Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль стверджує, що Україна на 88% готова до початку опалювального сезону. За його словами, вже запасено майже 14 мільярдів кубів газу та 2,2 мільйона тонн вугілля, виділено 562 мільйони гривень субвенції, що дозволить придбати 400 тис кубометрів дров для роздачі людям на прифронтових територіях до настання холодів. Як оцінюєте дії влади щодо підготовки до опалювального сезону в умовах війни? Які є ризики, як їх мінімізувати? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.
Щоб знизити ризики, вже зараз необхідно укласти довгостроковий контракт на постачання газу Гендиректор ТОВ “Нафтогазбудінформатики”, голова експертної ради з питань газової промисловості та ринку природного газу Леонід Уніговський зазначає:
“Як спрацював Кабмін у рамках підготовки до опалювального сезону, ми зрозуміємо після проходження зими. Поки що можна оцінити, як позитив непогані запаси вугілля. Важливо й те, що централізовано у прифронтових районах закуповуються та видаються дрова”.
Щодо газу, то, за словами експерта, є ймовірність, що у першому кварталі 2023 року його може не вистачити.
“Щоб знизити ризики, мені здається, вже зараз необхідно укласти довгостроковий контракт. Потрібно шукати – з ким, на яких умовах. Так діють майже всі країни. Мало хто покладається на купівлю газу на споті (умови розрахунків, за яких оплата за угодою провадиться, як правило, протягом двох днів), тому що його там, особливо у першому кварталі 2023-го, може не бути чи не вистачати”, – пояснює Леонід Уніговський.
Також важливо, наголошує він, щоб Кабмін допоміг усім операторам електричних мереж, газових мереж накопичити достатню кількість запасів матеріалів та обладнання для ліквідації аварійних ситуацій на енергетичних об’єктах, пов’язаних із “прильотами” та руйнуваннями внаслідок обстрілів.
Цілком імовірно, що Україна може обійтися без імпорту газу в опалювальний сезон За словами експерта з енергетичних ринків компанії Dragon Capital Дениса Сакви, з огляду на те, що цього року через наслідки воєнних дій у нас дуже сильно впав попит на газ, цілком імовірно, що Україна може обійтися без його імпорту в опалювальний сезон. Або з мінімальними обсягами закупівель.
“Звичайно, будь-які додаткові обсяги імпорту покращують ситуацію з енергетичною безпекою, але, гадаю, уряд займе вичікувальну позицію і дивитиметься на динаміку погоди, попиту, видобутку”, – зазначає Денис Саква.
За електроенергетикою, продовжує він, ситуація складніша через те, що низка великих електростанцій була захоплена (Запорізька АЕС, Вуглегірська ТЕС, Луганська ТЕС, Запорізька ТЕС), а кілька ТЕЦ знищено.
“З огляду на вік наших ТЕС та високу аварійність Україна може зіткнутися з дефіцитом генеруючих потужностей цієї зими, незважаючи на падіння споживання на 30%, – попереджає експерт. – Основними ризиками залишаються військові – атаки на критичну енергетичну інфраструктуру на кшталт електростанцій, підстанцій, газові сховища тощо. Як від таких атак захистити всі ключові об’єкти – не зовсім зрозуміло.
Вже в другій декаді жовтня рівень підготовки до опалювального сезону становитиме понад 95%, а до листопада – 100% Експерт з питань енергетики Центру Разумкова, екс-директор з інтегрованих комунікацій НАК “Нафтогаз України” Максим Білявський упевнений, що незважаючи на безпрецедентні умови, в яких знаходиться наша держава загалом та енергетична галузь зокрема через російську агресію, уряд України робить все можливе та неможливе, щоб опалювальний сезон розпочався 1 листопада.
“І рівень підготовки у 88% на даний момент я оцінюю як високий показник, знову ж таки, враховуючи неймовірно складні умови, в яких доводиться працювати всім енергетикам, комунальникам та газовикам, – каже експерт. – На мою думку, вже у другій декаді жовтня рівень підготовки до опалювального сезону становитиме понад 95%, а до листопада – 100%”.
Звичайно, зазначає Максим Білявський, зберігатимуться ризики, пов’язані з обстрілом критичної інфраструктури. Про це прямо говорять і у Кабміні.
“Втім, ми держава сильних та вільних людей. І якщо відбуватимуться удари по об’єктах критичної інфраструктури, славні українські газовики та енергетики оперативно відновлюватимуть електро- та газопостачання. Але, звичайно, слід бути готовими до можливих перебоїв із тим самим електропостачанням. Насамперед — у регіонах, де йдуть бойові дії, або які перебувають під ракетними ударами російського агресора. Але, переконаний, упродовж 24 годин усі наслідки таких аварій будуть ліквідовані”, – каже експерт.
Крім того, продовжує він, є ймовірність, що з жовтня Україна збільшить пропускну спроможність щодо транскордонних перетікань з енергомережею ЄС. Це означає, що наша держава матиме в запасі більше потужностей електроенергії для балансування своєї енергосистеми.
“На жаль, на територіях, особливо постраждалих від бойових дій, опалювальний сезон не буде таким, як завжди. І якщо туди вирішуватимуть повернутися місцеві жителі, їм доведеться самостійно вирішувати питання опалення своїх осель. Втім, на більшій частині України опалювальний сезон пройде успішно, без серйозних перебоїв, – вважає Максим Білявський. – Ми повинні витримати це випробування, щоб стати сильнішим та остаточно перемогти Росію. На мою думку, саме успішне проходження Україною майбутнього опалювального сезону стане точкою неповернення у перемозі над агресором”.
За словами експерта, свій внесок у це мають робити всі жителі України. З розумінням ставлячись до тих чи інших складнощів, самостійно піклуючись про обігрів, утеплення своїх жител.
“Звичайно, високий рівень безробіття, низькі доходи наших співгромадян не дають можливості більшості належним чином підготуватись до опалювального сезону. Але слід докласти для цього максимум зусиль, – упевнений Максим Білявський. – Наприклад, якщо якісь населені пункти залишилися без газопостачання, слід спробувати знайти житло на зиму у селах, селищах, приватному секторі, де є пічне опалення та можливість обігрівати приміщення за допомогою дров, торфу чи вугілля. Також слід проводити термомодернізацію свого житла, заклеювати вікна, герметизувати під’їзди”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — Меркель розповіла, як треба ставитись до ядерних загроз Путіна.
