США запровадили мита на імпорт золотих злитків вагою 1 кг та 100 унцій, що може вдарити по швейцарському експорту на мільярди доларів. Про це пише Financial Times.

Які наслідки для світових потоків золота?

США ввели мита на імпорт золотих злитків, що може істотно змінити світові потоки золота та завдати удару по Швейцарії — найбільшому центру афінажу дорогоцінних металів. Згідно з постановою Прикордонно-митної служби США, ці злитки тепер класифікуються за митним кодом, який підлягає оподаткуванню.

Чому це рішення стало несподіванкою?

Рішення суперечить попереднім очікуванням ринку, де вважали, що ці форми злитків підпадатимуть під інший код без тарифів. Найбільш поширена на Comex форма торгівлі золотом — саме 1-кілограмові злитки, які є важливим товаром швейцарського експорту в США.

Що кажуть експерти?

Президент Швейцарської асоціації виробників і торговців дорогоцінними металами Крістоф Вайлд назвав це рішення “ще одним ударом” по торгівлі золотом між країнами. За його словами, воно ускладнить задоволення попиту на дорогоцінний метал у США. Минулого року Швейцарія експортувала у США золота на $61,5 млрд, з яких близько $24 млрд тепер можуть бути обкладені новими тарифами.

Україна та Румунія активізують співпрацю щодо реалізації спільних інфраструктурних проєктів, зокрема щодо будівництва мосту через річку Тису. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко за результатами зустрічі з міністеркою закордонних справ Румунії Оаною-Сільвією Цою.

Які проєкти обговорювалися?

“Домовилися просунутися і в практичних питаннях — будівництво мосту через Тису, прикордонний рух, міжурядова угода про співпрацю. Вдячна за готовність рухатися швидко й предметно”, – написала Свириденко у Telegram.

Яка роль румунського бізнесу у відбудові України?

Залучення румунського бізнесу до відбудови України була окремою частиною розмови, зазначила вона. “Запросила спеціального посланника з питань відбудови приїхати до України разом із бізнес-делегацією”, – повідомила прем’єр-міністерка.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що у Ізмаїльському районі Одеської області планують збудувати новий міст через Дунай. Проєкт включили до Стратегії відновлення та розвитку регіону на 2025-2027 роки.

Також повідомлялося, що на кордоні з Румунією будують міжнародний пункт пропуску “Біла Церква (Україна) – Сігету-Мармацієй (Румунія)” з під’їзними шляхами та прикордонним мостом через річку Тиса. Восени 2023 року РФ завдала удару по поромному пункті пропуску “Орлівка”, що на кордоні з Румунією в Одеській області.

Національний банк України у липні 2025 року оштрафував АКБ ‘Індустріалбанк’ та п’ять небанківських фінустанов за порушення у сфері фінансового моніторингу та валютного законодавства. Про це повідомляє пресслужба НБУ.

Регулятор оштрафував їх за різні порушення законодавства. Зокрема у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Які штрафи були накладені?

Заходи впливу застосовано до:

• АКБ ‘Індустріалбанк’ – штраф на загальну суму 800 тис грн;
• ТОВ ‘Лінеура Україна’ – 9,63 млн грн штрафу;
• ТОВ ‘ФК ‘Маре’ – 595 тис грн штрафу;
• ТОВ ‘ФК ‘Мідл’ – 340 тис грн штрафу;
• ТОВ ‘ПрофітГід’ – штраф у розмірі 170 тис грн;
• ТОВ ‘Мілоан’ – 51 тис грн штрафу.

Що ще повідомив НБУ?

Крім того, Нацбанк письмово застеріг ‘Укрпошту’ щодо неефективного управління ризиками.

Нагадаємо: Антимонопольний комітет наклав штраф на двох дистриб’юторів лікарських засобів – ТОВ ‘БаДМ’ і СП ТОВ ‘Оптима-Фарм, ЛТД’ – на загальну суму понад 4 млрд грн за антиконкурентні дії.

Китайським покупцям пропонуються термінові постачання флагманської російської нафти Urals, що свідчить про зміни на світовому нафтовому ринку. Про це повідомляє Bloomberg. Це відбувається на тлі того, що президент США Дональд Трамп посилив тиск на Індію через її закупівлі у Москви.

Постачання Urals з надходженням у жовтні рекламуються покупцям за нижчими цінами, що викликає інтерес у державних і приватних нафтопереробних заводів (НПЗ), які наразі ведуть перемовини щодо вантажів. Хоча Китай є покупцем №1 російської нафти, що постачається морським і наземним шляхами, місцеві НПЗ переважно купують сорт ESPO, який виробляється й завантажується зі східної частини країни.

Чому Китай розглядає Urals?

Імпорт Urals, що постачається з портів на заході, зазвичай не входить до звичного попиту китайських переробників через географічну відстань і високі витрати на транспортування. Раніше цього тижня Дональд Трамп оголосив про подвоєння мит на весь індійський імпорт як покарання за закупівлі російської нафти. Цей крок США спонукав державні НПЗ Індії відмовитися від закупівель і шукати альтернативні постачання, звільнивши обсяги, які могли б опинитися в Китаї.

Попри це, хоча Китай розглядається як потенційний альтернативний ринок для Urals, залишається незрозумілим, чи Пекін компенсує втрату індійського попиту на тлі торговельної напруженості з Вашингтоном. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Сполучені Штати також можуть запровадити мита для Китаю.

Які ціни на нафту Urals?

На цьому тлі трейдери ведуть перемовини з потенційними китайськими покупцями щодо постачання нафти Urals за ціною з надбавкою $1,5 за барель до котирувань лондонської Brent. Це нижче, ніж попередня різниця (близько $2,5), яка фіксувалась наприкінці минулого тижня. Минулого місяця китайський НПЗ Shandong Yulong Petrochemical Co. придбав нафту Urals, що стало рідкісною покупкою.

Зі слів аналітика Energy Aspects Цзянаня Суна, хоча Індія суттєво скорочує спотові закупівлі з Росії, деякі китайські НПЗ отримали кілька вантажів Urals з постачанням у жовтні. Він зазначив, що Китай навряд чи зможе поглинути всі російські барелі, від яких відмовилася Індія.

Сун додав, що Urals не є базовим сортом для китайських державних НПЗ, що обмежує інтерес країни до стратегічного накопичення цього сорту. Він також вважає, що китайські державні підприємства будуть обережними щодо придбання додаткових російських барелів на тлі торгових перемовин між США й Китаєм.

Нагадаємо: Нафтопереробний завод Nayara Energy в Індії, який минулого місяця потрапив під санкції Європейського Союзу, звернувся до уряду з проханням допомогти у розв’язанні проблеми з транспортуванням пального. Додаткові мита президента Дональда Трампа в розмірі 25% на закупівлю російської нафти Індією може стати лише першим ударом по енергетичних доходах Москви, оскільки США розглядають варіанти, як змусити Володимира Путіна завершити війну проти України.

АТ “Укрзалізниця” оголошує тендер на залучення міжнародного юридичного радника для супроводу у процесі реструктуризації зовнішнього боргу. Про це повідомляє пресслужба “Укрзалізниці”.

“Укрзалізниця” мусить розв’язати проблему накопичених ще з 2012 року боргів у понад 1 млрд доларів США — для цього через тендер залучають міжнародного юридичного радника”, — говориться у повідомленні.

Які боргові зобов’язання має Укрзалізниця?

Йдеться про боргові зобов’язання на суму понад один мільярд доларів США — початково ці борги залучались ще до проєктів 2012 року, згодом рефінансувалися, уточнює УЗ. Узгодивши нові, збалансовані умови погашення цих боргів, УЗ зможе продовжувати отримувати підтримку міжнародних фінансових партнерів, говориться у повідомленні.

Тендер оголошується на значну суму, “бо значна сума накопичених боргів на кону”, пояснюють в УЗ. Закупівля відбудеться через систему Prozorro. Розрахунок проводитиметься виключно за фактично надані послуги, а компенсація юридичного радника буде залежати від успішності транзакції.

Чому потрібен міжнародний юридичний радник?

“Усі міжнародні позики оформляються за нормами іноземного законодавства, переважно англійського права. Реструктуризація зовнішнього боргу — складна міжнародна юридична та фінансова процедура”, — зазначають в УЗ. Тож, потрібно залучити висококласну юридичну компанію, що спеціалізується на відповідних процесах за правом Англії та Уельсу, США та в інших юрисдикціях, і має великий досвід саме із подібними фінансовими інструментами.

Відбір відбуватиметься серед компаній, які займають провідні позиції в рейтингах юридичних радників, які працюють у Великобританії (країні реєстрації випуску) саме в категоріях ринків боргового капіталу/реструктуризації боргу. Ані внутрішні юристи компанії, ані самостійно локальні юридичні фірми не можуть повноцінно без залучення партнерів успішно супроводжувати такі транзакції — для цього потрібні вузькопрофільні та кваліфіковані фахівці з відповідного права, пояснюють в УЗ.

Зовнішній борг обсягом 1 млрд доларів США, що відповідає сумі близько 15% активів компанії, додали в УЗ. Реструктуризація критично важлива для успішного проходження всіх етапів і досягнення результату, який дозволить компанії стабільно функціонувати та виконувати всі покладені на неї функції, та сприятиме тому, щоб уникнути можливого дефолту товариства.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що “Укрзалізниця” перебуває в процесі аналізу можливих комплексних рішень щодо єврооблігацій та покращення ліквідності. У липні 2026 року товариство має виплатити значну частину заборгованості по єврооблігаціях, що в сукупності з необхідністю подальшого забезпечення фінансування капітальних інвестицій і поточних витрат для безперебійних залізничних перевезень та післявоєнного відновлення.

Раніше повідомлялося, що АТ “Укрзалізниця” планує у 2025-му скоротити щонайменше 25% адміністративно-управлінського персоналу, або понад 500 посад. Раніше повідомлялося, що Кабінет міністрів виділив для АТ “Укрзалізниця” понад 4,3 млрд грн на забезпечення безперебійних залізничних перевезень із зони бойових дій та інших соціально значущих перевезень.