільнення, яке того ж дня схвалила наглядова рада Укрексімбанку. Пізніше він очолив Укрфінжитло – компанію, що реалізує державні програми доступного іпотечного кредитування для населення, зокрема програму “єОселя”.

17 березня 2025 року Київський апеляційний суд закрив провадження у справі нападу на журналістів у зв’язку зі спливом термінів притягнення до відповідальності Євгена Мецгера, Ігоря Тельбізова та Олега Осіпова. Колегія суддів задовольнила клопотання обвинувачених і звільнила їх від кримінальної відповідальності.

Після публікації розслідування Схем про багатомільйонний валютний кредит прокурор Офісу генерального прокурора відкрив провадження за статтею “фінансування тероризму”. Досудове розслідування здійснює Головне слідче управління Служби безпеки України.

Федір Христенко у 2019 році був обраний народним депутатом від партії “Опозиційна платформа – За життя” за виборчим округом в Бахмутському районі Донецькій області. Після 24 лютого Христенко публічно не засуджував російську агресію. Він виїхав з України 14 лютого 2022 року. У вересні 2025-го в СБУ повідомили про його затримання. За матеріалами справи, парламентар тривалий час був агентом ФСБ РФ, зокрема ще у 2014 році брав участь в організації проросійських протестів у Донецьку та продовжував підривну діяльність в інтересах Росії й надалі.

“Як встановило розслідування, Федір Христенко був завербований ФСБ РФ ще за часів Януковича і наразі перебуває у тісному зв’язку із Юрієм Іванющенком (відомим як Юра Єнакієвський), котрий є резидентом ФСБ та “смотрящим” від російської спецслужби за ДНР“, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо: Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заочно взяв під варту екснардепа Юрія Іванющенка, підозрюваного у справі щодо корупційного заволодіння землею на ринку “Столичний” у Софіївській Борщагівці. Екснардепа від Партії Регіонів Юрія Іванющенка, підозрюваного у легалізації 18 га державної землі на понад 160 млн грн, оголосили у розшук. У вересні правоохоронці викрили схему заволодіння та подальшої легалізації 18 га землі державної власності ринковою вартістю понад 160 млн грн.

Цей запис оприлюднено в Економіка автором Тарас Волиненко. Додати до закладок постійне посилання.

Про автора Тарас Волиненко

Журналіст з понад 15-річним досвідом. Закінчив факультет журналістики Національного університету імені Тараса Шевченка у 2010 році. Працював у провідних українських ділових медіа, де висвітлював теми фінансів, ринку праці, інвестицій та малого бізнесу. Сьогодні спеціалізуюся на аналітиці економічних процесів в Україні та їхньому впливі на щоденне життя громадян.