Напруга між США та КНР знову зростає – до чого призвів інцидент зі шпигунською повітряною кулею

Тарас Волиненко

2 роки ago

Китайська Народна Республіка (КНР) висловила невдоволення і протест після того, як американський реактивний винищувач F-22 атакував висотний китайський аеростат, який останніми днями наробив чимало переполоху в США. Даний літальний об’єкт вже призвів до напруги і без того непростих відносин між США та КНР, навіть став причиною скасування наміченого на 5-6 лютого візиту до Пекіна держсекретаря США Ентоні Блінкена. В американській та китайській пресі виходять взаємозвинувачуючі статті у ракурсі російсько-української війни. КНР звинувачує Штати у підтримці України озброєннями, з боку США звучать звинувачення на адресу Китаю – у підтримці Росії технологіями. Про що говорить те, що відбувається між США та КНР? Як події можуть розвиватись далі? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Політ аеростату над США призвів до підвищення напруженості з Китаєм Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова, який зараз викладає у США, пояснює:

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!

“Останнім часом у відносинах США та КНР з обох боків, особливо з боку Пекіна, були помітні спроби трохи знизити градус напруги, краще контролювати можливість ескалації. Однак політ аеростату над США призвів до підвищення напруги. Постає питання – хто в Пекіні санкціонував політ цього літального апарату над США? Одна з версій полягає в тому, що в Пекіні є противники відносної нормалізації відносини, яструбиніше крило, яке може за цим стояти”.

Експерт звертає увагу, що перші заяви Пекіна в середині-кінці тижня мали характер вибачення. Тепер, після того, як американці збили аеростат, тональність заяв китайської сторони змінилася. Стала жорсткішою. Що в принципі цілком очікувано, хоча Вашингтон попереджав про те, що швидше за все зіб’є цей апарат, нагадує Володимир Дубовик.

“Щодо сторони США, то там спостерігалася політизація цієї ситуації. Опоненти адміністрації Байдена критикували її за те, що аеростат не збили значно раніше, дозволивши пролетіти над територією США. Хоча американські військові говорили, що аеростат не становить загрози. З цього питання виникла дискусія між президентом та військовими”, – зазначає експерт.

На його думку, перспектива відносин США та КНР у стратегічному плані, ймовірно, не буде змінена цим епізодом. Обидві сторони, пояснює він, сприймають одна одну як опонента. А нещодавнє рішення про розширення військової присутності США на Філіппінах, візит туди міністра оборони США Ллойда Остіна, передбачувано негативно сприймається у КНР.

“Проте необхідність контролю за рівнем напруженості, недопущення різкого погіршення усвідомлюється як у Пекіні, так і у Вашингтоні, – вважає Володимир Дубовик. – Інформація про те, що КНР, все ж таки, мабуть, постачає Росії товари, які можуть бути використані у військовій сфері, звичайно, додає гостроти у відносинах США та КНР. Особливо з огляду на те, що сьогодні Вашингтон розглядає відносини з багатьма країнами через призму їхнього підходу до агресії Росії. Але, зважаючи на все, свідчень серйозних поставок немає. Думаю, США й надалі уважно стежитимуть за цим питанням. Реакція офіційних відомств КНР, їхні пропаганди, які підтримують Росію, засуджують Захід навряд чи зміняться. Але головне, щоб не було реальної підтримки агресора КНР”.

У США не виключають нападу КНР на Тайвань, тому так важливо зараз на прикладі Росії показати, що чекає на агресора Політтехнолог, партнер SIC Group, голова Інституту демократії та розвитку PolitA та партії “Національна платформа” Катерина Одарченко, розмірковуючи про підтримку Китаєм в українсько-російському конфлікті саме агресора, а також про реакцію США на це, розмірковує:

“КНР як авторитарний режим, безумовно, вживає певних заходів для оптимізації торгівлі з РФ. Для підтримки такого ж режиму. Але це не основний фактор. Політики та аналітики в США погоджуються, що Китай після російського широкомасштабного вторгнення, яке триває вже майже рік, уважно дивиться на реакцію колективного Заходу на ситуацію в Україні. Щоб ухвалити рішення щодо Тайваню”.

Катерина Одарченко акцентує, що коли РФ анексувала у 2014-му Крим і розпочала гібридну війну на Донбасі, реакція Заходу була не особливо жорсткою. Різниця позицій спостерігалася після відкритого вторгнення РФ в Україну. Особливо виділялася відносна м’якість Німеччини, явне підігрування Москві з боку Угорщини.

“Зараз ми бачимо єднання найпотужніших країн Заходу (США, Канада, Великобританія, Німеччина, Франція). Якусь спільну позицію – однозначної підтримки України проти агресії з боку РФ. І це сприймається не лише як підтримка України, а й як фактор майбутнього стримування КНР”, – наголошує експерт.

За її словами, в американських колах фахівців з безпеки військових не виключають нападу КНР на Тайвань. Тому так важливо зараз на прикладі Росії показати, що чекає на агресора.

Активно обговорюється у Штатах та протидія Китаю у космосі, розповідає Катерина Одарченко.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Росія посилює ескалацію, але Захід не поспішає прискорювати постачання ЗСУ озброєння: чому так відбувається.