Уряд Нідерландів взяв під контроль китайського виробника напівпровідників Nexperia, що базується в Нідерландах, щоб забезпечити достатню кількість мікросхем для автомобільної та побутової електроніки в Європі. Про це повідомляє Financial Times.

Країна застосувала закон про доступність товарів через “загрозу для безперервності та збереження на території Нідерландів та Європи важливих технологічних знань і можливостей”, як зазначило міністерство економіки у своїй заяві в неділю.

Що стало причиною контролю над Nexperia?

У 2017 році китайський інвестиційний консорціум, підтриманий державою, придбав Nexperia за 2,75 млрд доларів після того, як вона була виділена з NXP Semiconductors, нідерландського виробника мікросхем. Наступного року консорціум почав продавати свої акції китайській технологічній групі Wingtech, яка у 2019 році стала мажоритарним власником Nexperia.

Цей крок посилює напруженість між західними країнами та Китаєм щодо доступу до передових технологій. У четвер Китай ввів жорсткі обмеження на експорт рідкісних земель, що використовуються у виробництві автомобілів та вітрових турбін.

Які наслідки для Nexperia та Wingtech?

У заяві міністерства Нідерландів йдеться, що воно вжило таких заходів через “серйозні недоліки в управлінні та дії” Nexperia. Міністр економіки Нідерландів Вінсент Карреманс тепер може блокувати або скасовувати рішення, прийняті правлінням Nexperia. Його відомство вжило заходів 30 вересня, але оприлюднило їх лише 12 жовтня.

Компанія Wingtech, яка починала як контрактний виробник смартфонів, заявила, що це рішення “є актом надмірного втручання, обумовленого геополітичною упередженістю, а не об’єктивною оцінкою ризиків”. Компанія заявила в документах, поданих на фондову біржу, що звернулася до уряду Китаю за допомогою і детально описала зміну контролю над Nexperia.

Акції Wingtech в Шанхаї в понеділок впали на максимальні 10 відсотків.

Нагадаємо: Останні санкції США щодо експорту іранських нафтопродуктів завдають удару по китайському нафтопереробному гіганту Sinopec: вони націлені на термінал, через який держкомпанія обробляє близько п’ятої частини свого імпорту сирої нафти.