У жовтні набудуть чинності законодавчі зміни, які дозволять адаптувати концесійні угоди до умов форс-мажору — зокрема, призупиняти строк договорів, змінювати фінансові умови та врегульовувати соціальні питання. Про це повідомили у Міністерстві розвитку громад та територій під час засідання робочої групи щодо виконання умов концесійного договору Херсонського порту.

“Закон №4510 – ІХ створює нову рамку для залучення приватного капіталу до відбудови країни та передбачає спрощену процедуру підготовки й реалізації інфраструктурних проєктів у форматі державно-приватного партнерства, включно з можливістю залучення грантів”, – повідомляє міністерство.

Які питання обговорювали на засіданні?

У центрі обговорення під час засідання був перегляд умов концесійного договору Херсонського порту з урахуванням соціального аспекту та особливостей відновлення портової інфраструктури. На засіданні робочої групи взяли участь заступники Міністра Андрій Кашуба та Марина Денисюк, представники компанії-концесіонера ТОВ “Херсонський порт” і Адміністрації морських портів України, а також заступниця бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка.

“Херсонський порт — один із перших інфраструктурних об’єктів, переданих у концесію в Україні. Після окупації регіону та тривалого простою порту, представники Мінрозвитку та концесіонер знову сіли за стіл переговорів, щоб знайти нові рішення для перезапуску проєкту”, – говориться у повідомленні.

Яке майбутнє чекає на Херсонський порт?

“Ми бачимо майбутнє Херсонського порту як важливої складової логістичної системи країни. І саме зараз формуємо підґрунтя, щоб після завершення війни не починати з нуля. Ми спільно працюємо над тим, щоб навіть у складній безпековій ситуації використовувати здобутки державно-приватного партнерства у розвитку інфраструктури”, — зазначив заступник Міністра Андрій Кашуба.

Нагадаємо: 26 червня 2020 року в концесію передали Херсонський морський торговельний порт, компанія-концесіонер ТОВ “Рисоіл-Херсон” інвестує у розвиток порту близько 300 млн грн. 20 серпня 2020 року в концесію на 35 років передали другий морський порт в Україні – спеціалізований порт “Ольвія” в Миколаєві. Всього за 35 років концесії буде залучено до 17,3 млрд грн інвестицій. Майно порту “Ольвія” 1 передали в концесію катарській QTerminals Olvia, інвестиції оцінюють у 3,4 млрд грн.

У серпні 2023 року Кабінет міністрів погодив реорганізацію державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт”. Також повідомлялося, що Україна на інвестиційній конференції у Варшаві представила проєкт концесії порту Чорноморськ – одного з найбільш стратегічних морських хабів країни. Йдеться про довгострокову концесію на 40 років, що охоплює два термінали: контейнерний та універсальний, з потенціалом до 760 тис. TEU та понад 5 млн тонн вантажу щорічно.

Гуманітарне фінансування у світі, що здійснюється через структури Організації об’єднаних націй, впало до критично низького рівня – виділено менш як 17% від необхідної суми в 46 мільярдів доларів для покриття глобальних потреб 2025 року. Про це заявив у четвер журналістам заступник речника генсека ООН Фархан Гак, посилаючись на дані Управління ООН з координації гуманітарних питань, передає Укрінформ.

“На початку другої половини року гуманітарна фінансова ситуація залишається катастрофічною. Ми отримали менш як 17% від потрібної суми – це тривожне зниження на 40% порівняно з аналогічним періодом минулого року”, – розповів він.

Які наслідки цього фінансового дефіциту?

За словами Гака, цей дефіцит фінансування є “болісним нагадуванням” про мільйони вразливих людей, які можуть залишитися без їжі та базової допомоги. Заступник речника підкреслив, що в червні, у відповідь на найбільші скорочення фінансування в історії міжнародної гуманітарної системи, ООН оголосила про гіперпріоритетний глобальний заклик до донорів – з метою підтримати 114 мільйонів осіб, які потребують допомоги.

Що робить ООН для вирішення ситуації?

Нагадаємо: Цього року ООН неодноразово зверталася до міжнародної спільноти з закликами терміново збільшити фінансування гуманітарних програм, особливо в зонах конфліктів та природних катастроф, зокрема для потреб України.

За підсумками липня сумарний обсяг сегмента електромобілів склав 9,7 тис., що на 9,8% більше, ніж було у червні поточного року, та на 41,1% більше відносно торішніх показників липня-2024. Про це повідомляє Інститут досліджень авторинку.

“9716 електромобілів сумарно — це історичний рекорд обсягів для нашого ринку, і основних драйверів тут три: подорожчання пального на АЗС, загальна тенденція зростання інтересу до електромобілів (яка складається з покращення їхніх характеристик та зменшення ринкових цін), а також наближення розмитнення з ПДВ, яке заплановане на 1 січня 2026 року”, – йдеться в дослідженні.

Останній чинник, ймовірно, зараз найбільш активно спонукає автомобілістів пересідати на електромобілі, бо вже за кілька місяців вони подорожчають майже на третину, вважають аналітики. На їхню думку, зростання обсягів у цьому сегменті продовжиться й надалі, якраз через наближення повернення ПДВ на розмитнення електроавто, далі ж (з наступного року) слід очікувати деякої паузи, просідання, тривалістю кілька місяців, а потім – виходу на умовне статистичне плато.

Яка структура сегмента електромобілів?

Структура сегмента за підсумками минулого місяця наступна: основу складають імпортовані електромобілі з пробігом, частка таких 53%, або 5154 шт. Другий за обсягами підсегмент — внутрішні перепродажі машин групи BEV, частка 31%, кількість — 3010 шт. Нові електроавто зайняли 16% у своїй групі, а у кількісному вимірі це 1552 шт., і що знову підіймає планку для цього підсегмента, адже це новий рекорд для вперше зареєстрованих нових електромобілів, підкреслили аналітики.

За їхніми даними, ось як змінилися показники за цими підсегментами у порівнянні з минулими періодами:

• Внутрішні перепродажі: +9,4% (у липні порівняно з червнем), +38,8% (у липні порівняно з липнем 2024-го)
• Імпорт вживаних: +9,7%, +38,1%
• Імпорт нових: +11,2%, +58,0%

Скільки електромобілів в Україні?

За інформацією аналітиків, станом на кінець липня в Україні (без урахування промислових електрокарів, тролейбусів та рейкових машин) парк транспорту групи BEV складає 178 тис. одиниць. Найбільше у ньому легковиків — 173,2 тис. Вантажівок на електротязі 3,7 тис., також є кілька електробусів (8 шт.), та майже 1,1 тис. одиниць різної мототехніки. Найбільше у нашому парку електромобілів марки Tesla — 19,9%, хоч від початку “електромобілізації” й донедавна лідирував Nissan, частка якого зараз 19,4%. Третій у цьому списку Volkswagen з часткою 12,8%, зазначають експерти.

Нагадаємо: У липні 2025 року середня вартість зарядки електромобіля через мережеву ЕЗС в Україні становила 360 грн за 100 км пробігу, за умови споживання 20 кВт·год на 100 км.

Країни Європейського Союзу у 2024 році збільшили виробництво пива на 0,2 млрд літрів (на 0,6%) – до 32,7 млрд літрів. Про це повідомило статистичне управління ЄС, передає “Інтерфакс-Україна”.

Які зміни в розливі безалкогольного пива?

Розлив безалкогольного пива також збільшився на 0,2 млрд літрів (на 11,1%) і сягнув 2 млрд літрів.

Хто є основними виробниками пива?

Основним виробником залишається Німеччина. На неї припало 22,2% загального обсягу, або 7,2 млрд літрів пива, що містить алкоголь. Далі йдуть:

• Іспанія – 4 млрд літрів (або 12,3%)
• Польща – 3,4 млрд літрів (або 10,6%)
• Нідерланди – 2,2 млрд літрів (або 6,8%)
• Бельгія – 2,1 млрд літрів (або 6,3%)

Хто експортує найбільше пива?

Основним експортером пива продовжують залишатися Нідерланди, які торік поставили за межі країни (включно з державами Євросоюзу) 1,5 млрд літрів. Друге місце поділили Німеччина та Бельгія (по 1,4 млрд літрів), за ними йдуть Чехія (0,6 млрд літрів) та Ірландія (0,5 млрд літрів).

Хто імпортує найбільше пива?

Найбільшим імпортером пива в Євросоюзі залишилася Франція, яка закупила 0,8 млрд літрів пива у членів Союзу та інших держав. За нею йдуть:

• Італія – понад 0,7 млрд літрів
• Іспанія та Німеччина – приблизно по 0,6 млрд літрів
• Нідерланди – близько 0,5 млрд літрів

Нагадаємо: У січні-березні 2025 року в Україні виробництво пива зросло на 6,9% порівняно з аналогічним періодом торік.