Магній: чи дійсно він допомагає зі сном?

Що таке магній?

Магній — це мінерал, без якого наше тіло не може функціонувати належним чином. Оскільки організм не виробляє його самостійно, ми отримуємо магній з їжі, такої як шпинат, броколі, горіхи, бобові та риба. Жінкам потрібно приблизно 310–320 міліграм на добу, а чоловікам — 400–420 міліграм. Проте, за даними США, половина людей у світі отримує значно менше цього мінералу.

Чому магній допомагає заснути?

Магній діє як природний «релаксант»: він заспокоює нервову систему, впливаючи на ті ж рецептори, що й деякі снодійні, допомагає м’язам розслабитися, зменшує нічні спазми та прояви синдрому неспокійних ніг.

Які результати наукових досліджень?

Дані досліджень суперечливі. Спостереження показують, що люди з нормальним рівнем магнію зазвичай сплять краще. Серйозні дослідження підтверджують, що ефект є, але він не завжди значний. У літніх людей магній дійсно покращував сон, зменшуючи рівень кортизолу (гормону стресу), прискорюючи засинання та підвищуючи якість відпочинку. Інше дослідження вказує на те, що форма L-треонат позитивно впливає на глибокий сон, настрій та концентрацію.

Однак, якщо магнію в організмі достатньо, добавки можуть не дати жодного ефекту. Дефіцит магнію точно пов’язаний із проблемами зі сном і втомою вдень.

Чи є побічні ефекти?

Так, хоча й рідко, можуть виникати діарея та дискомфорт у шлунку, а також небажані реакції при проблемах із серцем чи нирками. Тому краще проконсультуватися з лікарем. Важливе правило: не більше 350 міліграм добавок на добу.

Що робити, якщо не спиться?

Магній може бути допоміжним засобом, але не панацеєю. Рекомендується налаштувати гігієну сну: забезпечити темну прохолодну кімнату, уникати гаджетів перед сном та дотримуватися стабільного графіка. Якщо проблеми хронічні, слід звернутися до спеціаліста. Найефективнішим методом є когнітивно-поведінкова терапія.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині потрібно обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.