У Міністерстві оборони України планують, що з 2026 року 70% закупівель безпілотних літальних апаратів (БпЛА) для Збройних Сил України здійснюватимуться через цифрову платформу DOT Chain Defence. Про це повідомив перший заступник міністра оборони генерал-лейтенант Іван Гаврилюк.

Він зазначив, що нині в Україні працює понад 500 виробників безпілотних систем, і в умовах повномасштабної війни значно зросла потреба у нових зразках озброєння. Водночас швидке розширення виробництва створює ризики корупційних зловживань, тому Міноборони працює над їхнім усуненням.

Які переваги надає нова платформа?

За словами заступника міністра, реформа закупівель у відомстві спрямована на децентралізацію процесів і підвищення прозорості. Використання DOT Chain Defence дозволяє військовим частинам напряму купувати БпЛА у виробників, без участі посередників, а середній термін виконання замовлення становить близько двох тижнів.

Як платформа вплине на оборонні закупівлі?

Платформа DOT Chain Defence дозволяє військовим частинам напряму купувати необхідні безпілотники та інше обладнання у виробників, без участі посередників. У Міноборони очікують, що цифрова платформа стане ефективним антикорупційним інструментом, який забезпечить швидше постачання техніки для фронту та мінімізує ризики зловживань у сфері оборонних закупівель.

Нагадаємо: Уряд дозволив Фонду розвитку інновацій закуповувати спеціальні інноваційні технології, зокрема робототехніку, безпілотні системи тощо без застосування процедур закупівель, визначених законодавством.

Група Нафтогаз узгодила з польською компанією ORLEN та американськими партнерами нові поставки американського LNG в Україну. Йдеться щонайменше про 300 млн куб м. Про це повідомив голова правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький.

Які задачі вирішує нова угода?

За словами Корецького, підписання цієї угоди вирішує одразу дві важливі задачі. По-перше, це забезпечення додаткових обсягів імпортного газу, які вкрай потрібні в опалювальний сезон через російські атаки. “По-друге, наші партнери разом з експортно-кредитною агенцією Польщі KUKE надають нам кредитне плече для постоплати поставлених обсягів, що допомагає покривати дефіцит ліквідності в поточний момент”, – поінформував Корецький.

Коли розпочнуться поставки?

Він додав, що зафіксовано основні умови та вже плануються поставки. Контракт з кредитним плечем (пост-оплата) та страхові інструменти підпишуть незабаром.

Нагадаємо: Наприкінці вересня стало відомо, що Група “Нафтогаз” веде переговори з окремими американськими виробниками про прямі поставки скрапленого природного газу в Україну.

Український бізнес на Львівщині, Дніпропетровщині, Одещині та Харківщині вказує на брак кадрів як на значну перешкоду для ведення діяльності. Про це свідчать результати опитування, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією (ЄБА).

Які проблеми відзначають підприємці?

Згідно з даними опитування, покращити умови ведення бізнесу, на думку підприємців у регіонах, може страхування воєнних ризиків, збереження та відновлення інфраструктури, зменшення навантаження на фонд оплати праці та інші заходи. Крім Львівщини, інші регіони також відзначають труднощі в діяльності через зниження купівельної спроможності населення.

Яка ситуація на Львівщині?

Щодо Львівщини, то в повному обсязі наразі працюють 74% респондентів, тоді як 26% працюють з обмеженнями. Ситуація на Дніпропетровщині дещо покращилась: складними умови ведення бізнесу в регіоні називають 56% підприємців, 44% – задовільними.

Як справи в Одеському та Харківському регіонах?

В Одеському регіоні кількість підприємців, що вважають умови ведення бізнесу складними, скоротилася з 75% у 2024 році до 61% нині. Для 39% респондентів вони є задовільними. Повноцінно у регіоні працюють 44% компаній, 56% – з певними обмеженнями. Очікувано найгіршими є оцінки бізнес-клімату підприємців у Харківському регіоні.

Нагадаємо, що 89% українських підприємців назвали закінчення війни ключовою умовою розвитку бізнесу, на другому місці – зниження податків.

Протягом дев’яти місяців 2025 року залізничний імпорт із окупованих територій України до Білорусі майже зрівнявся з річним обсягом 2024 року, а експорт з Білорусі до окупованих територій та до анексованого Криму більш ніж удвічі перевищив торішній рівень. Про це повідомляє ЦТС, посилаючись на дані Співтовариства залізничників Білорусі.

Згідно з інформацією, протягом 2024-2025 років перевезення з окупованих територій з розрізнених епізодичних відправлень перетворилися на стабільний і системний потік сировини і матеріалів. “Якщо з 2020 по 2023 рік загальний імпорт до Білорусі за цими напрямками вимірювався близько 10 тис. тонн, то вже в 2024 році було перевезено 45 390 тонн. За дев’ять місяців 2025 року імпорт досяг 41 907 тонн, тобто практично вийшов на річний рівень минулого року при збереженні тенденції до зростання”, – зазначає сайт.

Яка ситуація з експортом?

“Ключовою особливістю залишається яскраво виражена асиметрія на користь імпорту. Навіть з урахуванням різкого нарощування експортних відправлень у 2025 році, обсяги імпорту в Білорусь все ще багаторазово перевищують експортні як у вагонному, так і в тоннажному вимірі”, – повідомляє ЦТС.

Протягом І-ІІІ кварталів 2025 року до Білорусі ввезено 667 вагонів (41 907 тонн), тоді як у зворотному напрямку відправлено 153 вагони (8 648 тонн). Імпортна номенклатура орієнтована на забезпечення роботи білоруської промисловості – керамічної, металургійної, машинобудівної та хімічної галузей. Водночас експорт має більш допоміжний характер і представлений здебільшого будівельними, інфраструктурними та мінеральними вантажами.

Які тенденції спостерігаються у перевезеннях?

Порівняння з 2024 роком свідчить про закріплення сформованих логістичних схем. Імпортні поставки каоліну, коксу-ливарного, кам’яновугільних смол, сталі та інших сировинних позицій у 2025 році до Білорусі не скорочуються, а, навпаки, розширюються як за обсягами, так і за залученим колом білоруських підприємств і станцій призначення. Експорт, залишаючись значно меншим за масштабами, також демонструє перехід від точкових відправлень до більш стійкого, регулярного товарного потоку.

Із уже досягнутих за дев’ять місяців поточного року показників можна зробити висновок про те, що наприкінці 2025 року показники імпортно-експортних перевезень до Білорусі з окупованих територій будуть багаторазово вищими за минулорічні, зазначає ЦТС.

Нагадаємо, що експорт білоруського бензину до Росії залізничним транспортом у вересні зріс у чотири рази порівняно з попереднім місяцем. Білорусь також пропонує побудувати атомну електростанцію на сході країни, щоб постачати електроенергію в райони України, які окупувала Росія. Раніше Вищий антикорупційний суд задовольнив позовну заяву Міністерства юстиції України та стягнув у дохід держави активи, які належать ВАТ “Гомсєльмаш”. Білий дім офіційно зняв санкції з найбільшої білоруської авіакомпанії “Белавіа”, яка перебувала під обмеженнями з 2023 року.