Станом на 8 серпня в Україні вже зібрано 19 909,8 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур на площі 5 299,5 тис. га. Обмолочено вже 47% площ, засіяних цими культурами. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Які дані по обмолоту?

Зокрема:

• Пшениця – обмолочено 3 713,4 тис. га, намолочено – 14 914,1 тис. тонн;
• Ячмінь – обмолочено 1 165,8 тис. га, намолочено – 4 250 тис. тонн;
• Горох – обмолочено 223,7 тис. га, намолочено – 541,2 тис. тонн.

Інші зернові та зернобобові обмолочено на площі 195,1 тис. га і намолочено 203,6 тис. тонн.

Які області лідирують у зборі?

За даними відомства, серед лідерів, зокрема:

• Одеська область – обмолочено 1 070,4 тис. га, намолочено – 3 089,1 тис. тонн;
• Кіровоградська область – обмолочено 521 тис. га, намолочено – 2 161,6 тис. тонн;
• Полтавська область – обмолочено 361,3 тис. га, намолочено – 1 636,5 тис. тонн.

Ріпаку вже зібрано 2 538,2 тис. тонн на площі 1 023,4 тис. га.

Читайте також: Жнива під тиском війни і погоди: як посуха вплинула на врожайність на півдні.

У жовтні набудуть чинності законодавчі зміни, які дозволять адаптувати концесійні угоди до умов форс-мажору — зокрема, призупиняти строк договорів, змінювати фінансові умови та врегульовувати соціальні питання. Про це повідомили у Міністерстві розвитку громад та територій під час засідання робочої групи щодо виконання умов концесійного договору Херсонського порту.

“Закон №4510 – ІХ створює нову рамку для залучення приватного капіталу до відбудови країни та передбачає спрощену процедуру підготовки й реалізації інфраструктурних проєктів у форматі державно-приватного партнерства, включно з можливістю залучення грантів”, – повідомляє міністерство.

Які питання обговорювали на засіданні?

У центрі обговорення під час засідання був перегляд умов концесійного договору Херсонського порту з урахуванням соціального аспекту та особливостей відновлення портової інфраструктури. На засіданні робочої групи взяли участь заступники Міністра Андрій Кашуба та Марина Денисюк, представники компанії-концесіонера ТОВ “Херсонський порт” і Адміністрації морських портів України, а також заступниця бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка.

“Херсонський порт — один із перших інфраструктурних об’єктів, переданих у концесію в Україні. Після окупації регіону та тривалого простою порту, представники Мінрозвитку та концесіонер знову сіли за стіл переговорів, щоб знайти нові рішення для перезапуску проєкту”, – говориться у повідомленні.

Яке майбутнє чекає на Херсонський порт?

“Ми бачимо майбутнє Херсонського порту як важливої складової логістичної системи країни. І саме зараз формуємо підґрунтя, щоб після завершення війни не починати з нуля. Ми спільно працюємо над тим, щоб навіть у складній безпековій ситуації використовувати здобутки державно-приватного партнерства у розвитку інфраструктури”, — зазначив заступник Міністра Андрій Кашуба.

Нагадаємо: 26 червня 2020 року в концесію передали Херсонський морський торговельний порт, компанія-концесіонер ТОВ “Рисоіл-Херсон” інвестує у розвиток порту близько 300 млн грн. 20 серпня 2020 року в концесію на 35 років передали другий морський порт в Україні – спеціалізований порт “Ольвія” в Миколаєві. Всього за 35 років концесії буде залучено до 17,3 млрд грн інвестицій. Майно порту “Ольвія” 1 передали в концесію катарській QTerminals Olvia, інвестиції оцінюють у 3,4 млрд грн.

У серпні 2023 року Кабінет міністрів погодив реорганізацію державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт”. Також повідомлялося, що Україна на інвестиційній конференції у Варшаві представила проєкт концесії порту Чорноморськ – одного з найбільш стратегічних морських хабів країни. Йдеться про довгострокову концесію на 40 років, що охоплює два термінали: контейнерний та універсальний, з потенціалом до 760 тис. TEU та понад 5 млн тонн вантажу щорічно.

Гуманітарне фінансування у світі, що здійснюється через структури Організації об’єднаних націй, впало до критично низького рівня – виділено менш як 17% від необхідної суми в 46 мільярдів доларів для покриття глобальних потреб 2025 року. Про це заявив у четвер журналістам заступник речника генсека ООН Фархан Гак, посилаючись на дані Управління ООН з координації гуманітарних питань, передає Укрінформ.

“На початку другої половини року гуманітарна фінансова ситуація залишається катастрофічною. Ми отримали менш як 17% від потрібної суми – це тривожне зниження на 40% порівняно з аналогічним періодом минулого року”, – розповів він.

Які наслідки цього фінансового дефіциту?

За словами Гака, цей дефіцит фінансування є “болісним нагадуванням” про мільйони вразливих людей, які можуть залишитися без їжі та базової допомоги. Заступник речника підкреслив, що в червні, у відповідь на найбільші скорочення фінансування в історії міжнародної гуманітарної системи, ООН оголосила про гіперпріоритетний глобальний заклик до донорів – з метою підтримати 114 мільйонів осіб, які потребують допомоги.

Що робить ООН для вирішення ситуації?

Нагадаємо: Цього року ООН неодноразово зверталася до міжнародної спільноти з закликами терміново збільшити фінансування гуманітарних програм, особливо в зонах конфліктів та природних катастроф, зокрема для потреб України.