Глави МЗС країн G7 (Великої сімки) закликали самопроголошеного президента Республіки Білорусь (РБ) Олександра Лукашенка припинити втягувати Білорусі у війну проти України. У комюніке зустрічі міністрів закордонних справ G7, оприлюдненому на сайті МЗС ФРН, зазначається, що на РБ накладуть “величезні додаткові санкції”, якщо офіційний Мінськ і надалі дозволятиме російським збройним силам використовувати територію Білорусі для запуску ракет по Україні. Тим часом Генштаб ЗСУ повідомляє, що з території РБ зберігається загроза завдання нових ударів противником і застосування ударних БпЛА, а також там триває прийом і розміщення російських військовослужбовців. Як Україна та Захід можуть покарати Білорусь? Наскільки великі погрози з її боку? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Є всі ознаки того, що Білорусь рано чи пізно може бути втягнута у війну безпосередньо Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, експерт РНБО у 2001-2011 рр. з питань заморожених конфліктів у Євразії (у тому числі Молдова-Придністров’я) Віталій Кулик пояснює:
“Лукашенко продовжує балансувати. Він ходить по тонкому льоду. У пряму війну наразі не втягується, але надає РФ територію РБ для атак на Україну, проведення розвідки, підготовки російських “чмобіків” (від “часткова мобілізація”). Зараз Росія активно використовує військову інфраструктуру Білорусі як навчальну для мобілізованих, яких потім використовує на півдні чи сході України”.
На думку експерта, є небезпека великого вторгнення з боку РБ.
“Є всі ознаки того, що Білорусь рано чи пізно може бути втягнута у війну безпосередньо. Не так для захоплення територій, власне окупації (на це спільних сил білорусів та росіян, які можуть розпочати вторгнення на північну частину України, навряд чи вистачить), як для відтягування наших угруповань з того ж півдня. Тож тут мова скоріше про сковування наших сил та засобів. Що й так уже робиться нескінченними навчаннями на території РБ, що змушує нас тримати чималий контингент ЗСУ на тому напрямі”, – зазначає Віталій Кулик.
Коментуючи те, що Захід в особі “Великої сімки заявляє про намір посилювати санкційний режим щодо Білорусі, експерт нагадав – Мінськ уже зробив стільки антидемократичних кроків, що санкції йому не такі страшні, як тій же Росії.
“Дійсним аргументом проти Лукашенка є пряме чи опосередковане інформування його, що у разі втягування РБ у вторгнення в Україну він ризикує отримати партизанський рух у себе на території. Причому не лише в особі білорусів, які готові боротися з цим режимом, а й – добровольців з різних країн, – наголошує Віталій Кулик. – Я не виключаю також у разі загострення ситуації превентивних ударів по території РБ (як з боку України, так і з боку країн НАТО), а саме – по аеродромах і точках концентрації ракет для локалізації загроз”.
Навіть без західних санкцій офіційний Мінськ розуміє, що участь у безпосередній агресії ні до чого доброго для лукашенківського режиму не приведе Політолог, співзасновник консалтингової компанії Good Politics Максим Джигун зазначає, що Білорусь – країна, яка давно знайома з таким явищем, як санкції. Через свою політику встановлення авторитарної влади без шансів на демократію, без свободи слова, з тотальною залежністю від РФ, з перетворенням на російські придаток.
“Швидше за все, РБ опинилася в такій ситуації саме тому, що свого часу обрала орієнтир не на Захід, не в Європу, а на Росію назад у радянське минуле. І тепер пожинає плоди. І заява глав зовнішньополітичних відомств країн G7 про можливість нових санкцій проти Білорусі навряд чи якось вплинуть на режим Лукашенка. Той здатний виживати завдяки російській підтримці та протекторату”, – пояснює політолог.
На його думку, Білорусь слід розглядати як країну, яка лише виконує волю Росії.
“Втім, не в усьому, – уточнює експерт. – Як бачимо, змусити Лукашенка до прямого нападу на Україну Кремлю поки що не виходить. Навіть без західних санкцій офіційний Мінськ розуміє, що участі у безпосередній агресії, відправлення своїх військових на війну в Україні, ні до чого доброго для лукашенківського режиму не призведе. Надання їм території РБ для російських військ – і для обстрілів України, і для навчань – це й така точка неповернення. За те, що в РБ знаходяться російські війська, літаки, артилерія, за надання білорусами їм свого озброєння, за обстріл нашої країни з території Білорусі – доведеться нести відповідальність. Рано чи пізно. Але напад саме білоруської армії на Україну точно обернеться катастрофою і для цієї армії, і для Лукашенкового режиму, і взагалі для РБ”.
Максим Джигун вважає важливим, щоб представники G7 сприймали саме Росію як головну винуватку, у тому числі те, що відбувається у Білорусі. І тиснули саме на країну-агресора.
“Та сама економічна залежність РБ від РФ – критична. І падіння путінського режиму автоматично призведе до падіння режиму Лукашенка в Білорусі, – упевнений політолог. – При цьому, звісно, з Лукашенком варто спілкуватися. Принаймні, артикулювати йому всі ті проблеми, які на нього чекають, якщо він все ж таки зважиться безпосередньо вплутуватися в цю війну”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — в історії про “брудну бомбу” поставлено крапку: як подолати ядерний та енергетичний шантаж РФ.
