Україна залишила позаду більшу частину березня. “Екваторний” тиждень (з 13 по 19) був насичений різноманітними подіями, які, як і їхній вплив на наше майбутнє, традиційно спеціально для видання “Коментарі” проаналізували експерти.
Умовами післявоєнного врегулювання фактично прямо названо зміну режиму в Кремлі Народний депутат України VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього, президент аналітичного центру “Політика” Ігор Попов розмірковує так:
Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!
“Видача ордера Міжнародного кримінального суду на арешт російського президента Путіна (за незаконну депортацію дітей з території України) остаточно закріпила ізоляцію президента РФ від колективного Заходу. Юридичні перспективи цього рішення є однозначними і можуть тлумачитися юристами з використанням прецедентів та імунітетів. Але важливішим є політичний сигнал – Путіна оголошено недоговороспроможним. Стратегічною метою, розв’язаної ним війни була вимога повернути Кремль до вищої ліги світової політики та враховувати інтереси Росії при формуванні нової архітектури світової безпеки. У спрощеному вигляді у Москві це розглядали як повторення Ялтинської конференції із проведенням нових кордонів та визначенням сфер геополітичних інтересів. Провал військової агресії підтвердив, що ці претензії були необґрунтованими, а оцінка світової ситуації далекою від адекватності. Тепер умовам повоєнного врегулювання фактично прямо названо зміну режиму в Кремлі”, – вважає експерт.
До того переговори, на його думку, можуть відбуватися лише з локальних питань на кшталт “зернової угоди”. Та й то, наголошує Ігор Попов, їх вестиме обмежене коло виділених переговорників, у тому числі Генсек ООН.
“Атака на американський дрон, що відбулася цього тижня, будь-які інші провокації не вплинуть на прийняте рішення. Західна коаліція підтримуватиме Україну стільки, скільки буде потрібно, – прогнозує експерт. – Санкції також діятимуть, навіть з урахуванням обхідних механізмів із залученням турецьких чи китайських компаній. Якою буде Росія після Путіна – поки що невідомо, західні джерела не публікують чітких рецептів. Але той самий “Оскар” для документального фільму “Навальний” нагадує про існування альтернативних шляхів розвитку. Ліберальні емігрантські гуртки у Лондоні також проводять свої презентації проектів побудови “іншої Росії”. Але сигнал від Заходу мають насамперед почути російські елітні групи, які мають реальний вплив. За рік у Росії мають відбутися чергові президентські вибори. Це найм’якший варіант ротації влади. І тепер “вежі Кремля” мають визначитися – чи то пливти далі на “Титаніку”, чи настав час садити на берег токсичного капітана”.
Пролонгація ще на рік транспортного безвізу з ЄС – одна з найважливіших подій Кандидат економічних наук, екс-директор з розвитку бізнесу АТ “Укрзалізниця” Андрій Рязанцев вважає, що однією з найважливіших подій минулого тижня, з погляду майбутнього економічного благополуччя України, стала пролонгація ще на рік транспортного безвізу з ЄС.
“Сьогодні західні транспортні кордони (сухопутні) є фактично єдиними надійним, постійним шляхом трансферу тієї ж продукції. Причому як з України, так і до України. Мова, звісно, не лише про продукти, а й про все, що допомагає нам відбивати російську агресію”, – уточнює економіст.
Тож, продовжує він, пролонгація спрощеної процедури постачання товарів за кордон з України та звідти – в Україну – вкрай важлива для всіх, без винятку, напрямів діяльності нашої країни.
“Крім того, ця пролонгація свідчить, що наші партнери розуміють важливість нашої боротьби проти агресора, – наголошує Андрій Рязанцев. – Демонструє підтримку України з боку урядів країн європейської спільноти, які перебувають з нами з одного боку барикад”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — чим став Бахмут для України та Росії – чому росіяни так нервують через те, що відбувається на Донбасі.
